ОПЕК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з APEC.
ОПЕК
Помилка Lua: expandTemplate: template "lang-sr-latn" does not exist.
АбревіатураОПЕК
Типміжнародна організація
група захисту інтересів
міжурядова організація
картель
Засновано14 вересня 1960[1][2]
Багдад
Галузьнафтова промисловість
Країнаміжнароднийd
Штаб-квартираВнутрішнє місто (48°12′51.480000100005″ пн. ш. 16°21′57.2400001″ сх. д. / 48.21430° пн. ш. 16.36590° сх. д. / 48.21430; 16.36590)
Офіційні мовиарабська
Продукціянафта
Офіс головипрезидент ОПЕКd
Генеральний секретарHaitham al-Ghaisd
ПартнерствоМіжнародна організація цивільної авіації[3]
Вебсайт: opec.org
Мапа
CMNS: ОПЕК у Вікісховищі

Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК) (англ. The Organization of the Petroleum Exporting Countries, OPEC) — картель, створений нафтовидобувними державами для стабілізації цін на нафту. Членами цієї організації є країни, чия економіка залежить від доходів з експорту нафти.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Станом на квітень 2020 року членами ОПЕК є 12 країн[4]:

Основна мета організації — координація та уніфікація нафтової політики країн-членів організації з тим, щоб забезпечити справедливі та стабільні ціни на нафту на світовому ринку, ефективне економічно обґрунтоване і регулярне постачання нафти країнам-споживачам, а також забезпечити інвесторам, які вклали свій капітал в розвиток нафтовидобувної галузі, справедливу прибутковість вкладень.

Здатність ОПЕК контролювати ціни на нафту дещо знизилася у зв'язку з відкриттям та розвитком великих покладів нафти на Алясці, в Північному морі, Канаді, Мексиканській затоці, Росії та модернізації ринків. Станом на листопад 2010 року, на членів ОПЕК припадає 79 % світових запасів нафти та 44 % видобутку, що дає їм значний контроль над світовим ринком[6]. Наступна за величиною група виробників, що входять до ОЕСР і пострадянські держави видобувають лише 23,8 % та 14,8 % відповідно від загального обсягу видобутку нафти у світі[7]. Однак, уже у 2003 році, побоювання, що в ОПЕК мало можливостей збільшення видобування, викликало припущення, що її вплив на ціну нафти почне скорочуватися[8][9].

Штаб-квартира ОПЕК, де проводяться регулярні зустрічі міністрів нафти її країн-членів, з 1965 року розташована у Відні[10].

ОПЕК+

[ред. | ред. код]

ОПЕК+ — це домовленість, яка охоплює не тільки країни-члени картелю, але й низку інших: Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзію, Оман, Південний Судан, Росію та Судан[11].

У 2021 році Міністерський моніторинговий комітет ОПЕК+ (JMMC) схвалив призначення міністра нафтових ресурсів Нігерії спеціальним представником по роботі з країнами Африки[12].

Історія

[ред. | ред. код]

ОПЕК як постійна міждержавна організація була створена на конференції в Багдаді 10—14 вересня 1960. Спочатку до складу організації ввійшли Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія й Венесуела. До цих п'ятьох країн, що заснували організацію, пізніше приєдналися ще вісім: Катар (1961), Індонезія (1962), Лівія (1962), Об'єднані Арабські Емірати (1967), Алжир (1969), Нігерія (1971), Еквадор (1973—1992), Габон (1976—1994). У 2007 р. до організації приєдналася Ангола і повернувся Еквадор. У 2008 р. Росія заявила про готовність стати постійним спостерігачем.

Штаб-квартира ОПЕК у Відні
Баланс експорту та імпорту нафти за країнами світу

Штаб-квартира ОПЕК спочатку розташовувалася у Женеві (Швейцарія), потім 1 вересня 1965 перемістилася у Відень (Австрія).

Мета ОПЕК — координація діяльності й вироблення загальної політики щодо видобутку нафти серед країн — учасників організації, з метою підтримки стабільних цін на нафту, забезпечення стабільного постачання нафти споживачам, одержання віддачі від інвестицій у нафтову галузь.

Міністри енергетики й нафти держав членів ОПЕК двічі в рік проводять зустрічі для оцінки міжнародного ринку нафти й прогнозу його розвитку на майбутнє. На цих зустрічах ухвалюються рішення про дії для стабілізації ринку. Рішення про зміни обсягу видобутку нафти відповідно до зміни попиту на ринку ухвалюються на конференціях ОПЕК.

Країни члени ОПЕК контролюють близько 2/3 світових запасів нафти. На їхню частку припадає 40 % від всесвітнього видобутку або половина світового експорту нафти.

Нафтове ембарго 1973 року

[ред. | ред. код]

Ембарго на постачання нафти у 1973 почалося після підтримки Сполученими Штатами і Західною Європою Ізраїлю у Війні Судного дня. Саудівська Аравія та Іран очолили тих, хто був обурений західною підтримкою Ізраїлю. Іран припинив постачання нафти до Сполучених Штатів та Західної Європи. Крім того, король Саудівської Аравії Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд ввів нафтове ембарго проти Заходу. Внаслідок цього, ціни на нафту в США піднялася з 3 доларів за барель до 12 доларів за барель, розпочалося нормування пального[джерело?].

Інцидент із заручниками у 1975

[ред. | ред. код]

«Кошик» ОПЕК

[ред. | ред. код]
Докладніше: Кошик ОПЕК
Графік зображає вартість нафти з 1861 по 2007 рік. Помаранчева лінія — ціна з поправкою на інфляцію (в доларах 2008 року), синій — без поправки.

Термін «кошик» ОПЕК (англ. OPEC Reference Basket of crudes) був офіційно введений 1 січня 1987 року. Ціна «кошика» визначається як середній арифметичний показник фізичних цін наступних сортів нафти: Arab Light (Саудівська Аравія), Basra Light (Ірак), Bonny Light (Нігерія), Es Sider (Лівія), Girassol (Ангола), Iran Heavy (Іран), Kuwait Export (Кувейт), Merey (Венесуела), Murban (ОАЕ), Oriente (Еквадор), Qatar Marine (Катар), Saharan Blend (Алжир)[13].

Історичним максимумом для «кошика» ОПЕК є цінова позначка $140,73 за барель[13][14], яка була зареєстрована 3 липня 2008 року.

У березні 2008 року в кошик включили Oriente (Еквадор)[13]. У січні 2009 року з кошика вилучили Minas (Індонезія), а замість BCF 17 (Венесуела) до кошика внесли Merey (Венесуела). На жовтень 2009 кошик містив у собі 12 сортів нафти. Таким чином, ціна кошика ОПЕК визначається як середній арифметичний показник фізичних цін 12 вищезазначених сортів нафти, що видобувається країнами картелю.

Квоти

[ред. | ред. код]
Квоти ОПЕК і видобуток нафти за країнами, тисячі барелів на день[15]
Країна Квота (01/07/05) Видобуток (01/07) Можливість видобутку
Алжир Алжир 894 1 360 1 430
Ангола Ангола 1 900 1 700 1 700
Еквадор Еквадор 520 500 500
Іран Іран 4 110 3 700 3 750
Ірак Ірак 1,481
Кувейт Кувейт 2 247 2 500 2 600
Лівія Лівія 1 500 1 650 1 700
Нігерія Нігерія 2 306 2 250 2 250
Катар Катар 726 810 850
Саудівська Аравія Саудівська Аравія 10 099 8 800 10 500
ОАЕ ОАЕ 2 444 2 500 2 600
Венесуела Венесуела 3 225 2 340 2 450
Всього 31 422 30 451 32 230
Дані по країнах ОПЕК за червень 2011 р.[16]
Алжир Ангола Еквадор Іран Ірак Кувейт Лівія Нігерія Катар Саудівска Аравія ОАЕ Венесуела Разом:
Населення (млн людей) 35,40 18,50 14,01 74,10 31,23 3,48 6,41 156,04 1,64 25,40 4,62 28,38 399,21
Площа (1000 км²) 2 382 1 247 281 1 648 438 18 1 760 924 11 2 150 84 916 —
Густота населення (жителів на км²) 15 15 50 45 71 194 4 169 149 12 55 31 —
ВВП на душу населення (доларів) 3 751 3 717 3 669 4 460 4 363 30 240 10 479 1 064 51 201 14 552 49 782 11 883 —
ВВП у ринкових цінах (млрд доларів) 132,78 68,76 51,39 330,46 136,28 105,38 67,17 166,00 83,91 369,67 229,97 337,30 2 079,07
Вартість експорту (млрд доларів) 43,69 40,99 13,80 70,61 44,37 50,24 32,98 33,44 33,26 175,53 174,73 57,60 771,20
Експорт нафти (млрд доларів) 30,59 38,81 6,96 55,60 41,85 46,57 31,38 26,47 26,84 157,41 58,66 54,20 575,34
Сальдо платіжного балансу (млрд доларів) 0,49 −2,24 −0,43 7,93 11,39 27,75 10,18 20,05 0,77 20,48 −7,02 8,56 —
Доведені запаси нафти (млрд барелів) 12,20 9,50 6,51 137,01 115,00 101,50 46,42 37,20 25,38 264,59 97,80 211,17 —
Видобуток нафти (1000 б/д) 1 216 1 739 465 3 557 2 336 2 262 1 474 1 842 733 8 184 2 242 2 878 28 928
НПЗ потужності (1000 б/д) 652 39 188 1 474 824 936 380 445 80 2 109 466 981 8 574
Виробництво нафтопродуктів (1000 б/д) 411,6 46,2 189,3 1 726 456,6 892,7 350 249,4 126,3 1 911,0 400,4 1 232,4 7 991,9
Споживання нафтопродуктів (1000 б/д) 310 39 205 1 795 603 274 271 225 106 1 405 235 668 6 136
Експорт нафти (1000 б/д) 747 1 770 329 2 232 1 906 1 348 1 170 2 160 647 6 268 1 953 1 608 22 138
Експорт нафтопродуктів (1000 б/д) 232,5 40,8 33,5 300,8 26,2 673,5 136,1 12,1 120,5 1 008,4 374,1 963,6 3 922,1

Економіка

[ред. | ред. код]

За даними уряду США, у 2011 році ОПЕК отримає понад $ 1 трлн доходів, це буде вперше, обсяг досягне цифри в $ 1034 млрд, і це поб'є рекорд $ 965 млрд у 2008 році[17].

У 2015 р. країни ОПЕК у серпні видобули 31,544 млн барелів нафти на добу[18].

Росія та ОПЕК

[ред. | ред. код]

З 1998 року Росія є спостерігачем в ОПЕК. Починаючи з цього періоду Росія бере участь у сесіях Конференції ОПЕК, а також у нарадах експертів та інших заходах організації з представниками країн, що не входять в неї[19]. Проходять регулярні зустрічі російських міністрів з керівниками ОПЕК і колегами з країн ОПЕК. Росія виступила з ініціативою організувати регулярний Енергодіалог Росія-ОПЕК, укласти Угоду (Меморандум) про енергодіалог, уповноваженим представником якого з російської сторони буде Міністерство енергетики Російської Федерації[20].

Література

[ред. | ред. код]
  • Г. О. Музика, Ю. С. Скороход. Організація країн-експортерів нафти // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т. 2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4
  • Ю. Скороход. Організація країн-експортерів нафти // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 516 ISBN 978-966-611-818-2.
  • Андреасян Р. Н. ОПЕК в мире нефти / Р. Н. Андреасян, А. Д. Казюков. — Москва: Наука, 1978.
  • Инджикян Р. О. ОПЕК в мировом капиталистическом хозяйстве / Р. О. Инджикян. — М., 1983.
  • Сейфульмулюков И. А. Страны ОПЕК в развивающемся мире / И. А. Сейфульмулюков. — Москва, 1989.
  • Citino N.J. From Arab Nationalism to OPEC: Eisenhower, King Sa'ud, and the Making of U.S.-Saudi Relations. Indiana University Press, 2002. (Indiana Series in Middle East Studies)
  • Ramady M., Mahdi W. OPEC in a Shale Oil World: Where to Next? Springer International Publishing, 2015.
  • Rauscher M. OPEC and the Price of Petroleum: Theoretical Considerations and Empirical Evidence. Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 1989.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.monde-diplomatique.fr/index/sujet/opep
  2. ↑ https://fastercapital.com/content/Unveiling-the-Controversial-Practice-of-OPEC-s-Price-Fixing.html
  3. ↑ https://www.icao.int/about-icao/Pages/Invited-Organizations.aspx
  4. ↑ https://www.opec.org/opec_web/en/about_us/25.htm
  5. ↑ Miguel Gomes, Ahmad Ghaddar and Alex Lawler, Miguel Gomes, Ahmad Ghaddar and Alex Lawler (21 грудня 20237:06 PM GMT+2). Angola leaves OPEC in blow to oil producer group. reuters.
  6. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2015. Процитовано 13 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ «British Petroleum table of world oil production». Retrieved June 18, 2007.
  8. ↑ Is Opec Losing Control Over Oil Price?. Al Jazeera English. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 19 грудня 2010.
  9. ↑ Is OPEC About to Lose Control of the Spigot?. BusinessWeek. 20 січня 2003. Процитовано 19 грудня 2010.
  10. ↑ OPEC: Brief History
  11. ↑ ОПЕК+
  12. ↑ Комітет ОПЕК + призначив спецпредставника по Африці. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 4 лютого 2021.
  13. ↑ а б в Кошик ОПЕК. Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 1 серпня 2011.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2010. Процитовано 1 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Quotas as reported by the United States Department of Energy
  16. ↑ [1] as reported by the United States Department of Energy
  17. ↑ More than 4,000 billion earnings[недоступне посилання з липня 2019]
  18. ↑ Саудовская Аравия обогнала Россию по объему добычи нефти. Главком. 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 жовтня 2023.
  19. ↑ Перспективы и проблемы взаимоотношений России и ОПЕК (рос.). Процитовано 2013-5-23. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)[недоступне посилання з червня 2019]
  20. ↑ http://minenergo.gov.ru/co-operation/opek_contribution/ [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] Сотрудничество с ОПЕК

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ОПЕК
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ОПЕК&oldid=43389130