Перейти до вмісту

Мічоакан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мічоакан
—  Штат  —

ісп. Michoacán de Ocampo

Герб Мічоакана Прапор Мічоакана
Столиця Морелія
Країна Мексика Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Халіско Гуанахуато Керетаро
Коліма Мехіко
Ґерреро
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 3 966 073 жителів (2005) (7-е)
Етнікон італ. Michoacano
Площа
 - повна 59 928 км²
 - широта 20º 24' — 17º 55' N N
 - довгота 100º 04' — 103º 44' E W
Висота
 - максимальна 3 840 м
 - мінімальна 926 м
Часовий пояс UTC−6 і CDT
Став штатом 12 грудня 1823[1]
Вебсайт michoacan.gob.mx
Код ISO 3166-2 MX-MIC
Штат Мічоакан на мапі Мексики
Штат Мічоакан на мапі Мексики

Штат Мічоакан на мапі Мексики
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Мічоакан

Мічоака́н (ісп. Michoacán, ацт. Michhuahcān, офіційно ацт. Michhuahcān Ocampo, ісп. Michoacán de Ocampo) — штат на південному заході Мексики, на Тихоокеанському узбережжі, у басейні річок Лерма і Бальсас. Площа — 59 928 км². Населення становить 3 966 073 жителів (2005). Адміністративний центр — місто Морелія.

Історія

[ред. | ред. код]
Монумент Х. М. Морелосу на острові Ханіціо, штат Мічоакан
губернатор штату Лазаро Карденас (1928—1932)
Головна вулиця в Анганґео у штаті Мічоакан
Метелик-Монарх

31 січня 1824 року Мічоакан отримав статус «вільного та суверенною штату»[2]. У 1925 році була написана конституція штату. 12 вересня 1828 року столиця Вальядолід отримала нову назву Морелія на честь уроженця Мічоакану, мексиканського революціонера Хосе Марія Морелоса[3]. У 1831 році штат був розділений на 61 муніципалітет та 207 тененцій. Під час боротьби за владу поміж консерваторами та лібералами Мічоакан ставав або департаментом, або штатом і навпаки. У 1846 році від штату відділився муніципалітет Коліма, який невдовзі став самостійним штатом. У 1849 році відділився муніципалітет Коюка з якого сформувався штат Ґерреро. У 1857 році муніципалітет Контепек відділився від штату  Ґуанахуато і приєднався до Мічоакану[4]. 

Під час французької інтервенції у 1863 році Морелія була захоплена французами силою. Опір в місті Зітакуаро був жорстоко придушений, а саме місто спалене. Все ж у місті Замора була перша перемога проти французів[3].   

У 1907 році від штату Ґерреро були відділені міста Пунгарабато та Зірандаро та доєднані до штату Мічоакану, а кордони були встановлені по береги річки Бальзас[3]. 

У 1911 році, під час Мексиканської революції, послідовники Франціско І. Мадеро проголосили своєю територією місто Санта-Клара-дель-Кобре та продовжували на чолі з Сальвадором Ескаланте захоплювати території навколо озера Паскуаро. Губернатор Мічоакану Арістеро Мендоза змушений був подати у відставку. Постійні сутички повстанців із федеральним урядом продовжувалися до 1917 року. У 1918 році ратифікувалася нова конституція штату[3]. 

У 1920 році в Морелії було засновано Мічоаканський університет Сант-Ніколаса-де-Ідальго[3].

У 1926 році, під час війни Крістеро, федеральним урядом були зачинені всі семінарії в Заморі та Морелії. У 1928 році губернатором штату було обрано Лазаро Карденаса, уроженця Мічоакану. У 1929 році він став одним із засновників і головою Національно-революційної партії (НРП), що перетворилася в найбільшу партію країни. У 1931 році Карденас обіймав посаду міністра внутрішніх справ, у 1933 — військово-морського міністра. 1 грудня 1934 року Карденас зайняв посаду Президента Мексики[3]. Свою діяльність розпочав із реалізації аграрних реформ де націоналізував великі маєтки і передав селянам 16,2 млн га земель в користування. За часи його правління було організовано безліч селянських кооперативних господарств (так звані ехідо) а для їх подальшого розвитку в 1935 році був створений Національний банк ехідального кредиту для закупівлі сільськогосподарського обладнання та насіння. Одночасно Карденас розгорнув будівництво гребель для зрошення ехідальних господарств[5]. 

У 1943 році активізувався вулкан Парікутин[6].

На сьогодні Мічоакан найбільший постачальник авокадо в Мексиці та посідає третє місце у виробництві кимти та лимонів. Основні види діяльності штату — сільське господарство, тваринництво, гірничодобувна промисловість. На родовищах Лазаро Кадена видобувають залізо, цинк, сталь. На родовищах Ангангуйо та Чурумуко видобувають золото, а на родовищах Коалкоман та Тімгамбато значний видобуток міді. Також у Мічоакані добре розвинутий туристичний бізнес. Найбільш привабливе місце для туристів з усього світу біля лісів та гірського масиву штату. В період поміж жовтнем та березнем бл. 20 мільйонів метеликів-монархів (лат. Danaus plexippus) мігрують до Мічоакану з усієї Північної Америки, долаючи до 3000 кілометрів, щоб зупинитися на зимівлю. Під час їхнього міграційного періоду, ліси ніби змінюють колір  від зеленого до помаранчевого та чорного[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://books.google.com.mx/books?id=i_GK_-6deKIC&lpg=PA227&ots=eyvDzsrMIz&dq=22%20De%20Mayo%20De%201824%20durango&pg=PA227#v=onepage&q=&f=false
  2. ↑ "El Estado de Michoacán Epoca Independiente". Morelia, Michoacán: UMSNH.(ісп.). Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 11 жовтня 2018.
  3. ↑ а б в г д е «Historia». Enciclopedia de los Municipios de México Michoacán. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal,. 2009.(ісп.)
  4. ↑ Estado de Michoacán de Ocampo. División Territorial de 1810 a 1995. Mexico: INEGI. 1996. p. 116. ISBN 970-13-1501-4.(ісп.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2019. Процитовано 11 жовтня 2018. Estado de Michoacán de Ocampo. División Territorial de 1810 a 1995. Mexico: INEGI. 1996. p. 116. ISBN 970-13-1501-4.(ісп.)
  5. ↑ Lazaro Cardenas(ісп.). Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018. Lazaro Cardenas(ісп.)
  6. ↑ а б Michoacán(англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018. Michoacán(англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мічоакан
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мічоакан&oldid=42795188