Міра Баї

Міра Баї
Народилася	1498, 1499, 1504 Мерта
Померла	1557 або 1560 Дварка ·потонула
Країна	Індія[…]
Національність	індіанка
Діяльність	поетеса
Галузь	поезія, література, Вайшнавізм і Bhakti movementd
Знання мов	гінді
Роки активності	1516 і 1516 — 1546 і 1546
Напрямок	Bhakti movementd і Вайшнавізм
Титул	принцеса
Конфесія	крішнаітське бгакті
Рід	Ратхор
Батько	Ратан Сінґх
Мати	Вер Кумарі
У шлюбі з	Бходжрадж
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Міра Баї (*मीरा बाई, між 1498 та 1504 —1557 або 1560) — індійська поетеса, майстриня бгаджану.

Життєпис

Походила з раджпутського клану Ратхор. Народилася у с. Мерта, поблизу Джодхпура, у родині Ратана Сінгха, сина раджі Дуда Рао. Стосовно її дати народження немає вірних відомостей: називаються три дати — 1498, 1499 та 1504 роки. Рано втратила батьків. Виховувалася дідом, а після смерті останнього її тітка Рао Вірамдеві видала у 1516 році Міра Баї заміж за Бходжраджа, сина Рана Санги, володаря Мевара та Чіттора. Втім шлюб виявився невдалим. Зокрема, конфлікти виникали внаслідок прихильності Міра Баї до бога Крішни, а не до місцевого божества — богині Дурги..

У 1521 році у в одній з численних битв з тюркськими загарбниками гине її чоловік, а у 1527 році у битві з Бабуром гине й Рана Санга. Після цього у неї посилився конфлікт з родичами стосовно ставлення до бога Крішни. Тому Міра Баї залишила Чіттор й приєдналася до гуру Райдаса. Надалі багато подорожувала Раджастханом та Гуджаратом. Померла (потонула) у с. Дварака, що у Гуджараті.

Згідно з легендою, Міра Баї злилася з храмовою скульптурою Крішни, на якій залишився лише клапоть її сарі.

Творчість

Свої короткі вірші Міра Баї складала мовами брадж (діалект гінді), раджастхані та гуджараті. Всього в доробку 1300 пад (віршів). Основною темою став Крішна та його дії. У віршах, наповнених великою ліричною силою, Міра Баї немовби перевтілюється в Радху, залишену коханим.

Джерела

• Mirabai: Liebesnärrin. Die Verse der indischen Dichterin und Mystikerin. Translated from Rajasthani into German by Shubhra Parashar. Kelkheim, 2006 (ISBN 3-935727-09-7)