МіГ-29К
| МіГ-29К | |
|---|---|
 | |
| МіГ-29К | |
| Призначення: | палубний багатоцільовий винищувач |
| Перший політ: | Міг-29К: 23 червня 1988 Міг-29КУБ: 20 січня 2007[1] |
| Розробник: | МіГ |
| Виробник: |  МАПО ім. П. В. Дементьєва |
| Всього збудовано: | 26 (кінець 2013) |
| Модифікації: | МіГ-29К «9-31», МіГ-29К «9-41», МіГ-29КУБ «9-47» |
| Конструктор: | МіГ |
| Екіпаж: | 1, 2 для МіГ-29КУБ особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 2300 км/год |
| МШ біля землі: | 1400 км/год |
| Бойовий радіус: | 850 км |
| Дальність польоту: | 2000 км |
| Дальність польоту з ППБ: | 6500 (+дозаправка у польоті) км |
| Практична стеля: | 17500 м |
| Бойова стеля: | 13400 м |
| Швидкопідйомність: | 300 м/с |
| Довжина: | 17,37 м |
| Висота: | 5,175 м |
| Розмах крила: | 11,99 м |
| Площа крила: | 42 м² |
| Порожній: | 12700 кг |
| Споряджений: | 17770 кг |
| Максимальна злітна: | 22400 кг |
| Двигуни: | 2 ТРДДФ РД-33МК |
| Тяга (потужність): | 2 × 5500 кг\с |
| Тяга форсажна: | 2 × 8800 кг\с |
| Гарматне озброєння: | 30-мм гармата ГШ-30-1 |
| Боєзапас: | 150 |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | авіабомби КАБ-500Кр кг |
| Підвісне озброєння: | ракети |
МіГ-29К у Вікісховищі | |
МіГ-29К — радянський/російський палубний винищувач. Являє собою подальший розвиток винищувача МіГ-29. Перший політ МіГ-29К здійснив 1988 року.
МіГ-29К був розроблений замість проєкту МіГ-23К, що розроблявся на початку 70-х років для комплектування змішаної групи корабельної авіації. У групу повинні були входити: Су-24К, МіГ-23К, Ан-71, а також перспективний літак-торпедоносець. Однак у зв'язку зі зміщенням часу побудови повноцінного авіаносного крейсера на пізніший термін, а також завдяки старанням конструкторів КБ, вдалося переконати Міністерство оборони у необхідності розробки проєктів на основі майбутніх перспективних літаків Су-27 і МіГ-29. У групі палубної авіації для 29-ки відводилася роль багатофункціональної машини (аналогічно американському F/A-18: як штурмовика, так і літака завоювання переваги в повітрі на невеликих дистанціях, також передбачалося використовувати винищувач в ролі розвідника.
Розробка концепції літака почалася з 1978 року, а безпосереднє проєктування машини почалося в 1984 році, проте до випробувань на комплексі НИТКА від ОКБ МіГ приступили спершу на звичайному МіГ-23, а потім на МіГ-29ЛЛ-летюча лабораторія (від звичайного МіГ-29 він відрізнявся відсутністю РЕО і посиленим шасі) і 21 серпня 1982 льотчик-випробувач А. Г. Фастовець вперше виконав зліт з трампліну. Посадку на палубу авіаносного крейсера і перший зліт з нього МіГ-29К здійснено 1 листопада 1989 під керуванням Токтара Аубакірова.
Однак проєкт МіГ-29К з початку 1990-х років не міг розраховувати на держзамовлення, просування Симоновим машини Су-25УТГ як навчально-тренувального літака і його зв'язки, як колишнього заступника міністра, не дозволили зробити авіагрупи змішаними. Цьому ж сприяла економічна криза, держава не могла фінансувати одночасно два проєкти, тому проєкт МіГ-29К був закритий, проте його в ініціативному порядку за свої гроші просувало КБ. Зараз ця машина обладнана аналогічно до МіГ-29М2 (МіГ-35).
Перший етап ДВП було розпочато в серпні 1991, на 2 Міг-29К в цілому провели 450 польотів, МО РФ дало дозвіл на серійне виробництво, але через кризу 90-х програма була заморожена. У 1999 РСК МіГ відновлює програму Міг-29К, корпорація значно удосконалила МіГ-29К.
Випробування МіГ-29К тривали з 2002 по 2006, за програмою виконано 700 польотів.
20 січня 2007 перший політ МіГ-29КУБ.
Порівняно з американськими аналогами МіГ-29К має досить вузький профіль застосування.
МіГи палубного базування є багатофункціональні всепогодні машини покоління «4++». В їх завдання входить протиповітряна і протикорабельна оборони з'єднання кораблів, нанесення ударів по наземних об'єктах противника.
Перелік змін внесених в палубну версію винищувача: покращена антикорозійний захист планера, посилені стійки шасі, а механізм передньої стійки повністю перебудований під умови роботи, посилено планер, частка композитних матеріалів доведена до 15 %, прибраний посадковий парашут, встановлений гак (посадковий гак), крила стали складатися, поліпшена механізація крила для поліпшення злітно-посадкових характеристик, збільшений запас палива, встановлена система дозаправки в повітрі, збільшена маса озброєння, знижена помітність літака в радіолокаційному діапазоні, на літаку встановлена багатофункціональна багаторежимна імпульсно-доплерівська бортова радіолокаційна станція «Жук-МЕ», двигуни РД-33МК, нова ЕДСУ з чотирикратним резервуванням, БРЕО стандарту MIL-STD-1553B з відкритою архітектурою.
МіГ-29К можуть базуватися на авіанесучих кораблях здатних приймати літаки масою понад 20 тонн, обладнаних злітним трампліном і посадковим аерофінішером, а також на наземних аеродромах. Літаки озброєні керованими ракетами РВВ-АЕ і Р-73Е для повітряного бою; протикорабельними ракетами Х-31А і Х-35; протирадіолокаційними ракетами Х-31П і коректованими авіабомбами КАБ-500Кр для ураження наземних і надводних цілей.
- МіГ-29К «9-31»
- МіГ-29К «9-41»
- МіГ-29КУБ «9-47»
МіГ-29К переміг в конкурсі на комплектування авіакрила індійського авіаносця «Vikramaditya» і перспективного авіаносця ВМС Індії. Індія уклала контракт від 20 січня 2004 року, ціною в $ 730 млн на розробку і постачання 16 винищувачів (4 Міг-29КУБ, 12 Міг-29К), контракт передбачав опціон на 30 МіГ-29 з терміном поставок до 2015 року, який був реалізований в жовтні 2009.
Станом на серпень 2011, Індія отримала 11 МіГ-29К. Поставки були розпочаті з 2009[джерело?].
Станом на серпень 2023 Індія визнала бракованими всі 45 літаків МіГ-29К, раніше куплені для ВМФ у московитів на суму $ 2,2 млрд[джерело?].
У 2012 ВМС Росії уклало контракт на поставку 20 Міг-29К і 4 Міг-29КУБ. Термін виконання 2015 рік[джерело?].
Індія — 33 МіГ-29К/КУБ станом на 2015 рік[2].
Росія — 2 МіГ-29К; 2 МіГ-29КУБ станом на 2015 рік[3]. В 2016 році до Авіації Військово-морського флоту було поставлено 20 МіГ-29К та 4 МіГ-29КУБ[4][5][6].
| дата | місце | належність літака | подія | Причини | жертви |
|---|---|---|---|---|---|
| 23 червня 2011 | хутір Кабановський, Астраханська область | Росія |
впав на землю під час планового випробувального польоту | — | 2/2 |
| 4 грудня 2014 | Московська область | корпорація МіГ Росія |
впав на землю під час планового випробувального польоту | — | 1/2 |
| 13 листопада 2016 | Адмірал Кузнєцов в Середземному морі біля узбережжя Сирії |  ВМФ РФ |
упав в море невдовзі після зльоту з АКР Адмірал Кузнєцов під час виконання тренувальних польотів перед завданням ударів по об'єктах в Сирії. Пілот катапультувався, його здоров'ю нічого не загрожувало. Аварія сталася через технічну несправність[7]. На думку дослідників британського аналітичного центру RUSI офіційно названа причина аварії — безлад на палубі після обриву двох тросів авіафінішера, насправді покликана приховати справжню причину аварії — низьку надійність силової установки літака (спричиненої, в тому числі, проблемами з електронною системою управління)[8]. | — | 0/1 |
| 23 лютого 2020 | Поблизу узбережжя Гоа | ВМС Індії | Упав в Аравійське море під час виконання навчального польоту. Одному пілоту вдалось вчасно катапультуватись, іншого довелось шукати. Винищувач базувався на індійському авіаносці «Вікрамадітья»[9][10]. | — | 0/1 |
- ↑ Корпорация МиГ. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 4 травня 2013.
- ↑ The Military Balance 2016. — P. 253.
- ↑ The Military Balance 2016. — P. 193.
- ↑ Russia Signs Contract for Navy MiG-29K Fighter. en.rian.ru. RIA Novosti. 29 лютого 2012. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 31 грудня 2012.
- ↑ РСК "МиГ" выполнила оборонзаказ-2014 по корабельным истребителям. РИА Новости. 2 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 грудня 2016. (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 5 грудня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Аварії авіаційного угруповання авіаносця «Адмірал Кузнєцов». Військова панорама. 16 листопада 2016. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
- ↑ Igor Sutyagin, Aaditya Dave (29 листопада 2016). Russian MiG-29 Crash: More than Meets the Eye. Commentary. RUSI. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
- ↑ Впав російський МіГ-29К ВМС Індії. Український мілітарний портал. 23 лютого 2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- ↑ В Індії потонув палубний винищувач Міг-29К. Ukrainian Military Pages. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
МиГ-29К [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |