Монархія Сент-Вінсент і Гренадин
Король Сент-Вінсент і Гренадин англ. King of Saint Vincent and the Grenadines | |
---|---|
Очолює | Сент-Вінсент і Гренадини |
Форма звернення | Високість |
Сайт | thecommonwealth.org |
Сент-Вінсент і Гренадини — конституційна монархія і королівство Співдружності, король Карл III є главою держави, з офіційним титулом «Король Сент-Вінсент і Гренадин»[1]. Представлений генерал-губернатором.
Спадкування престолу здійснюється відповідно до Акту про престолонаслідування 1701 року зі змінами від 2011 року. Порядок престолонаслідування визначається за принципом абсолютної прімогенітури (відомої також як шведська система престолонаслідування), тобто престол передається по низхідній лінії незалежно від статі. Крім того, спадкоємець до моменту вступу на престол повинен бути протестантом і складатися в євхаристійному спілкуванні з англіканською церквою, але може вступати в шлюб з католиком.
Станом на зараз спадкоємцем престолу є Вільям, принц Уельський, спадкоємцем другої черги — його старший син принц Джордж Уельський, спадкоємцем третьої черги — друга дитина принца Вільяма принцеса Шарлотта Уельська.
- англ. Charles the Third, by the Grace of God, King of Saint Vincent and the Grenadines and His other Realms and Territories, Head of the Commonwealth
Ім'я | Портрет | Роки правління | Примітки |
---|---|---|---|
Єлизавета II (англ. Elizabeth II) | 1981 — 2022 | Дочка Георга VI, голова Співдружності націй, королева Австралії, Канади, Нової Зеландії, Антигуа і Барбуди, Багамських Островів, Белізу, Гренади, Папуа Нової Гвінеї, Сент-Вінсент і Гренадин, Сент-Кіттс і Невісу, Сент-Люсії, Соломонових Островів, Тувалу і Ямайки. | |
Чарльз III (англ. Charles III) | з 2022 | Син Єлизавети II, голова Співдружності націй, король Австралії, Канади, Нової Зеландії, Антигуа і Барбуди, Багамських островів, Барбадосу, Белізу, Гренади, Папуа Нової Гвінеї, Сент-Вінсенту і Гренадин, Сент-Кіттсу і Невісу, Сент-Люсії, Соломонових островів, Тувалу та Ямайки. |
- ↑ The Realms | British Monarchist Society and Foundation. bmsf.org.uk. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 7 листопада 2016.