Очікує на перевірку

Марс-96

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марс-96
Марс-96 під час складання
Основні параметри
COSPAR ID1996-064A
NORAD ID (TLE)24656 (мапа)
ОрганізаціяРосія Росія РАН, РКА
ВиготівникРосія Росія НВО ім. С. О. Лавочкіна та ін.
Вихід на орбітупланувався 12 вересня 1997 року
Дата запуску16 листопада 1996 20:48:53 UTC
Ракета-носійПротон-К / Блок Д2 392-02
КосмодромКазахстан Казахстан Байконур Майд. 200/39
Тривалість польоту5 годин
Схід з орбіти17 листопада 1996 року
Технічні параметри
Маса6825 кг (550 кг наукової апаратури)
Розміри11,5 (розмах панелей СБ) × 3,5 × 3,7
Джерела живленнясонячні батареї
Платформа1Ф
Посадка на небесне тіло
Дата і час посадкипланувалась: МАС — 12 вересня 1997 року, ПН — перша декада жовтня 1997 року

«Марс-96» — російська автоматична міжпланетна станція, призначена для дослідження Марса. Станцію запущено 16 листопада 1996 року за допомогою ракети-носія «Протон». Через відмову розгінного блока станцію не вдалося вивести на відлітну траєкторію, і вона зруйнувалася при вході в атмосферу Землі через 5 годин після запуску. Причину збою розгінного блока з'ясувати не вдалося, оскільки телеметрія на цьому етапі польоту не застосовувалася.

В конструкції космічного апарата використано напрацювання зі станцій «Фобос», при цьому розробники намагалися врахувати недоліки, які не дозволили «Фобосам» повністю виконати дослідницьку програму. Завдання «Марса-96» була амбітним: найважчий міжпланетний апарат з будь-коли запущених (маса на старті 6825 кг, з них 550 кг припадало на наукову апаратуру) мав передове наукове обладнання, зокрема й зарубіжне (серед учасників проєкту — Франція, Німеччина, Велика Британія, Фінляндія, США, Італія, Бельгія, Болгарія, Австрія).

До складу міжпланетної станції входили:

  • Мала автономна станція
    Мала автономна станція
  • Пенетратор (ударний проникливий зонд)
    Пенетратор (ударний проникливий зонд)

Планувалося, що АМС досягне Марса 12 вересня 1997 року близько 11:43 GMT, через 299 діб 14 годин після запуску[1]. За 3—5 днів до прибуття від апарата мали відокремитися малі автономні станції і пенетратори. Орбітальний апарат і пенетратори були розраховані на 1 рік роботи, автономні станції — на 2 роки.

Місії, засновані на «Марсі-96»

[ред. | ред. код]

Низка наступних місій ґрунтується на технологіях «Марса-96», наприклад, місія Європейського космічного агентства Mars Express (запущена в 2003 році), NetLander[ru] (скасована) і її наступниця MetNet (планувалась до запуску в 2012—2019 роках). Обладнання «Марса-96» використовувалося в експериментах «Марс-500»[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 21-й номер журнала «Новости космонавтики» за 1996 г. Автоматические межпланетные станции.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Официальный блог проекта «Марс-500» — Видеоконференция Москва — Пекин: «Проект „Марс-500“ — предварительные итоги» — UPDATE [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.].

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марс-96&oldid=41812701