Перейти до вмісту

Маастрихт

Координати: 50°51′ пн. ш. 5°41′ сх. д. / 50.850° пн. ш. 5.683° сх. д. / 50.850; 5.683
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маастрихт
нід. Maastricht
лімб. Mestreech
Герб Прапор
Герб Маастрихта Прапор Маастрихта
Річка Маас узимку
Річка Маас узимку
Міська мерія вночі
Міська мерія вночі
Кафе на тротуарі на площі Онзе-Ліве-Враувеплейн
Кафе на тротуарі на площі Онзе-Ліве-Враувеплейн
Церква Івана Хрестителя та базиліка святого Серватія на площі Врейтгоф
Церква Івана Хрестителя та базиліка святого Серватія на площі Врейтгоф
Вид з гори Сінт-Пітерсберг
Вид з гори Сінт-Пітерсберг
Розташування міста Маастрихт
Основні дані
50°51′ пн. ш. 5°41′ сх. д. / 50.850° пн. ш. 5.683° сх. д. / 50.850; 5.683
Країна Нідерланди
Регіон Лімбург
Столиця для Лімбург

Межує з

— сусідні нас. пункти
Валкенбюрг-ан-де-Гел, Мерссен, Ейсден-Маргратенd, Ланакенd, Рімстd, Візе (місто) ?
Магдебурзьке право 1204
Площа 60.06 км²
Населення 120 227 осіб (1 січня 2021)[2]
Висота НРМ 49 м
Водойма Маас, Юліана Каналd
Офіційна мова нідерландська і лімбурзька
Назва мешканців нід. Maastrichtenaar, есп. mastriĥtano, словен. Maastrichtčan і словен. Maastrichtčanka
Міста-побратими Кобленц (1981), Ченду (13 вересня 2012)[3], Льєж (1955)[4]
Телефонний код (1) 043
Часовий пояс CET
Номери автомобілів M
GeoNames 2751282, 2751283
OSM r2078291  ·R
Поштові індекси 6200–6229
Міська влада
mayor of Maastrichtd Аннемарі Пенн-те Страке[1]
Вебсайт Офіційний сайт
Мапа
Мапа


CMNS: Маастрихт у Вікісховищі

Маастри́хт (нід. Maastricht, МФА[maˑsˈtrɪχt] ( прослухати); лімб. Mestreech, [məˈstʀeːç]) — місто та муніципалітет в Нідерландах та столиця провінції Лімбург. Місто лежить по обидва береги річки Мааса в південно-східній частині країни, поблизу кордону з Бельгією. Маастрихт є частиною єврорегіону Маас-Рейн[en] з населенням 3,9 мільйонів осіб, що включає сусідні німецьке місто Аахен та бельгійські Льєж та Гасселт.

Назва міста пішла від латинської назви мосту Trajectum Ad Mosam (Брід через Маас), побудованого за римського імператора Августа Цезаря. З римського поселення та фортеці місто розвинулося в середньовічний центр річкової торгівлі та релігії. У 17 столітті Маастрихт став гарнізонним містечком, у 19 столітті — індустріальним центром. Він став широко відомим завдяки Маастрихтському договору та як місце народження Євро.[5]

Сьогодні Маастрихт є культурним та регіональним хабом. Місто має специфічну культуру, відмінну від решти країни. Містяни розмовляють особливим місцевим діалектом і культурно споріднені з сусідніми частинами Бельгії й Німеччини. Маастрихт має 1677 будівель зі статусом національних пам'яток (рейксмонюментів[nl]), другий показник у Нідерландах після Амстердама. Місто є популярним серед туристів, а також має велику кількість іноземних студентів.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Походження назви Маастрихт (нід. Maastricht), імовірно, можна простежити до латинського Mosa Trajectum, що в перекладі означає «прохід» або «брід на Маасі». Ця назва вперше відома в часи Середньовіччя. Частина, що пішла від Traiectum у формах -tricht-trecht або -drecht, зустрічалася і в інших назвах, зокрема, Утрехт. Є припущення, що і він, і Маастрихт у той час мали однакову за походженням назву Trajectum, тож для їх розрізнення вони отримали уточнення: ut («вниз за течією») для Утрехта та назву річки для Маастрихта. Завдяки цьому trecht вважається одним із найстаріших відомих нідерландських слів.[6][7]

У середньовічних документах Маастрихт згадується під різними варіантами назви, серед яких були [Ad] Treiectinsem [urbem] (лат. «[До міста] Treiectinsem») приблизно в 575 році[8]Treiectensis у 634, Triecto та Triectu в 7-му столітті, Triiect у 768—781, Traiecto в 945, і, нарешті, Masetrieth у 1051. До 1222 року назва вже змістилася до Mastrit.[7]

Згодом назва видозмінилася до сучасної, хоча до початку дев'ятнадцятого століття записувалася як Maestricht.

Історія

[ред. | ред. код]

Рання історія

[ред. | ред. код]

Маастрихт був першим поселенням у Нідерландах. Ще римські джерела згадують про кельтське поселення біля мосту. Кельти жили в цій місцевості біля річки Маас ще 500 років до приходу римлян.

Невідомо, коли римляни прибули в Маастрихт і чи було ними засноване поселення. Римляни побудували міст через Маас у 1 столітті нашої ери, під час правління Октавіана Августа. Міст був важливою ланкою на головній дорозі між Баве і Кельном. Римський Маастрихт був відносно невеликим. Були розкопані залишки римської дороги, мосту, релігійної святині, римської лазні, зерносховища, деяких будинків і стін і воріт каструму 4-го століття.

Середньовіччя

[ред. | ред. код]

Сант-Серватіус був перший єпископ Нідерландів — його могила та склеп у Соборі Святого Серватія тепер місце прощі. Мощі з могили святого проносять у процесії по мосту кожні сім років. У середні віки місто було під подвійним володінням Льєжського єпископства та Брабантського герцогства. Права міста надано 1204 року.

Новий час

[ред. | ред. код]

З 1632 року місто було у володінні Генеральних Штатів. 1673 року місто було обложили й захопили французькі війська Людовика XIV. Під час облоги разом з іншими загинув Шарль д'Артаньян, якого увічнив у романах Олександр Дюма. Франція володіла містом з 1673 до 1679.

У 1815 році місто перейшло у володіння Обʼєднаного королівства Нідерландів. Коли 1830 року південні провінції проголосили незалежність як королівство Бельгія, гарнізон Маастріхта залишився вірний королю Нідерландів й утримував місто наперекір протестам місцевого населення. Хоча населення провінції культурно й мовно було ближче до бельгійського, 1839 року Лондонською угодою Маастрихт був залишений у складі Нідерландів.

Після Другої світової війни

[ред. | ред. код]

У 1992 році в Маастріхті було підписано угоду про започаткування валютного союзу країн ЄС, відому як Маастрихтський договір. Починаючи з 1988 року, Європейський ярмарок образотворчого мистецтва, який вважається провідним у світі мистецьким ярмарком, щорічно збирає одних із найбагатших колекціонерів мистецтва.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Annemarie Penn-te Strake (нід.). Gemeente Maastricht. Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 16 квітня 2023.
  2. Kerncijfers wijken en buurten 2021 — 2021.
  3. https://www.gochengdu.cn/news/our-sister-cities/sister-cities-of-chengdu/maastricht-netherlands--a429.html?xcSID=04j06l2e0bo8q3o2mh7ud63pm2
  4. https://www.liege.be/fr/vie-communale/services-communaux/international/jumelages-et-partenaires/maastricht-pays-bas
  5. The Economist Charlemagne: Return to Maastricht Oct 8th 2011. Economist.com. 8 жовтня 2011. Процитовано 16 квітня 2023.
  6. Nicoline van der Sijs[nl], Chronologisch woordenboek. De ouderdom en herkomst van onze woorden en betekenissen, p. 100, Uitgeverij L.J. Veen, Amsterdam/Antwerpen, 2001. ISBN 90-204-2045-3.
  7. а б M. Gysseling, Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226) (George Michiels N.V., Tongeren, 1960) p. 646-647 (архів).
  8. Григорій Турський, Historia Francorum, 2, 5 [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.] (пізнє 6 століття).

Наука і культура

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маастрихт