Перейти до вмісту

Корибіг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Корибіг
Самець
Самець
Самиця
Самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Passerellidae
Рід: Корибіг (Calamospiza)
Bonaparte, 1838
Вид: Корибіг
Calamospiza melanocorys
Stejneger, 1885
Ареал виду     Гніздування     Гніздування (рідко)     Проживання впродовж року     На міграції     Зимування
Ареал виду     Гніздування     Гніздування (рідко)     Проживання впродовж року     На міграції     Зимування
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Fringilla bicolor J. K. Townsend, 1837
Посилання
Вікісховище: Calamospiza melanocorys
Віківиди: Calamospiza melanocorys
EOL: 45511179
ITIS: 179312
МСОП: 22721049
NCBI: 194938
Fossilworks: 369241

Корибі́г[2] (Calamospiza melanocorys) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae[3]. Мешкає в Північній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Корибіг (Calamospiza). Є офіційним символом штату Колорадо.

Довжина птаха становить 14-18 см, розмах крил 25-28 см, вага 35,3–41,3 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Під час сезону розмноження забарвлення самців майже повністю чорне, за винятком великих білих дзеркалець на крилах і малопомітної білої плями на нижніх покривних перах хвоста. Самці під час негніздового періоду, самиці і молоді птахи мають непримітне, сіро-коричневе забарвлення, поцятковане білими смужками. Нижня частина тіла у них білувата, поцяткована коричневими смужками. Дзьоб короткий, міцний, сизувато-сірий. Райдужки чорні. Лапи рожеві[4].

Самці корибігів співають, сівши на високому місці або в польоті, подібно до жайворонків. Спів — складний щебет, в якому поперемінно змінються посвисти і дзвінке тріскотіння. Самці корибігів демонструють два типи пісні. Ранньою весною, коли самці починають прилітати до місць гніздування, їх спів є більш агресивний, з різкими нотами і довшими паузами. Коли до місць гніздування прилітають самиці і починають створювати пари, спів стає м'якшим і швидшим[5].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Корибіги гніздяться у преріях на Великих рівнинах, від півдня центральної Канади до півдня центральних США. Взимку вони мігрують в Техас, Аризону та на високогірні плато північної Мексики, де вони зимують на пасовищах та на сільськогосподарських угіддях.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Корибіги живляться переважно насінням взимку і безхребетними влітку, доповнюють свій раціон плодами. Шукають їжу на землі. Вони є переважно моногамними, однак у деяких самців може бути декілька партнерів. Пари гніздяться недалеко одна від одної, у вигляді розріджених колоній. Самка вибирає місце для розташування гнізда, зазвичай під невеликим чагарником або кактусом, після чого пара птахів починає разом його будувати. Гніздо чашоподібне, зроблене з трави, корінців, листя і стебел. В кладці від 2 до 5 блакитнуватих яєць, розміром 2-2,5×1,5-1,8 см. Інкубаційний період триває 10-12 днів. Пташенята покидають гніздо через 7-9 днів після вилуплення.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція корибігів становить близько 10 мільйонів птахів. Вона значно скоротилася, починаючи з 1960-х років. З 1970 по 2014 рік популяція скоротилася на 86%. Корибігам може загрожувати знищення природного середовища і масове використання пестицидів[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Calamospiza melanocorys. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 6 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). New World sparrows, bush tanagers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 06 лютого 2022.
  4. Lark Bunting Identification, All About Birds, Cornell Lab of Ornithology. www.allaboutbirds.org. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
  5. Lark Bunting [Архівовано 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] (allaboutbirds.org)
  6. Pardieck, K. L.; Ziolkowski Jr., D. J.; Lutmerding, M.; Hudson, M. A. R. 2018. North American Breeding Bird Survey Dataset 1966–2017, version 2017.0. U.S. Geological Survey, Patuxent Wildlife Research Center.