Перейти до вмісту

Жіночі труси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Моделі жіночих трусів

Жіночі труси́ — частина спідньої білизни жінок, призначена для захисту вульви та інтимної гігієни (також зігрівання, затримування вагінальних виділень, кріплення менструальних прокладок). Менструальні труси самі по собі слугують для затримування незначних виділень. Труси в роздільному купальнику є частиною купального костюму, хоча можуть наслідувати всі відомі моделі.

Як сексуалізована частина гардеробу, жіночі труси є елементом еротичної білизни і мають багато моделей та форм, орієнтованих на естетичність.

Історія

[ред. | ред. код]

Перший прообраз жіночих трусів з'явився у Стародавньому Єгипті: настегнова пов'язка «схенті» — неширока тканина, яка підтримувалась на талії поясом. У греко-римський період жінки вдягали труси-сублігакулум, схожі на сучасні плавки, які використовувались під час спортивних і танцювальних змагань.

В середні віки жіночих трусів не існувало. Будь-які спроби створити цей предмет одягу одразу ж припинялися. Замість цього аристократки носили довгі спідниці під криноліном, які шилися із білого полотна без прикрас.

У цей період венеційські куртизанки почали носити шовкові та оксамитові панталони довжиною до коліна, які вважалися ознакою аморального життя. У 1578 році панталони здобули тимчасову популярність завдяки королеві Франції Катерині Медічі. Це були шорти із золотої або срібної тканини, прикрашені численними рюшами і бантами. Після смерті королеви аристократки не могли собі дозволити цю розкіш, відсутність якої полегшувала справляння фізіологічних потреб.

У 1730 році спеціальним указом короля Людовика XV французька поліція зобов'язала танцівниць вдягати «канканські» труси під короткі спідниці. Наприкінці XVIII ст. жіночі труси були завезені з Франції до Великої Британії. Застібка в цих моделях розташовувалась ззаду. Багаті дами носили труси з бавовни, шерсті або льону, а також короткі штани до колін, які стягувались поміж ніг.

На початку XX ст. в моду увійшли кольорові панталони з передньою застібкою, які прикрашалися мереживом, бантами та рюшем. Тогочасні модниці носили подовжені шорти, до яких підв'язувались панчохи, а також шовкову комбінацію із застібкою внизу. Прості селянки трусів не вдягали. У 1928 році німецька компанія Naturana представила першу колекцію спідньої білизни із бавовни, яка нагадувала сучасні труси.

Мереживні труси різних моделей

У 1930-х роках жіночі труси значно спростилися та вкоротилися, з'явилися облягаючі моделі із трикотажу. Труси з високою талією доповнювала нижня спідниця з тонкої напівпрозорої тканини. У повоєнні роки жіночі труси стали повноцінним предметом гардеробу, а їх світове визнання супроводжувалось численними скандалами, наслідком яких стала публічна демонстрація відкритої білизни. У 1949 році спільнота обурилась тенісисткою Гассі Моран, у якої було видно мереживні труси з-під короткої спідниці, а наприкінці 1950-х бурхливу дискусію викликав перший публічний показ колекції трусів німецької фірми Triumph. У цей період в модній індустрії зароджується стиль «пін-ап», який облягав і підкреслював жіночу фігуру.

У 60-ті роки світ охопив феміністичний рух, який вплинув на моду спідньої білизни. Хвиля заворушень, особливо в західних країнах, досягла свого апогею у 1968 році, під час яких атрибути жіночності публічно спалювались у «вогнищах свободи». Наступне десятиліття ознаменувалося сексуальною революцією. У 1977 році Рой та Гейє Реймонди створюють магазин спідньої білизни «Victoria's Secret», дизайн якого був виконаний у вікторіанському стилі.

У серпні 1981 року модельєр Фредерік Меллінгер створив першу колекцію міні-трусів, які згодом стали називатися танга. Також широкого розповсюдження набули труси-стрінги і моделі з високим вирізом на стегнах — бікіні. На межі тисячоліть були модними мереживна та напівпрозора білизна, яка стала ще більш відвертою завдяки гламуру та «порно-шику».

На початку 2014 року на території Росії, Білорусі і Казахстану була введена заборона на виробництво, ввезення і продаж мереживних трусів[1].

Бомберси для збільшення сідниць

Крім повсякденної білизни, існують спеціальні труси для жінок.

Моделі

[ред. | ред. код]

Залежно від глибини вирізу на стегнах, виділяють три основних типи трусів — «максі» (maxi), «міді» (midi) і «міні» (mini).

Найпоширенішими є труси-міді. Вони повністю або частково закривають сідниці і мають виріз на середині стегна. Залежно від фасону, резинка знаходиться на талії або на стегнах. Такі труси виготовляють із бавовни або натуральних тканин і дозволяють шкірі дихати.

Труси-максі закривають сідниці повністю і мають завищену талію. Ці моделі дозволяють коригувати фігуру, шиються із еластичних матеріалів, а також утеплених та безшовних тканин.

Міні-труси складаються з невеликого трикутника для вульви та лобка і смужок, з'єднаних резинкою на стегнах. Виготовляються переважно з синтетичних матеріалів. Такі моделі повністю оголюють сідниці і не прикривають анус. Труси міні пов'язані з ризиками для жіночого здоров'я і не призначені для цілодобового носіння.

  • Пенті (Panty) — еластичні стягуючі труси.
Тип Модель Приклади Опис
Максі Панталони Закривають стегна майже повністю, схожі на шорти або короткі капрі. Класичні панталони є закритими від пояса до колін, часто з отворами чи розєднуваними частинами для сечовипускання і дефекації.
Французькі труси(French knickers, tap pants) Просторі труси вільного крою, схожі на шорти або чоловічі сімейні труси. Тримаються на резинці, не прилягаючи щільно до тіла і можуть сягати кльошу від стегна.
Пейдженсліп (Pagenslip) Високі облягаючі труси з короткими штанинами та прямолінійною ластовицею для ніг.
Girdle Труси з посадкою високо на талії, що закривають усі сідниці і стегно приблизно до середини. Часто є коригуючими.
Шорти (боксери) Зручна унісекс модель нагадує шорти для плавання (хоча й може також виконуватись з мережив, вишивки та тесьми). Боксери з еластичними вставками ззаду можуть використовуватись для корекції фігури, підтримуючи сідниці.
Міді Брифи або Сліпи (Slip) Труси класичної універсальної форми з вирізом до середини стегна. Розташування гумки може варіювати талії до середини стегна. Шиються з ситцю, бавовни, мережива, шовку тощо. Вважаються одними з найзручніших для повсякденного носіння.
Актив B D
Кюлоти B D
Бразильяна Складаються з двох трикутників, з'єднаних резинками або тонкими смужками тканини, що частково чи повністю закривають сідниці.
Деван-дер'єр B D
Міні Танга (Tanga) Труси з максимальним відкриттям сідниць, але з ширшою бічною частиною, ніж стринги.
Тонг (Thong) «Максі», «міді» чи «міні» труси на стегнах
Стринги (String) Повністю залишають сідниці відкритими завдяки дуже вузькій сполучній смужці, резинці або вервечці на стегнах. Підходять для врочистих прийомів під обтислий одяг.
Бікіні B Модель, на яку йде мінімум тканини. Не коригують фігуру і зовсім не підходять для зимової погоди.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На территории Таможенного союза запретили кружевные трусы [Архівовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)