Очікує на перевірку

Жива вода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жива́ вода́ — в народних казках чарівна вода, що володіє здатністю повертати до життя убитого героя[1].

У фольклорі

[ред. | ред. код]

У фольклорі означає воду, що володіє певними чарівними або надприродними властивостями. Наприклад, у казках жива вода здатна оживляти мертве тіло. Найчастіше використовується поспіль з мертвою водою, яка має можливість заліковувати рани. У казці братів Грімм «Жива вода» ковток живої води міг зцілити хворого батька трьох королевичів. У чарівних казках жива вода добувається «за морем».

Алішер Навої згадує, що Іскандер під кінець свого життя безуспішно намагався знайти живу воду (обі хайат)[2].

Казкове шукання живої води і вічної молодості виявилося близьким християнським вченням про вселюдне воскресіння, вічне життя і повне зцілення[3][4].

Як епітет

[ред. | ред. код]

У переносному значенні може означати усе, що одухотворяє, благотворно діє, пробуджує зацікавленість[5].

У Євангелії

[ред. | ред. код]
Ангел показує святому Іоанну джерело живої води з Апокаліпсису, Jean Duvet[en] (1485–1561)

В Біблії «жива вода» є епітетом вічного життя[6]. Одна з перших згадок про живу воду мається у Євангелії від Івана Богослова:

" А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є! Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його. Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.
"

Виноградна горілка

[ред. | ред. код]

Латинський вираз aqua vitae (досл. «вода життя») позначало етиловий спирт, отриманий дистиляцією вина. Вираз ввів іспанський лікар й алхімік Арнольд з Вілланови (бл. 1240–1311)[7]. Від цього виразу виникли назви таких алкогольних напоїв, як скандинавський аквавіт та українська оковита[8].

Див. Також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. МАС та 1981—1984.
  2. Стіна Іскандара, XXIII
  3. (рос.) Неёлов Е. М. От волшебной сказки к литературе: фольклорная трансформация евангельской традиции в учении Н. Ф. Федорова о воскрешении [Архівовано 2 вересня 2019 у Wayback Machine.] // «Проблемы исторической поэтики», 1994 — С. 269
  4. (рос.) Черноусова И. П. Фольклорно-языковая картина мира, представленная в диалоговой модели (на материале русской волшебной сказки) [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] // Вестник Челябинского государственного университета, 2013 — С. 119
  5. Фёдоров, 2008.
  6. (рос.) Живая вода [Архівовано 2 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Вихлянцев В. П. Новый библейский словарь : к русской канонической Библии синодального перевода 1876 года — М.: Эдитус, 2016. — 561 с. — ISBN 978-5-00058-387-6
  7. (рос.) Душенко К. В., Багриновский Г. Ю. Aqua vitae // Большой словарь латинских цитат и выражений / Под науч. ред. Д. О. Торшилова. — М. : Азбука-Аттикус, 2017. — С. 59.
  8. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. // Оковита

Література

[ред. | ред. код]