Координати: 43°20′00″ пн. ш. 44°12′00″ сх. д. / 43.333333333333° пн. ш. 44.2° сх. д. / 43.333333333333; 44.2

Ельхотово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ельхотово
Елхот
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Північна Осетія
Муніципальний район Кіровський район
Код ЗКАТУ: 90225877001
Код ЗКТМО: 90625477101
Основні дані
Час заснування 1838
Населення 12 517 (2014)
Поштові індекси 363600
Телефонний код +7 86735
Географічні координати: 43°20′00″ пн. ш. 44°12′00″ сх. д. / 43.333333333333° пн. ш. 44.2° сх. д. / 43.333333333333; 44.2
Мапа
Ельхотово (Росія)
Ельхотово
Ельхотово

Ельхотово (Північна Осетія)
Ельхотово
Ельхотово

Мапа


CMNS: Ельхотово у Вікісховищі

Ельхотово (ос. Елхот) — село, адміністративний центр Кіровського району Північної Осетії-Аланії, а також Ельхотовського сільського поселення.

Населення — 12 517 осіб.

Ельхотово знаходиться на північному заході Республіки на кордоні з Кабардино-Балкарією.

Історія

[ред. | ред. код]

В 1838 році на правому березі річки Терек, біля входу в Татартупську долину, було засновано осетинське село. Пізніше на рівнині за Заманкулом з'явилося мусульманське село Елхот.

В 1839 році командир кавказького корпусу генерал Головін доніс військовому міністру: "У минулому, 1838 на правому березі Терека поселений аул осетин-мусульман, званий Ельхотовським. У нього заселилося 88 сімей з мусульманських сіл Беслан (Тулатово), Зільгі, Брут, Заманкул, Карджин "[1].

У наступні роки заселення села тривало. Жителі в основному займалися землеробством, тваринництвом і торгівлею.

До кінця XIX століття населення становило 2000 осіб. На Ельхот доводилося 3 мечеті.

Городище Верхній Джулат знаходиться поруч із селищем Ельхот. У золотоординський час тут існувало поселення, яке, як припускають (Егороов В. Л. Історична географія Золотої Орди в XII–XIV ст.) Можна ототожнити з відомим по літописах Ясським містом Дедяковим, який існував з X ст. по XIV ст. На городище виявили церкву, дві мечеті і мінарет, що датуються часом правління хана Узбека. Зроблені тут знахідки свідчать про значну роль цього міста в політичному та економічному житті Північного Кавказу.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 12 517 осіб.

Національний склад

За даними Всеросійського перепису населення 2010 року[2]:

Релігія

[ред. | ред. код]
  • Святилище «Аерджинараег» (тесніна Аргов, дата заснування не відома, осетинський традиційний монотеїзм)
  • Святилище Уастирджі (на північно-східній околиці села, засноване на початку 90-х років 20-го століття, осетинський традиційний монотеїзм)
  • Церква святих первоверховних апостолів Петра і Павла заснована в 2008 році (РПЦ МП).
  • Мечеть (поч. 20-го століття, ДУМ РСО-Аланія).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Forum FALERISTIKA.info • Перегляд теми — Населені пункти — Північна Осетія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2015.
  2. Том 4. Таблиця 4. Національний склад РСОА по муніципальних утворень за переписом 2010. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 25 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]