Варденіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варденіс
вірм. Վարդենիս
Варденіс взимку
Варденіс взимку
Варденіс взимку
Основні дані
40°10′48″ пн. ш. 45°43′12″ сх. д. / 40.18000° пн. ш. 45.72000° сх. д. / 40.18000; 45.72000
Країна Вірменія Вірменія
Регіон Гегаркунік
Столиця для Варденісський районd (район СРСР)
Засновано 1830
Площа 8,52 км²
Населення 12 363 (2008)
Висота НРМ 1970  м
Офіційна мова вірменська
Міста-побратими Роман-сюр-Ізер (1994)[1][2]
Телефонний код (+3) 74 (269)
Часовий пояс UTC+4
GeoNames 616108
OSM 364080 ·R (Ґегаркунік, Варденісський район, Novobayazetsky Uyezd)
Поштові індекси 1601-1603
Міська влада
Мапа
Мапа


CMNS: Варденіс у Вікісховищі
Варденіс. Карта розташування: Вірменія
Варденіс
Варденіс

Вардені́с (вірм. Վարդենիս) — місто на сході Вірменії, розташоване в марзі (області) Ґегаркунік. Розташований на відстані 168 км на схід від Єревана та за 5 км на південний схід від озера Севан.

Історія

[ред. | ред. код]

Варденіс розташований на території історичної області Содк Великої Вірменії. За легендою, був заснований онуком Хайка Гегамом (вірм. Գեղամ, [geγám]), та названий їм Гегамабак вірм. Գեղամաբակ, [geγamabák]). В IX столітті сюнійський князь Габурн Васак заново відбудував село та перейменував його у Васакашен (вірм. Վասակաշեն). В XVI—XVIII століттях поселення називалося Воскешен (вірм. Ոսկեշեն, тобто «золоте»). На початку XIX століття населення мігрувало у Грузію.

В 18291830 рр. в Варденісі осіли переселенці із західновірменського міста Діядін (вірм. Դիյադին, тур. Diyadin).

До 1969 року називався Басаргечар (вірм. Բասարգեչար). З початком Карабаської війни азербайджанці були змушені покинути місто, воног потерпіло від бомбардувань з боку Азербайджану.

Визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]

У місті знаходиться церква Сурб Аствацацин кінця XIX — початку XX століття, побудована на фундаменті заснованої сюнійським князем церкви. Навколо церкви є хачкари і надгробки XIV-XVII століття. В околицях міста — могильники третього - першого тисячоліття до н. е.

Економіка

[ред. | ред. код]

За 10 км на схід від міста знаходиться Сотське родовище золота — найбільше у Вірменії та одне з найбільших на Кавказі. У самому місті з радянських часів продовжили своє існування лише підприємства харчової промисловості (молочної та хлібопекарської).

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Relations internationales
  2. Villes Jumelées avec Romans sur Isere