Ваді-Рам
Ваді-Рам араб. وادي رم | ||||
Пейзаж Ваді-Рам у грудні | ||||
29°34′35.4″ пн. ш. 35°25′11.74″ сх. д. / 29.576500° пн. ш. 35.4199278° сх. д. | ||||
Країна | Йорданія | |||
Регіон | Провінція Акаба | |||
Тип | кам'яниста | |||
Висота над рівнем моря | 1750 м | |||
Площа | 720 км² | |||
Світова спадщина | ||||
---|---|---|---|---|
Охоронна зона Ваді-Рам | ||||
Wadi Rum Protected Area | ||||
Країна | Йорданія | |||
Тип | Змішаний | |||
Критерії | iii, v, vii | |||
Об'єкт № | 1377 | |||
Регіон ЮНЕСКО | Арабські країни | |||
Історія реєстрації | ||||
Зареєстровано: | 2011 (35 сесія) |
Ваді-Рам (араб. وادي رم), також Місячна долина (араб. وادي القمر, кириліз.: Ваді-ель-Камр) — кам'яниста пустеля та ваді в Йорданії. Розташована в провінції Акаба за 60 км на схід від йорданського міста Акаби та ізраїльського Ейлату. Поверхня Ваді-Рам нерівномірна, з великою кількістю локальних каньйонів, впадин та височин. Деінде ландшафт ваді переходить у напівпустелю, з окремими сухими деревами та чагарниками. У 1998 році Ваді-Рам отримала статус природоохоронної території, а 2011 року увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО[1].
У Ваді-Рам, яка відома своїми «позаземними» та «казковими» пейзажами, знімали такі фільми, як «Лоуренс Аравійський», «Трансформери», «Червона планета», «Останні дні на Марсі», «Марсіянин», «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія», «Алладін», «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» та багато інших[2].
Місцевість навколо Ваді-Рам була заселена представниками різних народів ще з доісторичних часів. Багато культур, зокрема набатеї, залишили свій слід у пустелі завдяки пам'яткам архітектури, петрогліфам та різноманітним написам.
На Заході Ваді-Рам відоме завдяки описам британського офіцера Томаса Едварда Лоуренса, який кілька разів перетинав пустелю під час Арабського повстання 1916—1918 років[3]. У 1980-х роках одна з гірських порід у Ваді-Рам, до того відоме як Джебель-ель-Мазмар (досл. Чумна гора), було названо Сім стовпів мудрості на честь однойменної книги Лоуренса, хоча «Сім стовпів», про які йдеться в книзі, не мають із Ваді-Рам жодного зв'язку[4].
Знайдення у Ваді-Рам руїн набатейського храму в 1933 році прикуло до пустелі значний інтерес. Розкопки на території об'єкта були завершені командою французьких археологів у 1997 році. Петрогліфи, що зображують людей та антилоп, були залишені в печерах у каньйоні Хазалі представниками зниклого народу самуд.
Уся місцевість Ваді-Рам зосереджена навколо головної долини, що проходить серединою пустелі. На самому півдні ваді розташована гора Умм-ед-Дамі (1854 м), що є найвищою точкою Йорданії. У ясний день з її вершини відкривається вид на Червоне море та суміжну Саудівську Аравію. Вершина Джебель-Рам (1734 м), що розташована всередині долини, є другою найвищою точкою Йорданії[5].
У селі, що лежить посеред пустелі та також називається Ваді-Рам, мешкає кількасот бедуїнів[6]. Завдяки зусиллям австралійського науковця Джефа Лотона у Ваді-Рам були досягнуті певні успіхи у створенні пермакультурної екосистеми[7].
Згідно з класифікацією Кеппена Ваді-Рам має спекотний аридний клімат (BSh). Температура повітря в межах пустелі може варіюватися від +32 °C вдень до + 4 °C вночі.
- ↑ About Wadi Rum | Wadi Rum. wadirum.jo. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- ↑ lexklein (11 липня 2015). Wadi Rum is Not a Dessert. One Foot Out the Door (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ Ham, Anthony; Greenway, Paul (2003). Jordan. Lonely Planet. с. 212. ISBN 978-1-74059-165-2. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 30 травня 2012.
- ↑ The Seven Pillars? [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.] roughguides.com, accessed 19 June 2018
- ↑ Scheck, Frank Rainer (1997). Jordanien: Völker und Kulturen zwischen Jordan und Rotem Meer (нім.). DuMont Reiseverlag. с. 12. ISBN 978-3-7701-3979-8. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 30 травня 2012.
- ↑ Howard, Tony; Taylor, Di (May 1997). Treks and Climbs in Wadi Rum, Jordan. Cicerone Press Limited. с. 20. ISBN 978-1-85284-254-3. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 30 травня 2012.
- ↑ Craig Mackintosh: FROM DESERT TO OASIS IN 4 YEARS (JORDAN) [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.] 1 February 2014 permaculturenews.org, accessed 19 June 2018