Аспарух
| Аспарух | ||
 Пам’ятник хану Аспаруху в місті Добрич | ||
| ||
|---|---|---|
| 679 — 700 | ||
| Попередник: | Кубрат | |
| Спадкоємець: | Тервел | |
| Народження: | близько 640 | |
| Смерть: |
701 Дніпро | |
| Країна: | Перше болгарське царство | |
| Рід: | Дуло | |
| Батько: | Кубрат | |
| Діти: | Тервел[1] | |
Аспару́х (Ісперіх; близько 644 — 701) — каган оногурів, протоболгарський хан, третій син Кубрата, володаря групи племен, що мешкали на землях сучасної України. Згадується в «Іменнику булгарських правителів».
Під натиском хозарів відступив із земель Великої Булгарії між Дніпром та Дунаєм за Дунай.
Після перемоги над візантійськими військами імператора Костянтина IV Погоната (680) заснував на землях, заселених слов'янами, першу болгарську державу (Перше Болгарське царство, 681–1018), визнану тоді ж Візантією. За велінням хана Аспаруха збудовано столицю нової болгарської держави — місто Плиска.
З іменем хана Аспаруха останнім часом деякі дослідники пов'язують т. зв. «Кічкаський скарб»[2], (відоміший як «Вознесенський скарб») знайдений 1930 року в околицях м. Запоріжжя під час археологічних досліджень. Інші вважають, що цей комплекс — поминальний храм на честь одного з каганів Хазарії. Інша версія — місце загибелі князя Святослава, пам'ятник якому уже поставлено на Вознесенці.[3],[4]
Аспарух зайняв третє місце в голосуванні «Великите българи» на БНТ. На його честь названо багато вулиць у болгарських містах та місто Ісперих.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Кічкаський скарб. Архів оригіналу за 12 грудня 2011. Процитовано 7 грудня 2010.
- ↑ Леонід Сосницький. Болгарія святкуватиме день народження держави в Запоріжжі? // Голос України, 30.11.2010. Архів оригіналу за 24.08.2011. Процитовано 07.12.2010. [Архівовано 2011-08-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Георгій Шаповалов. Могила Святослава — в центрі Запоріжжя // Журнал «Сварог». Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 7 грудня 2010. [Архівовано 2021-01-18 у Wayback Machine.]
- Ангелов Д. Образуване на българската народност. — София: Наука и изкуство, 1971. — 400 с.
- Андреев Й., Пантев А. Българските ханове и царе. От хан Кубрат до цар Борис III. — Велико Търново: Абагар, 2004. — 368 с.
- Бележити българи (ред. на Пламен Павлов), том І. София, 2012.
- Божилов И. А., Гюзелев В. Т. История на България. — София: Анубис, 1999. — Т. 1. — 704 с.
- Златарски В. История на Българската держава през средните векове. — София: Захарий Стоянов; Св. Климент Охридский, 2007. — Т. 1. Първо Българско царство. Ч. 1. Епоха на хунобългарското надмощие. — 486 с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- «Заповіт Кубрата [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]» «Завет Кубрата [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]», документальний фільм, Україна.
- «Болгары», докум. фільм, реж. та сценарист П. Петков, опер. Кр. Михайлов. Виробництво bTV. 2006 рік, Болгарія.
- «Хан Аспарух», кінофільм, 1981 р., реж. Людмил Стайков, по роману Євгенія Константинова «Дрезговини», Софія, Болгарія.
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNF: 126498100 · FAST: 1805553 · Freebase: /m/01t7fj · GND: 11865070X · ISNI: 0000000010504588 · LCCN: n81078849 · MAK: 9810568575605606 · NKC: js2016919597 · NLP: a0000001918187 · VcBA: 495/168104 · VIAF: 67259179, 376159474312627662432, 27151776728418010060 |