Очікує на перевірку

Арсенал (жіночий футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жіночий футбольний клуб
«Арсенал» (Лондон)
Повна назва Arsenal Women Football Club
Прізвисько канонірки (англ. The Gunners)
Засновано 1987, як Arsenal Ladies FC
Населений пункт Лондон, Англія
Стадіон «Meadow Park», Боргамвуд
Вміщує 4 500
Президент США Стен Кронке
(Kroenke Sports & Entertainment)
Головний тренер Швеція Йонас Ейдевалль
Ліга Жіноча суперліга Англії з футболу
2023—24 3
Вебсайт arsenal.com
Домашня
Виїзна
Запасна

Жіночий футбольний клуб «Арсенал» (англ. Arsenal Women Football Club) — англійський жіночий футбольний клуб з Лондона, виступає в жіночій Суперлізі Англії.

«Арсенал» був заснований у 1987 році за ініціативою Віка Ейкерса, який став першим і найуспішнішим тренером клубу. Він виграв найбільшу кількість матчів вищого дивізіону в історії англійського футболу. «Арсенал» провів рекордні сім сезонів без поразок, встановивши низку рекордів Англії: за найдовшою безпрограшною серією у вищому дивізіоні, за кількістю забитих голів та за кількістю набраних очок. «Арсенал» є найуспішнішим клубом англійського жіночого футболу, утримуючи рекорди за кількістю виграних титулів у кожному з національних турнірів, в якому вони грали. Також «Арсенал» є єдиним англійським клубом, який виграв Кубок УЄФА / Лігу чемпіонів УЄФА серед жінок.

«Арсенал» проводить свої домашні ігри на «Медоу Парк» у Борехамвуді, а деякі міжнародні ігри — на стадіоні «Емірейтс», де проводяться всі групові матчі та матчі плей-оф Ліги чемпіонів.

Історія

[ред. | ред. код]
«Арсенал» святкує перемогу в FA WSL (11 травня 2019)

У 1987 році багаторічний менеджер чоловічої команди «Арсенал» Вік Ейкерс допоміг заснувати жіночу футбольну команду і був призначений її тренером. Команда «Арсенал Ледіс» почала працювати як жіноча секція клубу «Арсенал».

В сезоні 1991–92 вона виграла свою першу велику нагороду — Кубок жіночої ліги. Також у 1992 році «Арсенал Ледіс» здобули підвищення до жіночої Прем'єр-ліги, а сезоном пізніше одразу ж виграли там золоті медалі. В 2002 році команда стала напівпрофесійною.

«Арсенал Ледіс» багато сезонів займав вершину Прем'єр-ліги, маючи талановитих випускників власної академії, таких як Маріанн Спейсі та Фей Вайт. Під керівництвом Ейкерса клуб завоював 11 титулів чемпіонату, дев'ять титулів Кубка Англії, десять титулів Кубка Прем'єр-ліги і п'ять перемог FA Women's Community Shield. В активі «Арсенала» було сім поспіль перемог у лізі з сезону 2003–04 до сезону 2009–10. [1]

В сезоні 2006–2007 років Ейкерс привів команду до найуспішнішого клубного сезону в англійському жіночому футболі, оскільки команда виграла всі доступні для неї змагання, включаючи Кубок УЄФА. Ейкерс також привів команду до ряду рекордів англійського жіночого футболу, включаючи шість років безпрограшної серії з жовтня 2003 року по березень 2009 року, провевши 108 ігор без поразок. Протягом цього періоду «Арсенал Ледіс» виграв рекордні 51 матчі чемпіонату поспіль з листопада 2005 року по квітень 2008 року. Ейкерс залишив тренерську посаду після требла в сезоні 2008–09.

Після масштабного переформатування ліги, «Арсенал Ледіс» було названо членами-засновниками жіночої Суперліги Футбольної асоціації, яка стартувала навесні 2011 року.

У липні 2017 року клуб було перейменовано в Жіночий футбольний клуб «Арсенал». [2]

24 вересня 2022 року під час дербі Північного Лондона на стадіоні «Емірейтс» було присутньо 47 367 глядачів, що стало найвищим показником для матчів жіночої Суперліги за всю її історію існування. [3]

Перший та найуспішніший менеджер в історії жіночого «Арсенала» — Вік Ейкерс

Всі тренери в історії клубу

[ред. | ред. код]
Dates Name
1987–1997 Англія Вік Ейкерс
1997–1998 Англія Террі Ховард
1998–2009 Англія Вік Ейкерс
2009–2010 Шотландія Тоні Жервез
2010–2013 Англія Лаура Гарві
2013–2014 Шотландія Шеллі Керр
2014–2017 Іспанія Педро Мартінез
2017–2021 Австралія Джо Монтемурро
2021– Швеція Йонас Ейдевалль

Поточний склад

[ред. | ред. код]
Станом на 10 листопада 2023 [4]
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Австрія Мануела Зінсбергер
14 ВР Канада Сабріна Д'Анджело
40 ВР Англія Наомі Вільямс
3 ЗХ Англія Карлотта Вуббен-Мой
5 ЗХ Шотландія Дженніфер Бітті
6 ЗХ Англія Лія Вільямсон
7 ЗХ Австралія Стеф Кетлі
15 ЗХ Ірландія Кеті Маккейб
16 ЗХ Швейцарія Ноель Маріц
26 ЗХ Австрія Лаура Вінройтер
27 ЗХ Іспанія Лайя Кодіна
28 ЗХ Швеція Аманда Ілестедт
29 ЗХ Англія Тейя Голді
Поз. Нац. Гравець
10 ПЗ Шотландія Кім Літтл (капітан)
12 ПЗ Норвегія Фріда Маанум
13 ПЗ Швейцарія Ліа Волті
21 ПЗ Нідерланди Вікторія Пєлова
22 ПЗ Данія Катрін Мьоллер Кюль
32 ПЗ Австралія Кіра Куні-Кросс
9 НП Англія Бет Мід
11 НП Нідерланди Вівіанн Мідема
17 НП Швеція Ліна Хуртіг
19 НП Австралія Кейтлін Форд
20 НП Бразилія Жио Кейрос
23 НП Англія Алессія Руссо
24 НП Канада Клое Лакасс
25 НП Швеція Стіна Блакстеніус

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Суперліга
    • Чемпіон (3): 2011, 2012, 2018–19
  • Прем'єр-ліга Національного дивізіону
    • Чемпіон (12): 1992–93, 1994–95, 1996–97, 2000–01, 2001–02, 2003–04, 2004–05, 2005–06, 2006–07, 2007–08, 2008–09, 2009–10
  • Кубок Англії
    • Володар (14): 1992–93, 1994–95, 1997–98, 1998–99, 2000–01, 2003–04, 2005–06, 2006–07, 2007–08, 2008–09, 2010–11, 2012–13, 2013–14, 2015–16
  • Кубок Суперліги
    • Володар (5): 2011, 2012, 2013, 2015, 2017–18
  • Кубок Прем'єр-ліги
    • Володар (10): 1991–92, 1992–93, 1993–94, 1997–98, 1998–99, 1999–00, 2000–01, 2004–05, 2006–07, 2008–09
  • Women's FA Community Shield
    • Володар (5): 2000, 2001, 2005, 2006, 2008
  • Ліга чемпіонів (Кубок УЄФА)
    • Чемпіон (1): 2006–07

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]