Євробаскет (U-20)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євробаскет U-20
Засновано1992
КонфедераціяФІБА Європа
Деталі турніру
Кількість команд16 (фінальний турнір)
Переможці
Поточний чемпіонІспанія Іспанія
(третій титул)
Найбільше перемогГреція Греція
Іспанія Іспанія
Сербія Сербія
(по 3 титули)
СайтОфіційний сайт
Поточний сезон

Молодіжний чоловічий Євробаскет (англ. FIBA Europe Under-20 Championship) — міжнародний турнір серед європейських молодіжних збірних з баскетболу, проводиться під егідою ФІБА. Перший турнір проведений в 1992 році в Греції. Найбільше по 3 рази, чемпіонами Європи ставали збірні Греції, Іспанії та Сербії. Чинний володар титулу — збірна Іспанії.

Дивізіон А

[ред. | ред. код]

Список збірних, що не покидали вищий дивізіон чемпіонату Європи.

Результати

[ред. | ред. код]
Рік Господар Гра за «золото» Гра за «бронзу»
Золото Рахунок Срібло Бронза Рахунок Четверте місце
1992 Греція Греція
(Афіни)
Італія Італія 65–63 Греція Греція Франція Франція 63–60 Ізраїль Ізраїль
1994 Словенія Словенія
(Марибор, Постойна та Любляна)
Білорусь Білорусь 96–91 Італія Італія Іспанія Іспанія 83–69 Греція Греція
1996 Туреччина Туреччина
(Бурса та Стамбул)
Литва Литва 85–81 Іспанія Іспанія Югославія Югославія 67–62 Туреччина Туреччина
1998 Італія Італія
(Трапані)
Югославія Югославія 92–73 Словенія Словенія Туреччина Туреччина 64–57 Іспанія Іспанія
2000 Північна Македонія Північна Македонія
(Охрид)
Словенія Словенія 66–65 Ізраїль Ізраїль Іспанія Іспанія 82–77 Хорватія Хорватія
2002 Литва Литва
(Каунас, Алітус та Вільнюс)
Греція Греція 77–73 Іспанія Іспанія Франція Франція 95–78 Росія Росія
2004 Чехія Чехія
(Брно)
Словенія Словенія 66–61 Ізраїль Ізраїль Литва Литва 92–63 Греція Греція
2005 Росія Росія
(Чехов)
Росія Росія 61–53 Литва Литва Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія 63–45 Ізраїль Ізраїль
2006 Туреччина Туреччина
(Ізмір)
Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія 64–58 Туреччина Туреччина Словенія Словенія 83–75 Італія Італія
2007 Словенія Словенія (Нова Гориця)
Італія (Горіція)
Сербія Сербія 87–78 Іспанія Іспанія Італія Італія 74–63 Росія Росія
2008 Латвія Латвія
(Рига)
Сербія Сербія 96–89 Литва Литва Іспанія Іспанія 91–72 Туреччина Туреччина
2009 Греція Греція
(Родос та Яліссос)
Греція Греція 90–85 Франція Франція Іспанія Іспанія 75–72 Італія Італія
2010 Хорватія Хорватія
(Задар, Цриквениця та Макарська)
Франція Франція 73–62 Греція Греція Іспанія Іспанія 86–79 Хорватія Хорватія
2011 Іспанія Іспанія
(Більбао)
Іспанія Іспанія 82–70 Італія Італія Франція Франція 66–50 Росія Росія
2012 Словенія Словенія
(Любляна, Домжале та Кранська Гора)
Литва Литва 50–49 Франція Франція Іспанія Іспанія 67–66 Сербія Сербія
2013 Естонія Естонія
(Таллінн)
Італія Італія 67–60 Латвія Латвія Іспанія Іспанія 70–63 Росія Росія
2014 Греція Греція
(Іракліон та Ретимно)
Туреччина Туреччина 65–57 Іспанія Іспанія Сербія Сербія 79–66 Хорватія Хорватія
2015 Італія Італія
(Ліньяно-Сабб'ядоро та Латізана)
Сербія Сербія 70–64 Іспанія Іспанія Туреччина Туреччина 84–74 Франція Франція
2016 Фінляндія Фінляндія
(Гельсінкі)
Іспанія Іспанія 68–55 Литва Литва Туреччина Туреччина 76–61 Німеччина Німеччина
2017 Греція Греція
(Іракліон, Ретимно та Ханья)
Греція Греція 65–56 Ізраїль Ізраїль Франція Франція 72–58 Іспанія Іспанія
2018 Німеччина Німеччина
(Хемніц)
Ізраїль Ізраїль 80–66 Хорватія Хорватія Німеччина Німеччина 81–70 Франція Франція
2019 Ізраїль Ізраїль
(Тель-Авів)
Ізраїль Ізраїль 92–84 Іспанія Іспанія Німеччина Німеччина 73–65 Франція Франція
2020 Литва Литва
(Клайпеда)
Скасовано через пандемію COVID-19 у Литві
2021 Чорногорія Чорногорія
(Подгориця)
Скасовано через пандемію COVID-19 в Європі[1]
Натомість відбувся European Challengers.
2022 Чорногорія Чорногорія
(Подгориця)
Іспанія Іспанія 69–61 Литва Литва Чорногорія Чорногорія 86–77 Ізраїль Ізраїль

Загальна кількість медалей

[ред. | ред. код]
 Місце  Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1 Іспанія Іспанія 3 6 7 16
2 Греція Греція 3 2 0 5
3 Сербія Сербія 3 0 1 4
4 Литва Литва 2 4 1 7
5 Ізраїль Ізраїль 2 3 0 5
6 Італія Італія 2 2 1 5
7 Словенія Словенія 2 1 1 4
8 Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія 2 0 2 4
9 Франція Франція 1 2 4 7
10 Туреччина Туреччина 1 1 3 5
11 Білорусь Білорусь 1 0 0 1
Росія Росія 1 0 0 1
13 Латвія Латвія 0 1 0 1
Хорватія Хорватія 0 1 0 1
15 Німеччина Німеччина 0 0 2 2
16 Чорногорія Чорногорія 0 0 1 1

Найкращі гравці чемпіонату

[ред. | ред. код]
Рік Найцінніший гравець
1996 Словенія Радослав Нестерович
1998 Сербія та Чорногорія Ігор Ракочевич
2000 Словенія Сані Бечирович
2002 Греція Нікос Зісіс
2004 Словенія Еразем Лорбек
2005 Росія Микита Курбанов
2006 Туреччина Ерсан Ільясова
2007 Сербія Мілош Теодосич
2008 Сербія Мирослав Радуліця
2009 Греція Костас Папаніколау
2010 Франція Ендрю Альбісі
2011 Іспанія Нікола Міротич
2012 Франція Лео Вестерманн
2013 Італія Амедео Делла Валле
2014 Туреччина Седі Осман
2015 Сербія Марко Гудурич
2016 Іспанія Марк Гарсія
2017 Греція Вассіліс Харалампопулос
2018 Ізраїль Йовель Зоосман
2019 Ізраїль Дені Авдія
2022 Іспанія Хуан Нуньєс

Дивізіон В

[ред. | ред. код]

Результати

[ред. | ред. код]
Рік Господар Підвищення до Дивізіону А Гра за «бронзу»
Золото Рахунок Срібло Бронза Рахунок Четверте місце
2005 Болгарія Болгарія
(Варна)
Болгарія Болгарія 86–80 Угорщина Угорщина Польща Польща 96–76 Грузія Грузія
2006 Португалія Португалія
(Лісабон)
Грузія Грузія 96–88 Північна Македонія Північна Македонія Фінляндія Фінляндія 91–75 Польща Польща
2007 Польща Польща
(Варшава)
Чорногорія Чорногорія 89–68 Україна Україна Фінляндія Фінляндія 76–73 Німеччина Німеччина
2008 Румунія Румунія
(Тиргу-Муреш)
Німеччина Німеччина 110–102 Бельгія Бельгія Швеція Швеція 80–71 Естонія Естонія
2009 Північна Македонія Північна Македонія
(Скоп'є)
Нідерланди Нідерланди 88–77 Чехія Чехія Польща Польща 96–66 Швеція Швеція
2010 Австрія Австрія
(Оберварт та Гюссінг)
Австрія Австрія 71–66 Швеція Швеція Польща Польща 86–76 Болгарія Болгарія
2011 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
(Сараєво)
Грузія Грузія 79–70 Естонія Естонія Чехія Чехія 86–85 Бельгія Бельгія
2012 Болгарія Болгарія
(Софія)
Хорватія Хорватія 88–80 Чехія Чехія Ізраїль Ізраїль 101–67 Болгарія Болгарія
2013 Румунія Румунія
(Пітешть)
Польща Польща 83–71 Велика Британія Велика Британія Угорщина Угорщина 70–69 Бельгія Бельгія
2014 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
(Сараєво)
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 76–70 Бельгія Бельгія Україна Україна 77–62 Білорусь Білорусь
2015 Угорщина Угорщина
(Секешфегервар)
Фінляндія Фінляндія 80–76 Швеція Швеція Угорщина Угорщина 68–66 Чорногорія Чорногорія
2016 Греція Греція
(Халкіда)
Чорногорія Чорногорія 78–76 Ісландія Ісландія Греція Греція 73–67 Хорватія Хорватія
2017 Румунія Румунія
(Орадя)
Румунія Румунія 80–67 Хорватія Хорватія Велика Британія Велика Британія 81–65 Росія Росія
2018 Болгарія Болгарія
(Софія)
Польща Польща 71–60 Словенія Словенія Латвія Латвія 76–62 Росія Росія
2019 Португалія Португалія
(Матозінюш)
Португалія Португалія 73–57 Чехія Чехія Бельгія Бельгія 88–80 Росія Росія
2020 Грузія Грузія
(Тбілісі)
Скасовано через пандемію COVID-19 у Грузії
2021 Грузія Грузія
(Тбілісі)
Скасовано через пандемію COVID-19 в Європі.[1]
Натомість відбувся European Challengers.
2022 Грузія Грузія
(Тбілісі)
Сербія Сербія 81–67 Ісландія Ісландія Естонія Естонія 63–53 Фінляндія Фінляндія

Загальна кількість медалей

[ред. | ред. код]
 Місце  Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1 Польща Польща 2 0 3 5
2 Грузія Грузія 2 0 0 2
Чорногорія Чорногорія 2 0 0 2
4 Хорватія Хорватія 1 1 0 2
5 Фінляндія Фінляндія 1 0 2 3
6 Австрія Австрія 1 0 0 1
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 1 0 0 1
Болгарія Болгарія 1 0 0 1
Німеччина Німеччина 1 0 0 1
Нідерланди Нідерланди 1 0 0 1
Португалія Португалія 1 0 0 1
Румунія Румунія 1 0 0 1
Сербія Сербія 1 0 0 1
14 Чехія Чехія 0 3 1 4
15 Бельгія Бельгія 0 2 1 3
Швеція Швеція 0 2 1 3
17 Ісландія Ісландія 0 2 0 2
18 Угорщина Угорщина 0 1 2 3
19 Велика Британія Велика Британія 0 1 1 2
Естонія Естонія 0 1 1 2
Україна Україна 0 1 1 2
22 Північна Македонія Північна Македонія 0 1 0 1
Словенія Словенія 0 1 0 1
24 Греція Греція 0 0 1 1
Ізраїль Ізраїль 0 0 1 1
Латвія Латвія 0 0 1 1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б FIBA Europe Board approves alternative format for Youth Competitions, new dates for Small Countries Championships. FIBA. 11 травня 2021. Процитовано 21 липня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]