SLC22A8

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:35, 7 вересня 2024, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.5)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
SLC22A8
Ідентифікатори
Символи SLC22A8, OAT3, solute carrier family 22 member 8
Зовнішні ІД OMIM: 607581 MGI: 1336187 HomoloGene: 20901 GeneCards: SLC22A8
Реагує на сполуку
цефалотин, pratosartan[1]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001184732
NM_001184733
NM_001184736
NM_004254
NM_001164634
NM_001164635
NM_031194
RefSeq (білок)
NP_001171661
NP_001171662
NP_001171665
NP_004245
NP_001158106
NP_001158107
NP_112471
Локус (UCSC) Хр. 11: 62.99 – 63.02 Mb Хр. 19: 8.57 – 8.59 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

SLC22A8 (англ. Solute carrier family 22 member 8) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 542 амінокислот, а молекулярна маса — 59 856[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MTFSEILDRVGSMGHFQFLHVAILGLPILNMANHNLLQIFTAATPVHHCR
PPHNASTGPWVLPMGPNGKPERCLRFVHPPNASLPNDTQRAMEPCLDGWV
YNSTKDSIVTEWDLVCNSNKLKEMAQSIFMAGILIGGLVLGDLSDRFGRR
PILTCSYLLLAASGSGAAFSPTFPIYMVFRFLCGFGISGITLSTVILNVE
WVPTRMRAIMSTALGYCYTFGQFILPGLAYAIPQWRWLQLTVSIPFFVFF
LSSWWTPESIRWLVLSGKSSKALKILRRVAVFNGKKEEGERLSLEELKLN
LQKEISLAKAKYTASDLFRIPMLRRMTFCLSLAWFATGFAYYSLAMGVEE
FGVNLYILQIIFGGVDVPAKFITILSLSYLGRHTTQAAALLLAGGAILAL
TFVPLDLQTVRTVLAVFGKGCLSSSFSCLFLYTSELYPTVIRQTGMGVSN
LWTRVGSMVSPLVKITGEVQPFIPNIIYGITALLGGSAALFLPETLNQPL
PETIEDLENWSLRAKKPKQEPEVEKASQRIPLQPHGPGLGSS

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як транспорт іонів, транспорт, альтернативний сплайсинг. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані.

Література

[ред. | ред. код]
  • Race J.E., Grassl S.M., Williams W.J., Holtzman E.J. (1999). Molecular cloning and characterization of two novel human renal organic anion transporters (hOAT1 and hOAT3). Biochem. Biophys. Res. Commun. 255: 508—514. PMID 10049739 DOI:10.1006/bbrc.1998.9978
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Bakhiya A., Bahn A., Burckhardt G., Wolff N. (2003). Human organic anion transporter 3 (hOAT3) can operate as an exchanger and mediate secretory urate flux. Cell. Physiol. Biochem. 13: 249—256. PMID 14586168 DOI:10.1159/000074539
  • Srimaroeng C., Chatsudthipong V., Aslamkhan A.G., Pritchard J.B. (2005). Transport of the natural sweetener stevioside and its aglycone steviol by human organic anion transporter (hOAT1; SLC22A6) and hOAT3 (SLC22A8). J. Pharmacol. Exp. Ther. 313: 621—628. PMID 15644426 DOI:10.1124/jpet.104.080366

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сполуки, які фізично взаємодіють з Solute carrier family 22 member 8 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. Human PubMed Reference:.
  3. Mouse PubMed Reference:.
  4. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:10972 (англ.) . Процитовано 8 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. UniProt, Q8TCC7 (англ.) . Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.

Див. також

[ред. | ред. код]