Глутамін
| Глутамін | |
|---|---|
| |
| Систематична назва | 2-амінопентанамід-5-ова кислота |
| Ідентифікатори | |
| Абревіатури | Глн, Gln, Q |
| Номер CAS | 56-85-9 |
| Номер EINECS | 200-292-1 |
| DrugBank | DB00130 |
| KEGG | D00015 і C00064 |
| Назва MeSH | D12.125.068.330, D12.125.095.461 і D12.125.154.424 |
| ChEBI | 18050 і 58359 |
| Код ATC | A16AA03 |
| SMILES | N[C@@H](CCC(N)=O)C(O)=O |
| InChI | InChI=1S/C5H10N2O3/c6-3(5(9)10)1-2-4(7)8/h3H,1-2,6H2,(H2,7,8)(H,9,10)/t3-/m0/s1 |
| Номер Бельштейна | 1723797 |
| Номер Гмеліна | 3509 |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Глутамін (2-амінопентанамід-5-ова кислота) — одна з 20 стандартних амінокислот, що входять до складу білка. Глутамін полярний, не заряджений і є амідом моноамінодікарбонової глутамінової кислоти, утворюючись з неї внаслідок прямого амінування під впливом глутамінсинтетази.
У розчині глутамін повільно гідролізується до глутамінової кислоти[1].
Глутамін вельми поширений в природі, для людини не є незамінною амінокислотою, тобто може синтезуватися в достатній кількості. Його концентрація в крові становить 500-900 мкмоль/л, що вище концентрації будь-якої іншої амінокислоти. [2]
Глутамін синтезується ферментом глутамінсинтетазою з глутамінової кислоти і амонію. В основному (90%) синтезується в м’язевій масі, також в невеликій кількості в легенях та мозку. [3]
- Тваринні джерела: яловичина, курка, риба, яйця, молоко, йогурт, сир, молочні продукти.
- Рослинні джерела: капуста, буряк, боби, шпинат, петрушка. Невелика кількість вільного L-глутаміну знайдено в овочевих соках і продуктах бродіння, таких як місо [4].
- ↑ Біологічні функції глутаміну. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
- ↑ PMID 12771367 (PMID 12771367)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ Newsholme, P.; Lima, M. M. R.; Procopio, J.; Pithon-Curi, T. C.; Doi, S. Q.; Bazotte, R. B.; Curi, R. (2003). Glutamine and glutamate as vital metabolites. Brazilian Journal of Medical and Biological Research. 36 (2): 153—163. doi:10.1590/S0100-879X2003000200002. PMID 12563517.
- ↑ Glutamine. Vitamins & health supplements. Архів [http: //www.vitamins-supplements.org/amino-acids/glutamine.php оригіналу] за 27 лютого 2018. Процитовано 1 листопада accessyear = 2 007.