Вибрана стаття
Let L-200 Morava (укр. Морава) — легкий пасажирський двомоторний літак виробництва Чехословаччини. Перший літак, повністю спроєктований на авіазаводі Let Kunovice в місті Куновіці. Перший політ здійснив 9 квітня 1957 року, а серійне виробництво тривало з 1957 по 1964 рік.
Всього було виготовлено 361 машину. Літак використовувався в понад 30 країнах, на всіх континентах, окрім Антарктиди. Найбільшим замовником та експлуатантом був радянський «Аерофлот», який викупив більш ніж половину всіх виготовлених Let L-200 Morava. Парк «Аерофлоту» нараховував 183 літаки, 51 з яких перебували в складі українського управління цивільної авіації та обслуговували маршрути на території УРСР.
Окрім реалізації в країнах східного блоку, Let L-200 Morava був одним із небагатьох легкомоторних літаків, які в епоху Холодної війни експортувалися із-за «залізної завіси» і були успішними в західних країнах. Станом на 2024 рік окремі екземпляри перебувають в експлуатації, попри значний вік конструкції.
Добра стаття
Ферман або фірман — указ падишаха, виданий відповідно до рішення імперського Дивану або ради при великому візирові.
Слово «ферман» походить від перського «fermān» (перс. فرمان), що означає «наказ, повеління, воля правителя». Його почали використовувати ще в доісламські часи Хулагуїди, а пізніше і слово, і поняття були запозичені Османами. У XIX ст. для цього класу документів замість слова «ферман» почали послуговуватися терміном «іраде».
В Османській імперії виготовленням ферману займалися кілька відомств: накази з фінансових питань виходили з канцелярії головного скарбничого, з решти питань — з канцелярії міністра іноземних справ реїсулькюттаба. Для набуття ферманом юридичної сили на ньому виписувалася султанська тугра.
Першим ферманом в Османській імперії вважається установчий документ вакфу Османа I Ґазі за 1324 рік, а останнім — наказ Мехмеда VI Вагідеддіна у 1922 році. В Україні зберігається факсиміле листа Мехмеда IV до Богдана Хмельницького, який деякі дослідники називають ферманом, хоча наукова дискусія з цього питання триває.
Вибраний список
Список плазунів Сербії містить 28 видів, серед яких 26 автохтонних та 2 інтродуковані. Основою для статті став список сербських герпетологів під керівництвом Александра Урошевича, що вийшов у віснику Музею природничої історії Белграду 2022 року.
Підтверджено проживання 10 видів змій (усі автохтонні), 14 видів ящірок (з них один інтродукований вид — Hemidactylus turcicus) та 4 видів черепах (з них один вид інтродукований — Trachemys scripta), що формують 19 родів, 9 родин та 2 ряди. Потенційним розширенням герпетофауни може бути низка інших видів ящірок (Dinarolacerta montegrina, Anguis greaca) та змій (Hierophis gemonensis, Telescopus fallax, Zamenis situla, Malpolon insignitus).
Південь Сербії є значно багатшим у видовому плані: вплив середземноморського клімату у долинах Білого Дрину, Південної Морави та Пчині створює необхідні умови для проживання таких видів, як Platyceps najadum, Elaphe quatuorlineata, Testudo graeca, які більше ніде в країні не зустрічаються. Сама країна як частина Балканського півострова була важливим рефугіумом під час останнього льодовикового періоду та місцем реколонізації континенту опісля танення льодів.
.jpg)
.jpg)
_0084.JPG)
