Вербена
| Вербена | |
|---|---|
| |
| Вербена лікарська (Verbena officinalis) — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Вербенові (Verbenaceae) |
| Рід: | Вербена (Verbena) L., 1753 |
| Види | |
|
сотні видів | |
 Вікісховище: Verbena
| |
Вербе́на (Verbéna) — рід рослин родини вербенових, нараховує понад сотню видів, поширених майже по всьому світу. Корінними жителями України є два види: вербена лікарська (Verbena officinalis) і вербена лежача (Verbena supina)[1][2].
Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen», 1796.
Однорічні або багаторічні трав'янисті або напівчагарникові рослини висотою до 1 м. Стебло чотиригранне, прямовисне, розпростерте або стелиться, запушені.
Листки супротивні, рідко кільчасті чи почергові, видовжено-овальні, темно-зелені, запушені, зубчасті, перисто-надрізані або розсічені, іноді цільні.
Квітки дрібні, 1,5—2,5 см в діаметрі, сидячі, з 5-зубчастою чашечкою, лійчастим, майже двогубим 5-ти лопатевим віночком, зібрані по 1930—1950 в кінцеві щиткоподібні або волотеподібні суцвіття, колоски або китиці, зрідка пазушні. Вербена має великий спектр забарвлення: біла, жовта, рожева, яскраво- та темно-червона, лососева, блакитна і темно-синя. Квіти можуть бути однокольорові, а також з білим або кремовим очком.
Плід — світло-коричневий або зеленуватий збірний горішок, розпадається на чотири частини. У грамові ваги міститься до 1300 насінин.
Цвіте з червня до жовтня.
Більшість видів росте в Новому Світі, від Канади до Чилі; три види росте в Старому світі — від Європи до Африки та Японії; в Австралії природно росте один вид — вербена лікарська.
Рослина світлолюбна і теплолюбна, краще росте й цвіте на сонячних теплих місцях, на добре удобреному пухкому ґрунті, цілком посухостійка, переносить легкі заморозки до −2 … −3 °C.
Багато видів, гібриди та культивари вербени, особливо південноамериканського походження і найчастіше довго квітучі однорічники різноманітного забарвлення, широко використовуються у квітникарстві.
У медицині вербена лікарська застосовувалася для стимулювання апетиту.
Коріння вербени лікарської застосовуються при маринуванні огірків для додання їм особливого аромату.
Найчастіше вербену лікарську використовують як медоносну рослину.
Вербена використовувалась як знесилююча речовина для вампірів у американському серіалі "Щоденники вампіра".
Українська назва запозичена з латини. Етимологічно пов'язана з праслов'янським «верба», споріднене з литовськими й латиськими назвами на позначення прута, лозини, ціпка й походить від індоєвропейського "ver- — «крутити, гнути»[3].
- ↑ Verbena occurring in Ukraine. Euro+Med Plantbase. Процитовано 24.06.2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Verbena // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 350.
- Вербена // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 60. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Залізняк, вербена, остудник, порплишник [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 464. — 1000 екз.