Журавлина дрібноплода
| Журавлина дрібноплода | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
| Родина: | Вересові (Ericaceae) |
| Рід: | Чорниця (Vaccinium) |
| Вид: | Журавлина дрібноплода (V. microcarpum)
|
| Біноміальна назва | |
| Vaccinium microcarpum | |
| Синоніми | |
|
Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. | |
Журавли́на дрібнопло́да (Vaccinium microcarpum, синонім — Oxycoccus microcarpus[1]) — багаторічна рослина родини вересових. Гляціальний (плейстоценовий) релікт, занесений до Червоної книги України у статусі «вразливий». Плодоягідна і торфоформуюча культура.
Вічнозелений сланкий кущик, хамефіт. Пагони лежачі, тонкі (майже ниткоподібні), розгалужені, завдовжки 10-30 см, підіймаються на висоту 5 см. Листки 3-6 мм завдовжки, зверху темно-зелені, знизу повстисті. Квітки рожеві, поодинокі, на голих квітконіжках. Плід — куляста темно-червона ягода 0,5-0,7 см завширшки, гіркувато-кисла на смак.
Рослина світло- і вологолюбна, морозостійка. Зростає на болотах високого ступеня розвитку, нерідко із диференціацією на мохові горби та зниження, у рідколісних (із сосною або ялиною) пухівково-чагарничково-сфагнових ценозах, в Карпатах — на улоговинних оліготрофних болотах. Віддає перевагу верховому малорозкладеному (5-15 %) пухівково-сфагновому та деревно-пухівково-сфагновому торфу з pH 4,1-4,8. У горах підіймається до висоти 1800 м над рівнем моря.
Квітне у травні-липні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням і вегетативно.
Ареал журавлини дрібноплодої дуже широкий. Він охоплює бореальну частину Євразії — від Скандинавії на заході до Східного Сибіру, Приморського краю Росії та Корейського півострова на сході. Через Україну пролягає південна межа розповсюдження: місцеві популяції розташовані в Карпатах і правобережному Поліссі.
Загрозами для виду є осушення боліт, видобуток торфу, пожежі, що виникають під час літньої посухи. Журавлина дрібноплода охороняється в заповідниках «Ґорґани», Рівненському, Поліському, в національних парках «Синевир», Карпатському, Шацькому.
Ягоди цієї рослини багаті на вітаміни і природні консерванти (бензойну кислоту). Їх вживають сирими, використовують для приготування морсу, компоту, варення, соусів. З метою охорони дикорослих популяцій збір ягід заборонено, втім журавлину дрібноплоду можна вирощувати у спеціальних умовах (на старих торфовищах, рекультивованих заболочених землях).
- Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.
- Vaccinium oxycoccus subsp. microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Kitam.
- Oxycoccus quadripetalus Gilib. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Braun-Blanq.
- Oxycoccus palustris Pers. subsp. microcarpus (Turcz. ex Rupr.) Nyman
- ↑ The Plant List.(англ.)
- Журавлина дрібноплода [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 11 січня 2015 р.
- [[https://web.archive.org/web/20160223025753/http://www.tropicos.org/Name/12300052 Архівовано 23 лютого 2016 у Wayback Machine.] Vaccinium microcarpum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)
- [[https://web.archive.org/web/20160302104829/https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=315256 Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.] Vaccinium microcarpum на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США] (англ.)
