Очікує на перевірку

Standard Chartered

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Standard Chartered
англ. Standard Chartered PLC
Типбанк[1]
фінансова інституціяd
бізнес і публічна компанія
Організаційно-правова форма господарюванняpublic limited company[d]
Галузьфінансові послуги, банківська справа, Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпеченняd[2] і фінансовий секторd[1]
Лістинг на біржі
ISINGB0004082847
Попередник(и)Chartered Bank of India, Australia and Chinad, Eastern Bank Ltdd, National Bank of Indiad[2] і Standard Bankd[2]
Засновано1853
Засновник(и)Джеймс Уїлсонd
Штаб-квартираЛондон
Адреса1 Basinghall Avenue, London, EC2V 5DD, United Kingdom[3]
Очільник(и)Bill Wintersd[4][5]
Продукціяфінансові послуги
Співробітники85 000 осіб (2022)[6]
Дочірні компаніїStandard Chartered Hong Kongd, Standard Chartered Zambiad, Standard Chartered Taiwand, Standard Chartered Singapored і Standard Chartered Zimbabwed
sc.com
CMNS: Standard Chartered у Вікісховищі

Standard Chartered (ˈstændəd ˈtʃɑːtəd) — британський міжнародний фінансовий конгломерат зі штаб-квартирою у Лондоні. Заснований у 1969 році внаслідок злиття Standard Bank (заснований у 1862) та Chartered Bank (заснований у 1853). Його мережа налічує близько 1200 відділень та філій у понад 70 країнах. Хоча Standard Chartered базується в Британії, близько 90 % доходів отримує на ринках Азії, Африки та Близького Сходу. Входить в число найбільших банків у світі.

Акції Standard Chartered котируються на Лондонській, Гонконгській та Мумбайській фондових біржах. Його головним власником є сінгапурський державний інвестиційний фонд Temasek Holdings.

Standard Chartered є одним з трьох комерційних банків який має право на випуск власних банкнот гонгконського долара — офіційної валюти Гонконгу.

Історія

[ред. | ред. код]

Chartered Bank
Історія Chartered Bank почалася в 1853 році, коли шотландець Джеймс Вілсон отримав від королеви Вікторії королівську концесію на відкриття банку в південно-східній Азії. У 1858 році почали роботу перші відділення в Бомбей, Калькутті і Шанхаї, в наступному році — в Сінгапурі та Гонконгу. З 1862 року банк почав друкувати гонконгські долари. Банк займався фінансуванням торгівлі між Азією і Європою, обсяг цієї торгівлі сильно зріс після відкриття в 1869 році Суецького каналу. У 1957 році Chartered Bank купив Eastern Bank (Східний банк), а також кіпрські відділення Ionian Bank.[7][8]

Standard Bank
Standard Bank був заснований в 1862 році Джоном Патерсоном в Капській провінції у Південній Африці. Банк відігравав значну роль у фінансуванні видобутку алмазів в Кімберлі, а пізніше видобутку золота в районі Йоганнесбурга. Близько половини видобутого в Південній Африці золота проходило через Standard Bank на шляху до Лондона. З роками банк значно розширив свою присутність вглиб Африки (в 1953 році у банку було 600 відділень) і південноафриканська частина відділень була виділена в дочірню компанію, а в 1987 році — в окремий банк, який отримав назву Standard Bank. У 1965 році Standard Bank поглинув Bank of West Africa (Банк Західної Африки), розширивши територію своєї діяльності на Камерун, Гамбію, Гану, Нігерію і Сьєрра-Леоне.[7]

Після злиття

У 1969 році банки вирішили об'єднатися для того, щоб не конкурувати при розвитку мережі представництв в Європі і США.

У 2000 році Standard Chartered придбав Grindlays Bank у австралійського Australia and New Zealand Banking Group, що дозволило збільшити кількість відділень в Індії і Пакистані.[9] У 2004 році в Гонконгу було зареєстровано дочірнє товариство Standard Chartered Bank (Hong Kong). У 2005 році був куплений корейський Korea First Bank, який став підрозділом Standard Chartered.

Спонсорство

[ред. | ред. код]

У вересні 2009 року було оголошено, що Standard Chartered погодився стати головним спонсором футбольного клубу «Ліверпуль» на період з липня 2010 року до кінця футбольного сезону 2013-14, взявши на себе спонсорство футболок та інші права на брендування. Спонсорство було продовжено кілька разів.[10][11] Вперше у 2013 році до кінця сезону 2015-16 років, вдруге у 2015 році до сезону 2018-19 років, потім у травні 2018 року до сезону 2022-23 років і, нарешті, у липні 2022 року до кінця сезону 2026-27 років.[12] За оцінками City A.M., ця угода коштує близько 50 мільйонів фунтів стерлінгів на рік, що робить її третьою за вартістю спонсорською угодою в Прем'єр-лізі поряд з угодою «Арсеналу» з «Емірейтс» та «Челсі» з «Йокогамою».[13] Standard Chartered також є головним спонсором Сінгапурського марафону.[14]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в https://www.unepfi.org/net-zero-banking/members/
  2. а б в Архів преси XX століття — 1908.
  3. http://www.londonstockexchange.com/exchange/prices-and-markets/stocks/summary/company-summary.html?fourWayKey=GB0004082847GBGBXSET0
  4. https://www.sc.com/en/people/bill-winters/
  5. https://www.sc.com/en/about/our-people/#ourboard
  6. https://www.sc.com/en/about/our-people/#ourcolleagues
  7. а б Our History - Standard Chartered Bank (англ.). Standard Chartered. 2014. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2016.
  8. Katie Hope (7 серпня 2012). Profile: Standard Chartered Bank (англ.). BBC. Архів оригіналу за 31 грудня 2015. Процитовано 4 лютого 2016.
  9. Standard Chartered snaps up Grindlays (англ.). BBC. 27 квітня 2000. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
  10. Bank to be new Liverpool sponsor. BBC News. 14 вересня 2009. Процитовано 29 березня 2012.
  11. Medlicott, Phil (14 вересня 2009). Sponsorship deal 'boosts' Liverpool stadium plans. The Independent. London. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 29 березня 2012.
  12. Liverpool FC — LFC and Standard Chartered extend principal partnership to 2027. www.liverpoolfc.com (англ.). July 2022. Процитовано 14 липня 2022.
  13. Liverpool Standard Chartered £160 million shirt sponsor renewal. Sports Pro-Media. 24 травня 2018. Процитовано 1 червня 2020.
  14. Tata extends sponsorship of Singapore Marathon for four years. SportBusiness (амер.). 24 листопада 2022. Процитовано 30 квітня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]