Shenyang J-11
| Shenyang J-11 | |
|---|---|
 | |
| J-11 | |
| Призначення: | винищувач |
| Перший політ: | 17 серпня 1987 |
| Прийнятий на озброєння: | 1998 |
| На озброєнні у: | ВПС Китаю |
| Розробник: | Shenyang Aircraft Corporationd |
| Всього збудовано: | 200+ 110 J-11B, 98 J-11A[1] |
| Конструктор: | Shenyang Aircraft Corporationd |
| Екіпаж: | 1 особа |
| МШ біля землі: | 1350 км/год |
| МШ на висоті: | 2120 км/год |
| Дальність польоту з ППБ: | (Підвісний паливний бак — ППБ) км |
| Практична стеля: | 17 300 м |
| Довжина: | 21,9 м |
| Висота: | 6,4 м |
| Розмах крила: | 14,7 м |
| Площа крила: | 62 м² |
| Двигуни: | 2 х АЛ-31Ф |
| Тяга (потужність): | 7485 кгс |
| Тяга форсажна: | 12495 кгс |
| Гарматне озброєння: | 1 х 30 мм, ГШ-30-1 |
| Кількість точок підвіски: | 12 |
| Маса підвісних елементів: | 8000 кг |
| Підвісне озброєння: | Р-27, Р-73, Р-77 |
Shenyang J-11 у Вікісховищі | |
Shenyang J-11 Шеньян J-11 (кит.: 歼击机-11/歼-11; піньїнь: JianJiJi-11/Jian-11; за кодифікацією НАТО: Flanker B+) — китайський багатоцільовий винищувач, який є ліцензійним варіантом радянського винищувача Су-27,[2] виробництва Шеньянскої авіабудівної корпорації (Shenyang Aircraft Corporation (SAC)).
Базовий варіант J-11, який збирається із російських комплектуючих ідентичний Су-27СК.
Варіант J-11B використовує планер Су-27СК, але оснащений китайською авіонікою і системами озброєння. У майбутньому планується оснастити J-11 китайським турбореактивним двигуном FWS-10A «Taihang».
У 1992 р. Китай став першою країною за межами колишнього Радянського Союзу, що прийняла на озброєння винищувачі Су-27. У 1996 р. між Компанією «Сухой» і SAC був укладений контракт про спільне виробництво 200 Су-27СК під позначенням J-11 на суму 2,5 млрд. дол. США. За умовами контракту, збірка J-11 здійснювалася на заводі SAC з російських комплектуючих. Можливо, було обумовлено поступове збільшення числа китайських комплектуючих, щоб поступово SAC могла освоїти виробництво самостійно.
Перший J-11 був зібраний в грудні 1998 р., однак серійне виробництво не починалося до 2000 р. з технічних причин. До 2003 р. в Китай було поставлено 95 комплектів літаків, а від інших 105 китайська сторона відмовилася, у зв'язку з тим, що базовий варіант J-11 (Су-27СК) перестав задовольняти вимоги ВПС Китаю.
Компанія «Сухой» заропонувала Китаю модернізований варіант Су-27СКМ з можливістю ураження наземних цілей, проте ВПС Китаю відмовилися від нього на користь вітчизняного варіанту J-11.
Справжня ж причина відмови від ліцензійного виробництва J-11 — створення та готовність до виробництва неліцензійної копії.
По конструкції є копією радянського винищувача Су-27СК.
Всередині 2002 р. SAC оголосила про намір створити модернізовану багатоцільову версію J-11, здатну нести керовані ракети класу «повітря-повітря» і «повітря-земля» і містити більшу кількість китайських комплектуючих. Літак одержав позначення J-11B. Як мінімум три екземпляри J-11B були побудовані для випробувань з 2006 р.
Літак використовує планер J-11 (Су-27СК), але відрізняється наступними особливостями:
- Китайська багатоцільова РЛС управління зброєю, здатна відстежувати 6—8 цілей і наводити ракети на 4 з них одночасно;
- Китайська цифрова система управління польотом;
- Китайська копія російської оптико-електронної прицільної системи ОЕПС-27;
- Інерційна навігаційна система;
- Індикатор на лобовому склі кабіни і чотири рідкокристалічних багатофункціональних дисплея
Літак може нести китайські керовані ракети «повітря-повітря» малої дальності PL-8 і середньої дальності PL-12, а також, як очікується, керовані ракети «повітря-земля» YJ-91 (Х-31П) і КД-88, керовані авіаційні бомби LT-2 і LS-6.
Під час 6-ї авіаційної виставки в Чжухаї 31 жовтня — 5 листопада 2006 Китай вперше представив офіційні дані турбореактивного двигуна FWS-10A «Тайхань» власної розробки. Двигун був успішно випробуваний на літаку Су-27СК і, можливо, на J-11. Двигун будовою й характеристиками схожий з російським двигуном АЛ-31Ф. Не відомо точно, чи встановлюється він на J-11B.
У 2007 р. з'явилися повідомлення про розробку двомісної модифікації винищувача J-11BS. У квітні 2009 р. була опублікована його фотографія, проте тактико-технічні характеристики літака не відомі[3]
За даними китайських ЗМІ J-11B, що збирається з комплектуючих китайського виробництва перевершує за тактико-технічними характеристиками новітній російський Су-35БМ[4]. Однак за іншими даними технічні показники J-11B знаходиться між Су-27М та Су-35[5].
- ↑ china.usc.edu (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2011. Процитовано 26 березня 2011. [Архівовано 2011-08-13 у Wayback Machine.]
- ↑ ВАТ "Компанія «Сухой» — J-11 отмечает юбилей. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 26 березня 2011. [Архівовано 2010-01-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Опублікована перша фотографія нового китайського винищувача Lenta.ru. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 26 березня 2011.
- ↑ «Сухой» не задоволені: J-11B перевершив Су-35. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 26 березня 2011.
- ↑ Порівняння китайського винищувача J-11B з російським Су-35. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 26 березня 2011.
- http://lenta.ru/news/2008/02/21/copy/ [Архівовано 31 травня 2011 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20071126102632/http://www.sinodefence.com/airforce/fighter/j11.asp
- https://web.archive.org/web/20100118114847/http://www.sukhoi.org/news/smi/arch/index.php?id=2203
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |