Очікує на перевірку

Rhynchocyon petersi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rhynchocyon petersi

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Афротерії (Afrotheria)
Ряд: Стрибунцеподібні (Macroscelidea)
Родина: Стрибунцеві (Macroscelididae)
Рід: Rhynchocyon
Вид: R. petersi
Rhynchocyon petersi
Bocage, 1880
range
range
Посилання
Вікісховище: Rhynchocyon petersi
EOL: 326399
ITIS: 584926
МСОП: 19708
NCBI: 320637

Rhynchocyon petersi — ссавець родини слонових землерийок, поширений в Африці. Видова назва дана на честь німецького зоолога Вільгельма Петерса (1815-1883)[2].

Довжина тіла складає від 22 до 30 см, довжина хвоста приблизно 25 см, а вага приблизно 500 г. Характерною ознакою виду є довга, подібна хоботу морда. Голова, плечі і черево рудого забарвлення, інша частина тіла чорна. Ноги довгі і тонкі, при цьому задні кінцівки довші за передні.

Поширення та місця існування

[ред. | ред. код]

Вид поширений у південно-східній Кенії і північно-східній Танзанії з прилеглими островами (Занзібар і Мафія).

Природне місце існування — це ліси, при цьому ссавець мешкає як у лісах уздовж узбережжя, так і на зарослій лісом горбистій місцевості.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Як і всі ссавці роду Rhynchocyon, ці тварини живуть виключно на землі. Вони активні вдень, а ближче до ночі споруджують гнізда з рослинного матеріалу в невеликому заглибленні на землі. Ці тварини тривалий час живуть моногамними парами і територіально. Їхнє живлення складається переважно з безхребетних (комах і молюсків), іноді дрібних хребетних тварин.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Самиці народжують одного або двох дитинчат, які вже за 2 тижні покидають свої гнізда і відлучаються. Тривалість життя складає від 4-х до 5-и років.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rathbun, G. B. & T. M. Butynski. 2008. Rhynchocyon petersi. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. Downloaded on 04 June 2013.
  2. Bo Beolens, Michael Watkins, and Mike Grayson. The eponym dictionary of mammals. — Baltimore : The Johns Hopkins University Press, 2009. — P. 318. — ISBN 978-0-8018-9304-9.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ronald M. Nowak: Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 1999, ISBN 0-8018-5789-9