Pangio
| Pangio | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Cobitis cinnamomea McClelland, 1839 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Pangio — рід тропічних в'юнів, один з найбільших за кількістю видів у родині в'юнових (Cobitidae).
Ці риби широко розповсюджені в Південній та Південно-Східній Азії.
Мешкають у болотистих водоймах, зазвичай це струмки та канави з повільною течією та мулистим ґрунтом. Тримаються біля дна, ведуть прихований спосіб життя, часто закопуються в ґрунт або лежать поміж рослин та різних предметів. Активними стають у сутінках. Корм шукають на дні або викопують із ґрунту.
Рід включає такі види[1][2][3]:
- Pangio agma (Burridge, 1992)
- Pangio alcoides Kottelat & Lim, 1993
- Pangio alternans Kottelat & Lim, 1993
- Pangio ammophila Britz, Ali & Raghavan, 2012
- Pangio anguillaris (Vaillant, 1902)
- Pangio apoda Britz & Maclaine, 2007
- Pangio atactos Tan & Kottelat, 2009
- Pangio bhujia Anoop, Britz, Arjun, Dahanukar & Raghavan, 2019
- Pangio bitaimac Tan & Kottelat, 2009
- Pangio borneensis (Boulenger, 1894)
- Pangio cuneovirgata (Raut, 1957)
- Pangio doriae (Perugia, 1892)
- Pangio elongata Britz & Maclaine, 2007
- Pangio filinaris Kottelat & Lim, 1993
- Pangio fusca (Blyth, 1860)
- Pangio goaensis (Tilak, 1972)
- Pangio incognito Kottelat & Lim, 1993
- Pangio kuhlii (Valenciennes, 1846)
- Pangio lidi Hadiaty & Kottelat, 2009
- Pangio longimanus Britz & Kottelat, 2010
- Pangio lumbriciformis Britz & Maclaine, 2007
- Pangio malayana (Tweedie, 1956)
- Pangio mariarum (Inger & Chin, 1962)
- Pangio muraeniformis (de Beaufort, 1933)
- Pangio myersi (Harry, 1949)
- Pangio oblonga (Valenciennes, 1846)
- Pangio pangia (Hamilton, 1822)
- Pangio pathala Sundar, Arjun, Sidharthan, Dahanukar & Raghavan, 2022
- Pangio piperata Kottelat & Lim, 1993
- Pangio pulla Kottelat & Lim, 1993
- Pangio robiginosa (Raut, 1957)
- Pangio semicincta (Fraser-Brunner, 1940)
- Pangio shelfordii (Popta, 1903)
- Pangio signicauda Britz & Maclaine, 2007
- Pangio superba (Roberts, 1989)
Це маленькі рибки розміром 3-12 см завдовжки. Мають видовжене змієподібне тіло, трохи стиснуте з боків у задній частині й вкрите дуже дрібними лусочками. Голова маленька, без луски. Очі також маленькі, мають прозору захисну шкірку. Характерною ознакою є шип, що стирчить під кожним оком. Навколо рота — 3-4 пари вусиків. Ще однією характерною ознакою представників роду є відносно велика кількість хребців. Плавці маленькі, округлі, спинний розташований у задній частині тіла, сидить далеко позаду початку черевних плавців.
Всі представники роду дуже схожі між собою, майже однакові за формою, часто різняться лише незначними деталями забарвлення.
Самці стрункіші за самок. Самки трохи більші за самців і товщі, коли довитися на них згори.
Багато видів тримають в акваріумах. Вони мають привабливе забарвлення, цікаву поведінку, легко вживаються з іншими рибами, але важко розводяться.
В акваріумах тривалий час були відомі під назвою акантофтальмуси (Acanthophthalmus).
- В. Д. Плонский. Энциклопедия аквариумиста. Москва: Престиж, 1997, с. 10: Акантофтальмус (Acanthophtalmus) ISBN 5-88569-010-3 (рос.)
- Hans Frey. Das Aquarium von A bis Z. Radebeul: Neumann Verlag, 1969, S. 12-13: Acanthophthalmus (нім.)
- Stanislav Frank. Akvaristika. Praha: Práce, 1984, s. 122-123: Rod: Acanthophthalmus (чеськ.)
- Pangio anguillaris (Acantophthalmus anguillaris, Acanthophthalmus vermicularis) Seriously Fish (англ.)
- ↑ Species in the genus Pangio in CAS — Catalog of Fishes. California Academy of Sciences. Updated 2 May 2023
- ↑ Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2023). Види роду Pangio на FishBase. Версія за лютий 2023 року.
- ↑ Maurice Kottelat. Conspectus Cobitidum: an inventory of the loaches of the world (Teleostei: Cypriniformes: Cobitoidei). The Raffles Bulletin of Zoology 2012, Supplement No. 26, pp. 37-40
