Melogale cucphuongensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Melogale cucphuongensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Рід: Melogale
Вид:
M. cucphuongensis
Біноміальна назва
Melogale cucphuongensis
Nadler, Streicher, Stefen, Schwierz, Roos, 2011

Melogale cucphuongensis (харсун кукфіонгський) — вид хижих ссавців з родини Мустелові (Mustelidae). Відмінності з іншими представниками роду особливо очевидні в черепній морфології. Ґрунтуючись на дослідженнях послідовностей мітохондріального цитохрому гена було встановлено, що М. cucphuongensis належить роду Melogale належить і є сестринським видом до Melogale moschata і Melogale personata.

Поширення

[ред. | ред. код]

Відомий тільки з його типової місцевості, в'єтнамського національного парку Кук Фіонг. Місце існування складається в основному з незайманого або злегка погіршеного лісу, який росте на вапнякових утворень.

Голотип має довжину голови й тіла 36 см, довжину черепа 8,1 см і 17 см хвіст. Він важив 800 г. Тварина темно-коричнева й трохи сріблясто поблискує. На верхній частині голови, між очима і вухами, є невеликі білі плями. Вузька біла, з чорною обробкою смужка проходить від потилиці до плечей. Низ від кремового до світло-коричневого. Хвіст відносно короткий, густий і монохромний. Темно-коричневі вуса численні і дуже довгі. Лапи невеликі, підошви голі. Від кремових до світло-коричневих кігтів на передніх лапах дуже довгі й злегка зігнуті.

Відрізняється від інших представників роду, головним чином, набагато меншою, тонкою й злегка кирпатою мордочкою, нижчими виличними дугами, більш близькими і вужчими очницями. Зубна формула I3/3, C1/1, P4/4, M1/2 = 38, як і інших представників роду.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Tilo Nadler, Ulrike Streicher, Clara Stefen, Elke Schwierz, Christian Roos A new species of ferret-badger, Genus Melogale, from Vietnam // Der Zoologische Garten.—2011.—80, N 5.—P. 271—286. [1] [Архівовано 3 січня 2012 у Wayback Machine.]