Очікує на перевірку

Hyperloop

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Hyperloop
Зображення
Першовідкривач або винахідник Ілон Маск
Швидкість 330 метр на секунду
CMNS: Hyperloop у Вікісховищі
Схема лінії Гіперлуп, зверху сонячні панелі.

Гіперлуп (Гіперпетля; англ. Hyperloop) — проєкт різновиду вакуумного потягу, який вперше був запропонований американськими інженерами Джеймсом Пауелом (James R. Powell) та Гордоном Денбі (Gordon Danby) у 2003 (вони є розробниками маглева)[1].

Згодом цю ідею було підтримано Ілоном Маском, винахідником та співзасновником фонду SpaceX. Система використовує магніти і турбіни, які запускають капсули на магнітній подушці для руху з величезною швидкістю по вакуумних трубах.

Принцип Гіперпетлі схожий з пневматичною поштою, що використовувалася для транспортування документів[2]. Теоретично Гіперлуп уможливить півгодинні подорожі між середмістями Лос-Анджелеса та Сан-Франциско, зі швидкістю 1102 км/год[3][4][5].

Анонс

[ред. | ред. код]

Ілон Маск вперше анонсував Гіперлуп 12 липня 2012 на заході, організованому ресурсом технічних новин PandoDaily, що відбувся в Санта-Моніці (Каліфорнія, США)[6].

У вересні 2012 Ілон Маск порівняв свій проєкт, що перебуває на стадії розробки, з наземним Конкордом. Для порівняння його швидкість перевищуватиме крейсерську швидкість Boeing 787 на 200 км/год. Гіперлуп є чимось середнім поміж «Конкордом» та електромагнітним рейкотроном, при цьому він не потребує рейок.

Гіперлуп було запропоновано як альтернативу проєкту Високошвидкісної залізниці Каліфорнії[en] (CHSRA), прогнозована максимальна швидкість якої 350 км/год. Орієнтовна вартість лінії Hyperloop Лос-Анджелес — Сан-Франциско становить $6 млрд, що становить 10 % від вартості CHSRA.

З 2015 SpaceX проводить міжнародні змагання транспортних капсул Hyperloop, щоб «пришвидшити появу її функціонального прототипу». У 2018 вже відбулися треті.[7]

Можливість перевозити вантажі на Hyperloop може з'явитися в 2019, а пасажирів — у 2021. Для цього потрібно вирішити певні технічні та логістичні проблеми.
Ілон Маск розраховує, що новий вид транспорту буде використовуватись між містами, які перебувають на відстані менше 1600 км один від одного, бо для більш тривалих подорожей краще підійдуть надзвукові літаки[2]. У листопаді 2020 під час випробувань з перевезенням перших двох пасажирів, надсучасний потяг подолав відстань у 500 м за 15 сек. У планах компанії Virgin Hyperloop — швидкість понад 1000 км/год.[8]

Окрім проведення змагань щодо встановлення найкращої конструкції транспортної капсули для Hyperloop, Ілон Маск не має стосунку до будь-якої іншої компанії, що займається розвитком цієї технології, наприклад, Virgin Hyperloop.

У квітні 2018 компанія Hyperloop Transportation Technologies оголосила про початок процесу будівництва першого з двох випробувальних ділянок транспортної системи Hyperloop[9]. Перші труби тунелю вже були відправлені до місця будівництва, розташованого неподалік від Тулузи, Франція. Тунель цієї ділянки, довжиною 320 м, буде прокладений по поверхні землі, а перші випробування цієї системи заплановані на другу половину поточного року.

У світі

[ред. | ред. код]

У лютому 2017 були проведені переговори між керівництвом компанії Virgin Hyperloop та урядом Індії щодо будівництва траси на території країни.[10]

У березні 2017 компанія Hyperloop Transportation Technologies[en] підписала угоду з урядом Словаччини щодо можливості будівництва системи Hyperloop, що сполучить столиці трьох європейських країн. Передбачається прокласти маршрути Відень — Братислава та Братислава –Будапешт. Також планують з'єднати з Братиславою друге за величиною місто Словаччини — Кошиці.[11]

У серпні 2017 компанія проводить техніко-економічне обґрунтування пректу в Індонезії, а також підписала погодження з Південною Кореєю, котра хоче замовити транспортну систему між Сеулом і Пусаном протяжністю 200 миль. Hyperloop Transportation Technologies також веде переговори з індійським урядом щодо виробництва вагонів для роботи у системі Hyperloop. Генеральний директор HTT Дірк Альборн передбачає, що Hyperloop запрацює вже в найближчі 3-4 роки.[12]

11 травня 2016 у пустелі штату Невада провели перше успішне випробування Hyperloop. Капсула всередині спеціальної труби змогла розігнатися до швидкості у 187 км/год за 1,1 сек. Це була перша публічна демонстрація Гіперпетлі[2]. Капсулу для перевезення людей розробляють інженери Массачусетського технологічного інституту. У цьому ж році вона була представлена у Бостоні[13].

10 грудня 2020 Hyperloop був загаданий у «Стратегії стійкої та інтелектуальної мобільності», як один з видів екологічно чистого транспорту, який планується ввести в експлуатації до 2030 для скорочення викидів вуглецю.[14]

9 листопада 2020 стало відомо, що Hyperloop, який створюється Ілоном Маском, перевіз перших пасажирів у пустелі Невади.[8]

В Україні

[ред. | ред. код]

22 лютого 2018 міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив про заснування Центру транспортних інновацій HypeUA, який має створити тестовий майданчик для реалізації проєкту Hyperloop в Україні.[15] За ідеєю міністра, випробувальний майданчик планувалося створити поблизу м. Дніпро, а перший тунель мав поєднати це місто із Києвом.[16]

14 червня 2018 Міністерство інфраструктури України та компанія Hyperloop Transportation Technologies підписали меморандум про співпрацю у сфері технологій вакуумного поїзда Hyperloop. З боку міністерства меморандум підписав міністр інфраструктури Володимир Омелян, від Hyperloop — генеральний директор компанії Дірк Алборн. За різними оцінками будівництво 1 км наземної труби Hyperloop в Україні коштуватиме близько $10 млн.[17]

В січні 2019 Національна академія наук України представила[джерело?] Міністерству інфраструктури України звіт щодо побудови тестової лінії Hyperloop. Звіт має назву «Перспективи розвитку транспорту п'ятого покоління в Україні». У ньому описані питання побудови магнітного підвісу, забезпечення герметичності високошвидкісного наземного транспорту та оцінка аеродинамічних та теплових навантажень.[джерело?]

Поруч з Hyperloop Transportation Technologies, Укроборонпром, Агентством розвитку Дніпра, Інтерпайп, Unit.City, Українським інститутом майбутнього, Південмаш та Каховським заводом електрозварювального устаткування Національна академія наук України є одним із партнерів проєкту HyperUA.[18]

20 вересня 2019 новий міністр інфраструктури Владислав Криклій повідомив, що Hyperloop в Україні не буде, й назвав ідею абсурдною[19].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The New mode of Transport [Архівовано 20 лютого 2018 у Wayback Machine.] Стор. 51, 52, 53.
  2. ↑ а б в У Неваді провели перше успішне випробування «Гіперпетлі» [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]. BBC Україна. 12 травня, 2016 рік.
  3. ↑ Олена Ремовська (17 серпня 2013). Понад півтисячі кілометрів – за півгодини. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
  4. ↑ Меган Гарбер (13 липня 2012). The Real iPod: Elon Musk's Wild Idea for a 'Jetson Tunnel' from S.F. to L.A. ((англ.)) . Журнал The Atlantic. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 28 червня 2013.
  5. ↑ Євген Ланюк. «Гіперпетля» мчить швидше, ніж літак // Збруч, 15.08.2013. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 21 вересня 2013.
  6. ↑ Erin Griffith (12 липня 2012). Space-Age Risks and Profound Effects on Humanity: Why Elon Musk is Thinking Bigger than the Internet. Pandodaily.com ((англ.)) . Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  7. ↑ Hyperloop. spacex.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 11 березня 2018.(англ.)
  8. ↑ а б Hyperloop, задуманий Ілоном Маском, вперше перевіз пасажирів. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  9. ↑ «Hyperloop TT begins construction of its first test track» [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] Engadget, 12 квітня 2018
  10. ↑ Индия одобрила проект трассы для сверхскоростного поезда Hyperloop. Квибл (ru-RU) . 2 березня 2017. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
  11. ↑ Магистраль Hyperloop может соединить три европейские столицы. Квибл (ru-RU) . 14 березня 2016. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
  12. ↑ FDLX.com, Новостной бизнес портал Украины. Сверхбыстрый Hyperloop Илона Маска может появиться в Азии через несколько лет - Новости fdlx.com. Бизнес-портал fdlx.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
  13. ↑ Массачусетський інститут представив капсулу для «Гіперпетлі» [Архівовано 15 травня 2016 у Wayback Machine.]. BBC Україна. 14 травня, 2016 рік.
  14. ↑ Водневі літаки та «гіперлуп»: ЄС окреслив своє бачення майбутнього транспорту. Mind.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 26 грудня 2020.
  15. ↑ Фантазери чи реалісти? Що треба знати про Hyperloop в Україні. Економічна правда. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 24 лютого 2018.
  16. ↑ Все, що вам потрібно знати про Hyperloop в Україні. Tokar.ua. 24 лютого 2018. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
  17. ↑ Україна і Hyperloop підписали угоду про співпрацю. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  18. ↑ Національна академія наук представить повний звіт щодо побудови тестової лінії Hyperloop. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 12 січня 2019. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
  19. ↑ Захарова, Тетяна (20 вересня 2019). Министр инфраструктуры Криклий рассказал о строительстве Hyperloop в Днепре (Эксклюзив) [Міністр інфраструктури Криклій розповів про будівництво Гіпрелуп у Дніпрі (ексклюзив)]. Наше Місто (рос.) . Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hyperloop
Технології Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Автошлях Це незавершена стаття про транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Hyperloop&oldid=40481700