Перейти до вмісту

Hugo Boss

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Hugo Boss AG
англ. Hugo Boss
Типпублічна компанія (Xetra: BOS3)
Правова формаAktiengesellschaft[d]
Галузьспоживчі товари
Лістинг на біржіXetra
ISINDE000A1PHFF7
Засновано1923
Засновник(и)Гуго Босс
Штаб-квартираМетцинген, Німеччина
Ключові особиClaus-Dietrich Lahrs, CEO
Giuseppe Vita, Chairman
Продукціятекстиль, одяг
Виторг€ 1.632 млрд (2007)
Операційний прибуток (EBIT)158 400 000 € (2009)
Чистий прибуток104 000 000 € (2009)
Співробітники9700 (2008)
Холдингова компаніяValentino Fashion Group
www.boss.com
CMNS: Hugo Boss у Вікісховищі

Hugo Boss AG (Гуго Босс) — німецький дім моди, виробник одягу і супутніх товарів.

Компанією володіє інвестиційний фонд Permira, який став основним акціонером Hugo Boss у 2007 р., забезпечивши собі контроль над більшістю акцій її компанії-засновника Valentino. Permira управляє більш ніж 80% акцій Hugo Boss.

Історія

[ред. | ред. код]

Гуго Босс заснував свою компанію в Метцингені в 1923 році, через кілька років після закінчення Першої світової війни, в той час, коли майже вся Німеччина була в стані економічного колапсу.

Перед і під час Другої світової війни, компанія Босса виготовляла уніформу і цивільний одяг для солдатів і офіцерів Вермахту, а також і для інших урядових органів нацистської Німеччини, включаючи і «СС». Дизайн форми, однак, розробив Карл Дібіч[1]. В 1934 р. Босс купив ткацьку фабрику і переніс на її територію швейні майстерні. В 1937 р. на Хуго Боса працювали майже сто осіб. З початком Другої світової війни його фабрика була оголошена важливим військовим підприємством і отримала замовлення на виготовлення уніформи вермахту. У період з 1940 по 1945 рр. на фабриці були задіяні 150 підневільних робітників - в основному з Польщі та України, а також 30 французьких військовополонених.

Після війни Босс швидко переключився на шиття уніформи для залізничників і листонош.

Засновник компанії Босс помер в 1948. У 1948 році фірму очолив його зять Ойген Голі. В 1953 Hugo Boss випустила свій перший чоловічий костюм. В 1967 році компанія перейшла в руки дітей Ойгена Холі - Уве і Йонена.В 1975 р. фірма залучила австрійського модельєра Вернера Бальдессаріні. В 1985 році компанія вийшла на біржу. В 1991 р. її головним акціонером став Марцотто. У 1993 брати Холі покинули концерн.

У 1993, через 70 років після заснування, Hugo Boss випустила свою першу туалетну воду, і створює підрозділ парфумерії, який тепер займає найважливішу частину в компанії.

У 2000 році під тиском громадськості компанія вступила в фонд «Пам'ять, відповідальність, майбутнє», створений великими німецькими фірмами для виплати компенсацій колишнім підневільним робітникам.

Разом з Україною на російський ринок у 2021 році припадало близько 3% продажів Hugo Boss[2].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Основні виробничі потужності компанії розміщуються в Туреччині, в Ізмірі[3]. Парфумерія під маркою Hugo Boss випускається за ліцензією компанією Procter & Gamble.

Загальна чисельність персоналу — 7,6 тис. чоловік (2005).

Виручка компанії за дев'ять місяців 2006 року склала 1,2 млрд євро (за дев'ять місяців 2005 року — 1,1 млрд євро), чистий прибуток — 132,5 млн євро (113,5 млн євро).

Діяльність в Росії

[ред. | ред. код]

На початку березня 2022 року компанія стверджувала, що припинила ведення власного роздрібного та онлайн-бізнесу на території Росії[4]. Утім, окрім того, що вартість поставлених товарів до РФ у 2022 році збільшилась на 7.5% порівняно із попереднім роком, Hugo Boss опинився в лідерах із заробітків преміальних брендів у Росії у 2022 році[5].

За 2022 рік на російській митниці було задекларовано понад 15 тис. поставок, усі вони йшли до російського дочірнього підприємства "Hugo Boss Rus LLC", де, за даними компанії, працює 157 осіб.[6]

Згідно зі звітом першого півріччя 2023 року, Hugo Boss вирішив продати свій роздрібний бізнес у Росії та зосередитись на оптових постачаннях. Роздрібний сегмент тепер класифіковано як активи для продажу, згідно рішення, яке було прийняте керівництвом у кінці березня. Переговори про продаж ще тривають, але жодної інформації про покупців наразі немає[7].

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lumsden, Robin. A Collector's Guide To: The Allgemeine - SS , Ian Allan Publishing, Inc. 2001, p 53.
  2. ↑ Joshua Kirby. Hugo Boss Closes Russia Stores. // The Wall street journal. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  3. ↑ Інтерв'ю: Бруно Зельцер, генеральний директор Hugo Boss. Відомості, № 48 (1822), 20 березня 2007
  4. ↑ Компанія Hugo Boss, яка заявляла про вихід з Росії, лідирує за доходами серед брендів в РФ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 13 квітня 2024.
  5. ↑ Hugo Boss продовжив працювати в Росії попри свої обіцянки — Zeit. biz.nv.ua (укр.). Процитовано 13 квітня 2024.
  6. ↑ Hugo Boss made millions in Russia after the invasion of Ukraine. B4Ukraine (англ.). Процитовано 21 квітня 2024.
  7. ↑ Hugo Boss не планує йти з Росії: бренд планує продаж магазинів та перехід на гуртове постачання. 24 Канал (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 13 квітня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]


Компанії Німеччини Це незавершена стаття про компанію або підприємство Німеччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Hugo_Boss&oldid=42362649