Hearst Communications

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Hearst Corporation)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Hearst Communications
Типмедиа-конгломерат
Правова формакорпорація і делаверська корпораціяd
Галузьвидавництво
Засновано1887
Засновник(и)Вільям Рендольф Герст
Штаб-квартираНью-Йорк
Ключові особиВільям Рендольф Герст, Френк Беннек, мол.
Продукціядруковані видання, телевізійний контент та ін.
Виторг11 500 000 000 $[2]
Співробітники20 000 осіб
Дочірні компаніїHearst Foundation, Hearst Magazines, Герст Шкулев Медиа
Структурні підрозділиHearst Televisiond і Verizon Hearst Media Partnersd
www.hearst.com
CMNS: Hearst Communications у Вікісховищі

Видавничий трест Герста[3] (англ. Hearst Communications) — медіаконгломерат, заснований Вільямом Герстом у 1887 році. Штаб-квартира розташована в Башті Герста (Нью-Йорк). Спочатку задуманий як «газетна компанія», однак поступово, в результаті низки придбань і активного розвитку, перетворений в конгломерат холдингів, що включають найрізноманітніші медіа-активи. Сімейство Герстів активно бере участь в управлінні компанією, права власності у різному обсязі також розподілені між членами сім'ї.

Сфера інтересів

[ред. | ред. код]

Hearst Communications — одна з найдиверсифікованіших комунікаційних компаній в світі. Основний інтерес зосереджений на 15 щоденних і 38 щотижневих газетах, включаючи Houston Chronicle і Albany Times Union; близько 200 журналах, що видаються по всьому світу, в тому числі Cosmopolitan і O, The Oprah Magazine; 29 телеканалах (перебувають у віданні Hearst Television Inc., які охоплюють в цілому 18 % глядацької аудиторії США. Крім того, конгломерат володіє низкою компаній кабельного телебачення, зокрема A&E Television Networks і ESPN, видавничих будинків (у тому числі Arbor House), телевізійних продуктів, інтернет-видань, дистриб'юторських компаній і об'єктів нерухомості, наприклад, Герст Тауер.

Рада піклувальників

[ред. | ред. код]
Башта Герста (Нью-Йорк) — Штаб-квартира

Згідно із заповітом Вільяма Герста, рада складається з тринадцяти піклувальників (п'ять членів сім'ї Герстів і вісім «сторонніх» керуючих) і займається управлінням Hearst Foundation, William Randolph Hearst Foundation, а також трастом, який юридично є власником Hearst Corporation і з середовища якого обираються члени самої Ради. 

Рада буде розпущена, коли всі члени сім'ї, що жили на момент смерті Герста в серпні 1951, підуть з життя. Таблиці передачі прав розпорядження конгломератом складені до 2042—2043 роках[4]

Активи

[ред. | ред. код]

У число найбільших активів корпорації входять:

Журнали:

Газети:

Щотижневі газети:

  • Advertiser North (Нью-Йорк)
  • Advertiser South (Нью-Йорк)
  • Ballston Spa Pennysaver (Нью-Йорк)
  • Bulverde Community News (Техас)
  • Business Express (Техас)
  • Canyon News (Техас)
  • Clifton Park North Pennysaver (Нью-Йорк)
  • Clifton Park South Pennysaver (Нью-Йорк)
  • Conexión (Техас)
  • Darien News (Коннектикут)
  • Fairfield Citizen (Коннектикут)
  • Fort Sam Houston News Leader (Техас)
  • Greenwich Citizen (Коннектикут)
  • Hardin County News (Техас)
  • Jasper Newsboy (Техас)
  • Kelly USA Observer (Техас)
  • La Voz (Техас)
  • Lackland Talespinner (Техас)
  • Latham Pennysaver (Нью-Йорк)
  • Marlette Leader (Мічиган)
  • Medical Patriot (Техас)
  • Muleshoe Journal (Техас)
  • Neighborhood News (Техас)
  • New Canaan News (Коннектикут)
  • New Milford Spectrum (Коннектикут)
  • North Central News (Техас)
  • Northwest Weekly (Техас)
  • Norwalk Citizen (Коннектикут)
  • Our People (Техас)
  • Pennysaver News (Нью-Йорк)
  • Randolph Wingspread (Техас)
  • Southside Reporter (Техас)
  • Spa City Moneysaver (Нью-Йорк)
  • Northeast Herald (Техас)
  • The Weekly (Нью-Йорк)
  • The Zapata Times (Техас)
  • Vassar Pioneer Times (Мічиган)
  • Westport News (Коннектикут)

Телебачення, в тому числі кабельне

Інтернет-активи

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Global Research Identifier Database — 2015.
  2. ↑ https://www.forbes.com/companies/hearst/?sh=2e23a9852e29
  3. ↑ Зарубежная печать: Краткий справочник. Газеты. Журналы. Информационные агентства / гл. ред. С. А. Лосев. — М. : Политиздат, 1986. — С. 411.
  4. ↑ David Nasaw, The Chief: The Life of William Randolph Hearst (Mariner Books, 2001).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Hearst_Communications&oldid=38314270