Fiat 126
| Fiat 126 | |
|---|---|
 | |
| Виробник | Fiat  |
| Попередник(и) | Fiat Nuova 500 |
| Наступник(и) | Fiat Cinquecento і Fiat Panda[d] |
| Двигун(и) | Бензиновий двигун |
| Колісна база | 1840 мм |
| Довжина | 3054 мм |
FIAT 126 (Type 126, „Малюк“, пол. Maluch) — міський автомобіль, що випускався фірмою Fiat і представлений публіці в жовтні 1972 року на автосалоні в Турині[1] як заміна Fiat 500. Велика частина машин була виготовлена в Польщі під назвою Polski FIAT 126p. У 1993 році як заміна 126 моделі прийшов Fiat Cinquecento з переднім розташуванням двигуна.
Всього виготовлено 4'673'655 автомобілів.
У FIAT 126 було використано багато технічних рішень його попередника, з яким його ріднить спільна колісна база, але спеціально для Фіата 126 був розроблений кузов, що зовні нагадує злегка зменшений Fiat 127.
Об'єм двигуна був збільшений з 594 см3 до 652 см3 до кінця 1977, коли діаметр циліндрів двигуна був збільшений з 73,5 до 77 мм.[2] Потужність двигуна залишилася колишньою, (17 кВт, 23 к.с.), проте крутний момент виріс з 39 Нм (4,0 кгс м) до 43 Нм (4,4 кгс м).[2]
Надалі, об'єм двигуна виріс до 704 см3 в рестайлінговій версії Фіат Fiat 126 Біс (1987—1991), в якій потужність двигуна зросла до 26 к.с.
В Італії автомобіль випускався на заводах в Кассіно і Терміні-Імересе до 1980-х.
Пізніше автомобіль випускався в Польщі на заводі малолітражних автомобілів (FSM) з 1973 по 2000 рік, під назвою Польський Fiat 126p. Навіть після появи моделі 126 BIS (з двигуном 126p з водяним охолодженням польської розробки) 126p продовжував випускатися для польського ринку. Також автомобіль випускався за ліцензією на заводі Застава в Югославії. У 1984 році була проведена модернізація зовнішнього вигляду 126 моделі, вона отримала пластикові бампери і нову панель приладів (модель отримала найменування Fiat 126p FL). У 1994 році був оновлений зовнішній вигляд моделі 126p, вона отримала деякі елементи оформлення від Fiat Cinquecento і стала називатися Fiat 126 EL. Модель Fiat 126 ELX отримала каталітичний нейтралізатор.
Незважаючи на хороший маркетинговий підхід, популярність 126 моделі не досягла рівня Фіат 500. Всього вироблено 1'352'912 автомобілів в Італії, 3'318'674 в Польщі, 2'069 в Австрії (відсутні дані про кількість машин вироблених в Югославії).
Деякий час "Малюх" був найменшою машиною світу.
FIAT 126 — це задньопривідний автомобіль класу суперміні, який комплектується залежною пружинною підвіскою зі стабілізатором поперечної стійкості. Передні і задні колеса оснащуються барабанними гальмами. Тип рульового управління автомобілем — черв'ячний редуктор. Під час їзди салон автомобіля не відрізняється особливою герметизацією, саме тому в ньому присутній аеродинамічний шум і вібрації від роботи двигуна.
Інтер'єр автомобіля дуже простий — обшита пластиком проста приладова панель і тканинні сидіння. Сидіння водія вважається незручним і пласким. На жаль, таке крісло не здатне забезпечити потрібну поперекову підтримку. Салон Fiat 126 розрахований на 4 людини, що дивно, з огляду на зовнішні габарити автомобіля. Максимальний обсяг багажника дорівнює 555 л, а мінімальний — 110 л.
Протягом довгого періоду часу екстер'єр цього 2-дверного авто залишався незмінним, потім в 1984 році виробники додали нові пластикові бампера на ФІАТ 126. Хетчбек комплектувався фарами головного світла RHD, які на даний момент вже знято з виробництва. Габарити автомобіля дорівнюють: довжина — 3054 мм, ширина — 1'377 мм, висота — 1'337 мм, колісна база — 1839 мм і дорожній просвіт — 140 мм. Споряджена маса Фіата дорівнює 580 кг.
- 594 см³ І2, 23 к.с.
- 652 см³ І2, 24 к.с.
- 703 см³ І2, 25,2 к.с. (126 BIS)
- в Польщі
Дані в таблиці[3] не включають модель польського Fiat 126 bis, вироблену в 1987—1991 роках в Тихи.
| Рік | Бельсько-Бяла | Тихи | Всього | Рік | Бельсько-Бяла | Тихи | Всього | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1973 | 1500 | — | 1500 | 1987 | 62 505 | 117 805 | 180 310 | |
| 1974 | 10 007 | — | 10 007 | 1988 | 63 620 | 82 409 | 146 029 | |
| 1975 | 20 015 | 11 512 | 31 527 | 1989 | 64 001 | 85 759 | 149 760 | |
| 1976 | 21 503 | 60 126 | 81 629 | 1990 | 59 849 | 94 228 | 154 077 | |
| 1977 | 24 987 | 120 027 | 145 014 | 1991 | 47 419 | 70 088 | 117 507 | |
| 1978 | 23 955 | 162 681 | 186 636 | 1992 | 61 135 | — | 61 135 | |
| 1979 | 27 365 | 177 699 | 205 064 | 1993 | 69 549 | — | 69 549 | |
| 1980 | 33 291 | 181 141 | 214 432 | 1994 | 49 899 | — | 49 899 | |
| 1981 | 27 228 | 122 269 | 149 497 | 1995 | 54 947 | — | 54 947 | |
| 1982 | 33 503 | 122 879 | 156 382 | 1996 | 60 418 | — | 60 418 | |
| 1983 | 40 398 | 145 150 | 185 548 | 1997 | 47 392 | — | 47 392 | |
| 1984 | 51 729 | 143 296 | 195 025 | 1998 | 36 556 | — | 36 556 | |
| 1985 | 58 573 | 138 416 | 196 989 | 1999 | 28 444 | — | 28 444 | |
| 1986 | 60 137 | 140 503 | 200 640 | 2000 | 12 400 | — | 12 400 | |
| Всього | 1 152 325 | 1 975 988 | 3 128 313 |
За іншими даними, у 2000 році було вироблено 12'411 одиниць. У 1973—2000 роках в Польщі було виготовлено 3'318'674 примірників.
- Загальна кількість
Всього було випущено близько 4'673'656 одиниць, з яких 3'318'674 авто були випущені в Польщі[4][5].
| Виробник | Роки | 1972—1980 | 1973—2000 | 1975—2000 | 1973—1976 | Сума |
|---|---|---|---|---|---|---|
| FIAT (Італія) | 1.352.912 | 1.352.912 | ||||
| FSO (Polski FIAT) | 1.152.325 | 1.152.325 | ||||
| FSM (Polski FIAT) | 2.166.349 | 2.166.349 | ||||
| Steyr-Puch (Австрія) | 2.070 | 2.070 | ||||
| Сумарно | 4.673.656 |
У 1985 році почалися роботи по глибокій модернізації польського Fiat 126p (робоча назва «Рестайлінг»)[6]. У комплект входив двигун з рідинним охолодженням, збільшений вантажний простір і тридверний кузов (хетчбек)[7]. Автомобіль призначався в першу чергу на експорт[7]. Виробництво Fiat 126 BIS почалося 23 квітня 1987 року. Він був представлений у вересні 1987 року[7] на Франкфуртському автосалоні[8]. Паралельно з BIS випускалася дводверна версія[7].
У машину було внесено понад 800 змін, до них увійшли майже всі компоненти, а їх розробка значною мірою була справою рук поляків[9]. Автомобіль, завдяки додаванню третіх дверей, характеризувався кузовом хетчбек[9]. У третіх дверях було встановлено більше вікно, що покращило огляд ззаду[7]. Місткість заднього багажника становила 110 дм³, після зняття задньої полиці і складання спинки багатомісного сидіння вона збільшувалася до 480 дм³[8]. У поєднанні з об'ємом переднього багажника 55 дм³ це дало багажний простір 535 дм³[8]. Значні зміни були внесені в двигун, наприклад, тип охолодження був змінений на систему охолоджуючої рідини і переведений в лежаче положення[6][8]. Силовий агрегат мав властивість перегріватися[10]. Під переднім капотом розташований нагрівач, який підключається до контуру теплоносія[8]. Блок двигуна, головка блоку циліндрів і масляний піддон були виготовлені з легких металевих сплавів[8]. Було змінено зчеплення, збільшивши його діаметр і поверхню тертя, і впровадивши в диск зчеплення гаситель крутильних коливань[8]. Передавальне число кінцевого приводу було знижено до 4,333[8]. Автомобіль був оснащений більшими 13-дюймовими шосейними колесами з безкамерними шинами розміром 135/70 SR 13 і рейковим рульовим механізмом з саморегулюючим кліренсом зубів[7]. BIS не був конструктивно пристосований для тяги причепів[8].
Польський Fiat 126 BIS вироблявся на заводі FSM в Тихах до початку виробництва моделі Cinquecento в 1991 році[11][8]. У базовій моделі періодично використовувалися деякі елементи моделі BIS, такі як рейкова трансмісія і колеса більшого розміру[9]. На базі двигуна моделі BIS була розроблена силова установка для Cinquecento 700[12].
В Польщі вироблено 190'361 екземплярів Fiat 126 BIS (по роках: 1987 – 24'198, 1988 – 60'416, 1989 – 58'157, 1990 – 35'605, 1991 – 11'985)[8].
-
Fiat 126 BIS спереду -
Fiat 126 BIS ззаду -
дошка приладів Fiat 126 BIS -
двигун Fiata 126 BIS -
Fiat 126 BIS у Великій Британії
_-_Muzeum_w_Nieborowie.jpg)
-
Polski Fiat 126p Cabrio спереду -
Polski Fiat 126p Cabrio ззаду -
Polski Fiat 126p Cabrio з розкладеним дахом -
Polski Fiat 126p Cabrio салон
.JPG)
- Fiat 126p Bombel
- Fiat 126p Long
- Fiat 126p Kombi
- Fiat 126p NP (передньопривідний)
- Fiat 126p з дизельним двигуном
- Fiat 126p у військовій версії
- LPT (легкий евакуаційний всюдихід)
- Wszędołaz (гусеничний всюдихід)
- BOSMAL 126 el Cabrio (кабріолет); • Malubats (без даху); • POP 2000 (без даху) ...
-
Польський Fiat 126p Bombel на MTT в Познані (1974) -
Польський Fiat 126p Kombi -
LPT -
Wszędołaz -
BOSMAL 126 el Cabrio -
Pop 2000 Cabrio -
Pop 650 Cabrio
.JPG)
.jpg)
.jpg)
Польською мовою він називається Maluch (малюх), що буквально означає «малюк» або маленький (і був офіційною назвою з 1997 року)[13], а також mały Fiat («малий Фіат»), на відміну від Fiat 125p, який називається duży Fiat («великий Фіат»)[14]. У деяких регіонах його також називають Kaszlak[15], буквально «кашель» kaszel, "кашель", оскільки звук його двигуна нагадує кашель при запуску двигуна).
Албанською мовою він відомий як Kikirez (кікірес), що означає «маленький півень»[16].
Сербською, хорватською та боснійською мовами вона відома як Peglica (що означає «маленьке залі́зко» / «маленька праска»)[17], або, іноді, як "klompa" (що означає „сабо“ / «деревняки»).
Словенською мовою 126-ий також називають Bolha («блоха»)[18], та Piči-poki (вільно перекладається як «швидкий-і-гучний»), або Kalimero на словенському примор'ї на честь мультиплікаційного персонажа Калімеро[en][19].
Угорською мовою він відомий як kispolszki «Маленький польський» (тоді як 125p — це nagypolszki, що означає «Великий польський»), та kispolák («Маленький поляк») або kispók («Маленький павук»); також авто отримало прізвисько egérkamion, що означає «мишача фура»[20].
У німецькій мові Fiat 126 був відомий як Bambino (бамбіно), що в перекладі з італійської означає дитина[21].
Кубинською іспанською мовою він відомий як Polqi або Polaquito, що означає «Маленький поляк» або «Маленький польський чоловік», і завдяки кубинській винахідливості деякі з них мають двигуни від Daewoo Tico і навіть Lada-2107. Чилійською іспанською як Bototo[22][23].
Лінійка «126» також значною мірою надихнула «133», вироблений Fiat Concord SA в Аргентині та SEAT в Іспанії як SEAT 133, зовні дуже схожий на модель «126», але є похідною від Fiat 850 та SEAT 850. «126» також надихнув на створення деяких спеціальних версій, побудованих невеликими серіями іншими виробниками кузовів, включаючи «126 Jungla Savio», спадкоємця «600 Jungla» і «126 Moretti Minimaxi», автомобіль, який частково нагадує Mini Moke. Іншою інтерпретацією була версія самого FIAT, який представив «126 Cavalletta».
.jpg)
Цікаво відзначити, що комплектації «Personal» продавалися під різними назвами в різних країнах: якщо в Італії це «126 Personal 4», то в Польщі це «126 P 650», в Швейцарії та Німеччині (з двигуном потужністю 23 к.с.) «126 Bambino» і в Англії це «126 De Ville». У сімдесятих роках у Німеччині кілька сотень продавалися під брендом «FIGO 126», оснащених 2-тактним двигуном об'ємом 250 см³ фірми Goggomobil. Вони призначалися для людей зі спеціальним водійським посвідченням (більше не видаєься) для автомобілів водотоннажністю менше 250 см³. В Італії, з іншого боку, був помічений "Valjolly Junior" — триколісний транспортний засіб з дизельним двигуном і «126» кузовом, на якому можна було їздити з правами категорії A.
«126 Cavalletta» — спеціальна версія, представлена на Туринському автосалоні[en] 1976 року. Частина типу, який тоді визначався як Spiaggina, складалася з багатоцільового транспортного засобу, який був відомий як Spiaggina („саранча“) через свою форму[24]. Cavalletta був спроектований на основі досвіду, набутого виробниками кузовів, пов'язаних з Fiat, при створенні численних моделей „Spiaggina“ за попередні двадцять років.
Передбачалася можлива збірка жорсткого даху, який може використовуватися також в зимові місяці, і оснащений єдиним двигуном Fiat 500 Giardiniera, що дозволило існувати невеликому задньому вантажному відсіку. Він мав довжину 3'072 метри, ширину 1'368 метрів і висоту 15 см від землі. Продуктивність була практично ідентична такій у стандартнму «126». Незважаючи на доброзичливість відгуків до проєкту, «Cavalletta» не викликала очікуваного інтересу публіки і не була випущена, залишаючись цінним концепт-каром[25].
- ↑ Fiat 126 Key Dates Time Line - illustrating the life of the original Fiat 126 from 72', the Fiat 126 de ville and the Fiat 126 BIS. fiat126.co.uk. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 9 травня 2009. [Архівовано 2012-04-14 у Wayback Machine.]
- ↑ а б журнал: Auto, Motor und Sport № 24 1977 від 23 листопада 1977, стаття: Mehr Hubraum und Drehmoment fuer den Fiat 126
- ↑ Podbielski, Zdzisław (2011). Polski Fiat 126p, czyli Maluch. Warszawa: Wydawnictwo ZP. с. 63. ISBN 978-83-61529-93-4.
- ↑ Andy Thompson: Autos aus Osteuropa von 1945 bis 1990. Heel, Königswinter, ISBN 978-3-86852-604-2, S. 243-245.
- ↑ Roger Gloor: Alle Autos der 70 er Jahre. 1 Auflage. Motorbuch Verlag, Stuttgart, ISBN 3-613-02440-3, S. 148 + 344.
- ↑ а б Kuc, 2019.
- ↑ а б в г д е Bukowski, 2018.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Podbielski, 2011.
- ↑ а б в Sowa, 2008.
- ↑ Fiat 126p. Auto Świat. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
- ↑ Podbielski, 2020.
- ↑ Opis modelu. Rezerwa 126p. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 17 вересня 2020.
- ↑ Turnock, David (1997). The East European economy in context: communism and transition. Taylor & Francis. с. 307. ISBN 978-0-415-08626-4. Процитовано 6 листопада 2010.
- ↑ Swan, Oscar E. (1986). Intermediate Polish. Slavica Publishers. с. 71. ISBN 978-0-89357-165-8. Процитовано 6 листопада 2010.
- ↑ Czeszewski, Maciej (2006). Słownik polszczyzny potocznej (пол.). Wydawnictwo Naukowe PWN. с. 129. ISBN 978-83-01-14631-3. Процитовано 6 листопада 2010.
- ↑ Fiat 126p "Maluch" • Skarbnica wiedzy. autocentrum.pl. Процитовано 12 липня 2017.
- ↑ Labourdette, Jean-Paul, Dominique Auzias (2007). Przewodnik Chorwacja (пол.). Petit Fute. с. 222. ISBN 978-83-60496-20-6. Процитовано 6 листопада 2010.
- ↑ Weiss, Peter (1998). Slovar govorov Zadrečke doline med Gornjim gradom in Nazarjami. Znanstvenoraziskovalni center SAZU. с. 206. ISBN 978-961-6182-47-8. Процитовано 6 листопада 2010.
- ↑ Fiat 126. Bohemia Interactive Forums. 25 вересня 2002. Процитовано 12 липня 2017.
- ↑ Kovács, Miklós (18 березня 2015). Igazi gyöngyszem – Lánctalpas kispolák [A true gem - tiny shoes with cleats] (угор.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2017.
- ↑ Deiss, Richard (2010). Silberling und Bügeleisen - 1000 Spitznamen in Transport und Verkehr und was dahinter steckt (нім.). Ausstattung/Bilder. с. 50. ISBN 978-3-8391-6269-9. Процитовано 6 листопада 2010.
- ↑ Ciastek, P. (7 вересня 2016). Fiat 126p podbił Kubę... nazywają go "polaquito". Процитовано 12 липня 2017.
- ↑ Semczuk, Przemysław (1 жовтня 2014). Maluch: Biografia. Otwarte. ISBN 9788324031979. Процитовано 12 липня 2017 — через Google Books.
- ↑ 126 Cavalletta. Процитовано 28 luglio 2017.
- ↑ Dalla Fiat «126» una «Cavalletta» per il lavoro e il tempo libero (PDF). 15 novembre 1976. Процитовано 26 agosto 2021.
- Bukowski, Włodzimierz (2018). Samochody PRLu (вид. drugie). Łódź: Księży Młyn Dom Wydawniczy. ISBN 978-83-7729-465-9.
- Klimecki, Zbigniew; Podolak, Roman (1990). Jeżdżę samochodem Polski Fiat 126P (вид. trzynaste). Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności[pl]. ISBN 83-206-0825-2.
- Klimecki, Zbigniew; Zembowicz, Józef (2018). Naprawa samochodów Fiat 126p (вид. 28). Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności. ISBN 978-83-206-1368-1.
- Kuc, Marek (2019). Samochody ze Śląska 1971-2018. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności. ISBN 978-83-206-2007-8.
- Podbielski, Zdzisław [польською] (2011). Polski Fiat 126p, czyli Maluch. Warszawa: Wydawnictwo ZP. ISBN 978-83-61529-93-4. OCLC 804166737.
- Podbielski, Zdzisław (2020). Pierwsze były Stary. Historia produkcji pojazdów w Polsce Ludowej. Warszawa: Agencja Wydawnicza CB. ISBN 978-83-7339-252-6.
- Sowa, Aleksander (2008). Fiat 126 Mały Wielki Samochód (вид. II). Gliwice: Złote Myśli. ISBN 978-83-7582-477-3.
- Szelichowski, Stanisław [польською] (2003). Sto lat polskiej motoryzacji. Kraków: Krakowska Oficyna SAB. ISBN 83-918699-0-3.
- Historia polskiej motoryzacji. Warszawa: Wydawnictwo SBM Sp. z o.o. 2012. ISBN 978-83-7845-704-6.
- Samochody w PRL–u (вид. II). Bielsko-Biała: Wydawnictwo Dragon. 2018. ISBN 978-83-7887-607-6.
- Auto Świat Katalog Classic 1/2019, Warszawa: Ringier Axel Springer Polska[pl], 2019, ISSN 2544-1302
