DAAD
DAAD | |
---|---|
нім. Deutscher Akademischer Austauschdienst e. V. | |
Абревіатура | DAAD(нім.)[1] |
Гасло | Change by exchange |
Тип | неприбуткова організація освітня організаціяd |
Засновано | 1925[2] |
Правовий статус | зареєстроване об'єднанняd |
Країна | Німеччина[3] |
Штаб-квартира | Помилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 691: attempt to index field 'property' (a nil value). |
Членство | Allianz der Wissenschaftsorganisationend Німецька дослідницька мережаd[4] Асоціація університетів Європи[5] Informationsdienst Wissenschaftd[6] German Commission for UNESCOd[7] |
Попередник | Academic Exchange Serviced |
Керівник | Margret Wintermanteld (2012) |
Штат працівників | 967 осіб (2016) |
Вебсайт: daad.de | |
Нагороди | |
DAAD у Вікісховищі |
Німецька служба академічних обмінів (нім. Deutsche Akademische Austauschdienst, DAAD) — німецька організація для підтримки міжнародних академічних обмінів. Фінансує навчання й роботу закордонних студентів і науковців у Німеччині, а німецьких — за кордоном.
За власною інформацією, DAAD є найбільшою у світі організацією, що фінансує програми міжнародних обмінів для студентів та науковців. З моменту заснування в 1925 році DAAD профінансувала понад 2,8 мільйона науковців у Німеччині та за кордоном (станом на 2021 рік)[8][9].
Діяльність DAAD виходить далеко за рамки надання стипендій: організація підтримує вивчення німецької мови та германістики за кордоном, підтримує країни, що розвиваються, у створенні ефективних університетів і консультує осіб, які приймають рішення, щодо політики в галузях культури й освіти.
У 2021 році DAAD через понад 250 програм підтримав близько 64 000 німців та іноземців в усьому світі[8]. Програми включають семестр за кордоном, аспірантуру, стажування, гостьові лекції, ознайомчі візити, створення університетів за кордоном.
Стипендії для іноземців зазвичай рекламують через посольства Німеччини, філії DAAD[10], інформаційні центри[11], викладачів DAAD та університети-партнери за кордоном.
DAAD також координує програми Erasmus для Німеччини.
Девіз DAAD — «Зміни через обмін»[12].
DAAD було засновано 1 січня 1925 року завдяки приватній студентській ініціативі під назвою «Сервіс академічних обмінів» (нім. Akademischer Austauschdienst, AAD) у Гайдельберзі. У рік заснування штаб-квартиру було перенесено до Берліна[13]. Відразу після приходу до влади націонал-соціалісти у 1933 році захопили контроль над AAD. Президентом був призначений член НСДАП Евальд фон Массов. Штаб-квартира в Берлінському міському палаці була зруйнована бомбардуванням у 1943 році, а служба була розпущена 5 серпня 1945 року. Вона відновила роботу як DAAD у Бонні в серпні 1950 року[14].
- Маргарет Етвуд (нар. 1939), письменниця
- Джеффрі Євгенідіс (нар. 1960), письменник
- Джим Джармуш (нар. 1953), кінопродюсер
- Ришард Капусцінський (1932—2007), журналіст
- Сьюзен Зонтаґ (1933—2004), письменниця та режисерка
- Гілад Цукерман (нар. 1971), мовознавець
- Карл Лаутербах (нар. 1963), німецький лікар, економіст у сфері охорони здоров'я та політик (СДПН)
- Ціці Дангарембга (нар. 1959), письменник і режисер
- Олександр Герст (нар. 1976), геофізик і астронавт
Деякі лауреати Нобелівської премії є випускниками DAAD[15], у тому числі Гюнтер Блобель (1999)[16], Ґао Сінцзянь (2000)[17], Вольфганг Кеттерле (2001)[18], Імре Кертес (2002), Вангарі Маатаї (2004)[19], Гаральд цур Гаузен (2008), Герта Мюллер (2009)[20], Маріо Варгас Льйоса (2009), Світлана Алексієвич (2015), Ольга Токарчук (2018), Петер Гандке (2019)[21], Рейнхард Ґенцель (2020)[22].
Бюджет DAAD надходить переважно з державних коштів, а також від приватних меценатів. 2021 року надходження складали:
- Федеральне міністерство закордонних справ: 211 млн євро
- Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень: 206 млн євро
- Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку[de]: 48 млн євро
- Європейський Союз та інші міжнародні організації: 130 млн євро
Загальний бюджет на 2021 рік становив 634,7 млн євро[8].
DAAD керує президент. Список президентів:
- Альфред Вебер (1925—1925)
- Віктор Брунс[de] (1925—1931)
- Теодор Левальд[de] (1931—1933)
- Евальд фон Массов (1933—1942)
- Густав Адольф Шеель (1942—1945)
- Теодор Клаузер[de] (1950—1954)
- Вернер Ріхтер[de] (1954—1959)
- Еміль Ленарц[de] (1960—1968)
- Герхард Кільвайн[de] (1968—1972)
- Гансгерд Шульте[de] (1972—1987)
- Теодор Берхем[de] (1988—2007)
- Стефан Гормут[de] (2008—2010)
- Сабіне Кунст[de] (2010—2011)
- Маргрет Вінтермантель[de] (2012—2019)
- Джойбрато Мукерджі[de] (від 2020)[23]
Окрім президента й віцепрезидента, до правління DAAD входять дев'ять представників університетів (президентів, ректорів або керівників міжнародних академічних офісів), чотири представники студентського колективу та один представник Асоціації спонсорів німецької науки[de]. Членів правління обирають загальні збори. Представників університетів обирають раз на чотири роки, а представників студентських організацій — раз на два роки. Загальні збори збираються один раз на рік. На додаток до своєї штаб-квартири в Бонні (алея Кеннеді[de] 50), DAAD має офіс у Берліні, який розташований у Берлінському науковому форумі[de]. Відома Берлінська мистецька програма[de] також пов'язана зі столичним офісом.
Мережа з 19 філій, 47 інформаційних центрів та інформаційних пунктів і 6 Німецьких будинків науки та інновацій (нім. Deutschen Wissenschafts- und Innovationshäusern) у 60 країнах підтримують контакти з країнами-партнерами та надають консультації на місці (станом на 2021 рік).
Філії та їхні роки заснування:
- Філія DAAD у Лондоні (заснована в 1927; відновлена в 1952)[24]
- Філія DAAD у Каїрі (1960)[25]
- Філія DAAD у Нью-Делі (1960)[8]
- Відділення DAAD у Парижі (1963)[26]
- Філія DAAD у Нью-Йорку (1971)[8]
- Філія DAAD у Ріо-де-Жанейро (1972)[27]
- Відділення DAAD у Москві (1973, 1993)[8]
- Філія DAAD у Найробі (1973)[28]
- Філія DAAD у Токіо (1978)[8]
- Відділення DAAD у Джакарті (1990)[29]
- Філія DAAD у Пекіні (1994)[30]
- Відділення DAAD у Варшаві (1997)[31]
- Філія DAAD у Мехіко (2001)[32]
- Філія DAAD у Ханої (2003)[33]
- Філія DAAD у Брюсселі (2007)[34]
- Філія DAAD у Тунісі (2019)[8]
- Філія DAAD в Аммані (2019)[8]
- Філія DAAD у Боготі (2019)[8]
- Філія DAAD у Тбілісі (2021)[9]
DAAD щорічно присуджує премію Якоба та Вільгельма Грімм}} іноземним ученим за «видатні роботи в галузі німецької літератури та лінгвістики, німецької мови як іноземної та германістики». Премія названа на честь лінгвістів і засновників германістики Якоба та Вільгельма Грімм. Вона становить 10 000 євро[35][36].
Разом із Міністерством закордонних справ (нім. Auswärtigen Amt) DAAD присуджує Премію Міністерства закордонних справ (нім. AA-Preis) за підтримку іноземних студентів в університетах Німеччини. Премію присуджують щорічно з 1998 року. Станом на 2013 рік, премія становила 20 000 євро[37].
Університетська інтеграційна премія за видатну відданість інтеграції біженців, здатних навчатися (нім. Hochschul-Integrationspreis für herausragendes Engagement zur Integration studierfähiger Flüchtlinge), або скорочено Університетська інтеграційна премія (нім. Hochschul-Integrationspreis), присуджується DAAD та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень з 2021 року. Премія призначена для заохочення інноваційних та успішних проєктів та ініціатив, визначення зразкових проєктів і заохочення сталого подальшого розвитку[38].
- ↑ https://www.service.bund.de/Content/DE/DELeistungen/A/Abkuerzungsverzeichnis-des-Bundes-BMI-BVA.html
- ↑ ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://idw-online.de/de/institution238
- ↑ https://www.unesco.de/ueber-uns/ueber-die-duk/wer-wir-sind/mitgliederversammlung
- ↑ а б в г д е ж и к л Jahresbericht 2019 (PDF; 31 MB). daad.de. Deutscher Akademischer Austauschdienst. 2020-04. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ а б DAAD Jahresbericht 2021 (PDF). Архів оригіналу (PDF; 22 MB) за 24 березня 2023. Процитовано 26 грудня 2023. [Архівовано 2023-03-24 у Wayback Machine.]
- ↑ DAAD Außenstellen
- ↑ Informationszentren
- ↑ Leitbild des DAAD. Процитовано 21.03.2022.
- ↑ Thomas Kampen: «90 Jahre Deutscher Akademischer Austauschdienst (DAAD)», in: SHAN Newsletter Juni 2015 Nr. 83.
- ↑ 60 Jahre Wiedergründung auf DAAD.de
- ↑ History (англ.). www.daad.de. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
- ↑ DAAD, New York City: Sound Understanding – A Gala Concert in Carnegie Hall. www.eventme.com. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Berliner Künstlerprogramm. www.berliner-kuenstlerprogramm.de. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 грудня 2023. [Архівовано 2020-03-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Wolfgang Ketterle | The Nobel Prize (амер.). NobelPrize.org. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Kenyan Environmental Activist Wins Nobel Peace Prize | Deutsche Welle DW. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Informationsdienst Wissenschaft. idw-online.de. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Literaturnobelpreise gehen an DAAD-Alumni – DAAD – Deutscher Akademischer Austauschdienst. www2.daad.de. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Physik-Nobelpreis für DAAD-Alumnus. Процитовано 24.03.2022.
- ↑ Prof. Dr. Joybrato Mukherjee zum neuen DAAD-Präsidenten gewählt. DAAD-Pressemeldung vom 18. Juni 2019, abgerufen am 6. Januar 2020.
- ↑ The DAAD London Office: About us. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 13 серпня 2024. [Архівовано 2016-01-06 у Wayback Machine.], Abfragedatum: 25. Dezember 2016.
- ↑ DAAD-Außenstelle Kairo, Abfragedatum: 25. Dezember 2015.
- ↑ 50 Jahre DAAD Paris, Abfragedatum: 25. Dezember 2015.
- ↑ DAAD-Außenstelle Rio de Janeiro. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 13 серпня 2024. [Архівовано 2015-12-26 у Wayback Machine.], Abfragedatum: 25. Dezember 2015.
- ↑ „DAAD Von Anfang an“. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 13 серпня 2024. [Архівовано 2018-11-02 у Wayback Machine.], Abfragedatum: 26. Dezember 2015.
- ↑ DAAD-Außenstelle Jakarta, Abfragedatum: 25. Dezember 2015.
- ↑ DAAD-Außenstelle Peking. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 13 серпня 2024. [Архівовано 2018-06-26 у Wayback Machine.], abgerufen am 26. Dezember 2023.
- ↑ DAAD-Außenstelle Warschau. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 13 серпня 2024. [Архівовано 2015-12-26 у Wayback Machine.], abgerufen am 25. Dezember 2015.
- ↑ „DAAD Von Anfang an“. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 13 серпня 2024. [Архівовано 2018-11-02 у Wayback Machine.] Abgerufen am 26. Dezember 2023.
- ↑ DAAD-Außenstelle Hanoi. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 13 серпня 2024. [Архівовано 2015-12-26 у Wayback Machine.], abgerufen am 25. Dezember 2015.
- ↑ DAAD-Außenstellenbericht 2014 Brüssel. (PDF; 463 kB) Abgerufen am 26. Dezember 2023.
- ↑ Süddeutsche Zeitung, 28. Juni 2006.
- ↑ FAZ vom 23. Juli 2010, S. 32.
- ↑ Preis des Auswärtigen Amtes für exzellente Betreuung ausländischer Studierender an deutschen Hochschulen – Ausschreibung 2017. DAAD. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 4 вересня 2020. [Архівовано 2018-04-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Jetzt bewerben für den Hochschul-Integrationspreis!. daad.de. Процитовано 11 травня 2022.
- Studium, Forschung, Lehre im Ausland, Förderungsmöglichkeiten für Deutsche (Навчання, дослідження, викладання за кордоном, можливості фінансування для німців) ред. DAAD. Ця брошура перевидається щорічно навесні. Її можна отримати в міжнародних академічних офісах німецьких університетів.
- Studienführer, ред. DAAD доступний майже для всіх європейських країн і найважливіших неєвропейських країн. Вони доступні в книжкових магазинах (W.Bertelsmann Verlag) і їх можна переглянути або позичити в міжнародних академічних офісах.
- Jubiläumsausgabe Spuren in die Zukunft. publisher. DAAD, zum 75. Bestehen (= im Jahr. 2000). Band 1: Der DAAD in der Zeit. Band 2: Fakten und Zahlen zum DAAD, Band 3: Mit dem DAAD in die Welt
- Hubertus Scheibe/Gisela Schulz/Hansgerd Schulte: Der Deutsche Akademische Austauschdienst 1925 bis 1975 (= DAAD-Forum. Studien, Berichte, Materialien, Bd. 7). DAAD, Bonn 1975.