Carl Gustaf

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Карл Густав»
Carl Gustaf
ТипРучний протитанковий гранатомет[1]
ПоходженняШвеція Швеція
Історія використання
На озброєнні1948 — по т.ч.
Операторидив. Країни-оператори
ВійниФолклендська війна
Громадянська війна в Лівані
Громадянська війна на Шрі-Ланці
Каргільський конфлікт
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
Громадянська війна у Лівії
Громадянська війна в Сирії
Російське вторгнення в Україну[2]
Історія виробництва
РозробникHugo Abramson, Sigfrid Akselson та Harald Jentzen
Розроблено1946
ВиробникШвеція Saab Bofors Dynamics
Японія Howa[3]
Виготовлення1948 — по т.ч.
ВаріантиM1: 1946
M2: 1964
M3: 1991
M4: 2014[4][5]
Характеристики
Вага14,2 кг (M2); 8,5 кг (M3); 7,0 кг (M4)
Довжина1,13 м (M2); 1,07 м (M3); 1,0 м (M4)
Обслуга2
Снаряд84×246-мм R реактивна кумулятивна граната
Калібр84 мм
Темп вогню6 постр/хв.
Дульна швидкість~ 310 м/с (FFV65)
~ 290 м/с (FFV551)
~ 240 м/с (FFV502)
Дальність вогню
Ефективна250—300 м по рухомій цілі
500 м (FFV65) та 700 м (FFV551) по нерухомій цілі
до 1000 м по живій силі, що розташована відкрито
до 1300 м димовою гранатою
до 2300 м освітлювальною гранатою
Максимальна1 000
Приціллазерний далекомір, ПНБ
Carl Gustaf у Вікісховищі
Схематичне зображення РПГ «Карл Густав»

«Карл Густав» (англ. Carl Gustaf, швед. Granatgevär m/48 (Grg m/48), Carl Gustaf) — шведський ручний протитанковий гранатомет[1], виробництва компанії Saab Bofors Dynamics (колишня Bofors Anti-Armour AB), що перебуває на озброєнні Збройних сил Швеції, США та в арміях багатьох інших країн. Призначений для боротьби з бронетанковою технікою, знищення живої сили противника, що перебуває в легких укриттях, на вогневих позиціях, а також для створення димових завіс і освітлення місцевості.

Гранатомет «Карл Густав» є одним з найкращих зразків зброї цього класу у світі[6][7] і прекрасно зарекомендував себе у складних умовах як потужний та універсальний бойовий інструмент піхоти. РПГ сімейства «Карл Густав» має довгу й видатну історію. Базовий зразок РПГ під індексом М1 був створений у 1946 році на основі протитанкової рушниці Carl Gustaf Pvg m/42, безперервно модернізується для задоволення потреб експлуатантів.

Історія

[ред. | ред. код]

На початку 1940-х років шведські інженери збройової фірми Bofors Anti-Armour AB Гуго Абрамсон та Гаральд Джентцен почали розробку ручної протитанкової зброї для озброєння піхотного відділення та можливості вести стрільбу з плеча. Їхньою першою розробкою стала 20-мм протитанкова рушниця m/42, прийнята на озброєння в 1942 році, яка працювала за безвідкатним принципом і стріляла бронебійними пострілами. Ефективність таких боєприпасів проти танків уже до середини Другої світової війни була мінімальна, і тому в середині 1940-х років шведи розпочали розробляти безвідкатну систему, яка стріляла б каліберними бронебійними боєприпасами з кумулятивною бойовою частиною.

У 1948 році на озброєння шведської армії був прийнятий 84-мм однозарядний динамо-реактивний (безвідкатний) гранатомет m/48 (повна назва «Granatgevär 8.4cm m/48 Carl-Gustaf»). Однак на відміну від світових аналогів того часу — гладкоствольних «Базук» армії США, британських PIAT та німецьких Panzerschreck — «Карл Густав» мав нарізні стволи.

Таке рішення дало змогу шведським конструкторам досягти значних переваг над конкурентами: Carl Gustaf стріляв гранатами зі швидкістю 290 м/с, тоді як Панцершрек чи базука мали початкову швидкість близько 105 м/с, а англійський PIAT — 135 м/с. Відповідно, шведська зброя мала набагато більші влучність та дальність ураження цілей, яка сягала аж 700 м. Водночас уражати рухомі цілі гранатомет міг тільки на відстань до 400 м, не більше[8].

У наступні десятиліття гранатомет «Карл Густав» (названий так на честь шведського короля) отримав у світі велике поширення, завдяки простій конструкції й широкому вибору боєприпасів. Крім протитанкових кумулятивних гранат, для «Карл Густав» у світі розроблені й випускаються осколково-фугасні та осколкові боєприпаси для боротьби з піхотою противника, запальні, димові й освітлювальні гранати, спеціальні навчальні підкаліберні модулі тощо.

Цей гранатомет надійшов на озброєння багатьох країн світу і став основною протитанковою зброєю рівня група-відділення у переважній більшості європейських армій.

У 1964 році була випущена оновлена версія гранатомета «Карл Густав», яка невдовзі також надійшла на заміну старої версії до більшості армій світу.

Наприкінці 1980-х років гранатомет Carl Gustaf піддався єдиній більш-менш серйозній модифікації — сталевий ствол був замінений на значно легший композитний, що складається з тонкостінного сталевого лейнера й зовнішньої оболонки зі склопластику. Однак навіть у цьому варіанті, прийнятому на озброєння у Швеції під індексом m/86, а у світі відомому як Carl Gustaf М3, загальна вага системи (10 кг) значно більше, ніж у його основного конкурента — радянського гранатомета РПГ-7. Окрім того, заряджання з казенної частини значно ускладнює використання гранатометів Carl-Gustaf одним військовим — штатна обслуга гранатомета складається з двох осіб, стрільця та того, хто заряджає. Проте гранатомети Carl Gustaf перебувають на озброєнні в десятках армій світу, включаючи Бельгію, США, Індію та багато інших. Боєприпаси для Carl Gustaf також виробляються не тільки у Швеції, а й у Бельгії та Індії.

M4

[ред. | ред. код]
РПГ «Карл Густав M4»

У 2014 році була представлена четверта, удосконалена версія ганатомета — Carl Gustaf M4. Вага нової моделі при довжині менше 1000 мм становить всього 6,8 кг, що досягнуто шляхом використання титанового лайнера та вуглепластикового кожуха.[9] Також на відміну від попередніх модифікацій, солдат може носити CGM4 зарядженим, що значно скорочує час реакції.

Виробники зазначають, що модель M4 значно покращила ергономіку, що зробило її набагато зручнішою у пристосуванні до індивідуальних особливостей кожного стрільця. Вона має регульований упор для плечей і регульовану передню опору ручки ствола[10].

За твердженнями виробників, Carl-Gustaf M4 був створений з урахуванням перспективних вимог, тому сумісний з інтелектуальними системами спостереження і готовий до застосування програмованих боєприпасів. Система прицілювання також була вдосконалена, що дозволило використовувати не тільки механічний, а й так званий пристрій для прицілювання «червона крапка», а також багатофункціональні прилади прицілювання останнього покоління, що істотно поліпшують результати вогню та ще більше скорочують час прицілювання[11].

Станом на початок 2021 рік було підписано контракти з 14 країнами на постачання Carl-Gustaf M4[11].

Будова

[ред. | ред. код]

Гранатомет M2/M3 «Карл Густав» складається з нарізного ствола з казенником, ударно-спускового механізму, пристроїв утримання і прицілу. Казенник містить сопло і розтруб, з'єднаний зі стволом шарнірно. Для заряджання слід повернути кільце казенника, котре запирає, і відкинути його вліво-вгору по поздовжній осі, вкласти постріл і провести замикання. Навчена та добре тренована обслуга гранатомета з двох чоловіків може довести швидкострільність до 6 постр./хв., помічник гранатометника (заряджаючий) розташовується збоку позаду, для прискорення його роботи на сопло іноді одягають чохол, що оберігає руку від опіків. Поки казенник не буде повністю замкнено, ударно-спусковий механізм не діє. Повноту замикання помічник гранатометника може визначити за спеціальним покажчиком. При перезарядженні стріляна гільза, що осіла, легко викидається або виштовхується з стволу наступним пострілом.

Ударно-спусковий механізм змонтований у трубці з правого боку ствола, для його зведення слід подати вперед важіль, розташований позаду пістолетного руків'я. На пістолетному руків'ї зліва змонтований прапорець запобіжника. Знизу ствола кріпляться кожух, плечовий упор, пістолетне руків'я, переднє руків'я утримання. Попереду плечового упору кріпиться трубчаста двонога сошка, яка використовується при стрільбі з бруствера окопу, борта БТР тощо. Сошку можна пересунути до дуловій частині ствола. Справа на стволі кріпиться ремінь для перенесення.

Приціл

[ред. | ред. код]
Ручний протитанковий гранатомет «Карл Густав» норвезької армії на експозиції. 2012

Основним засобом прицілювання на M2/M3/M4 Carl Gustaf є оптичний приціл з кратністю збільшення 2× або 3× і полем зору 17°, забезпечений пристроєм уведення поправок на боковий вітер і температуру повітря. Механічний приціл служить допоміжним[джерело?].

У листопаді 2021 року стало відомо, що компанії Saab і фінська Senop Oy співпрацюють над розробкою нового електрооптичного інтелектуального прицілу для роботи як зі звичайними боєприпасами, так і з програмованими боєприпасами, які незабаром з'являться. Комплекс розроблений для Carl-Gustaf M4, але він також підходить для одноразового гранатомета AT4[12].

Приціл складається з денної камери, тепловізора, далекоміра, балістичного калькулятора, датчиків навколишнього середовища (температура повітря та барометричного тиску) та інерційного вимірювального блоку. Пристрій важить 1,5 кг з батареями і кріпленням для зброї. У майбутньому, прицільний комплекс матиме алгоритми для самостійного виявлення рухомих об'єктів на полі бою[12].

Номенклатура боєприпасів

[ред. | ред. код]
  • HE 448 — осколково-фугасний, представлений в липні 2021 року. Має прийти на заміну осколково-фугасному пострілу HE 441D/441D RS. Має електронний підривач з трьома режимами — при контакті з ціллю, або повітряний підрив на заданій відстані. На відміну від попередника, має 4200 готових сферичних уламків діаметром 3 мм із вольфраму замість 800 сталевих діаметром 6 мм кожен. Також зросла максимальна практична відстань до 1500 метрів[13].
  • GCGM (англ. Guided Carl-Gustaf Munition) — демонстратор технологій спільної розробки компаній Saab та Raytheon, перспективний боєприпас з напівактивною системою наведення за лазерним променем, матиме максимальну дальність понад 2 км, придатний для пусків з малих приміщень[14].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Певна кількість гранатометів та пострілів до них були отримані Силами оборони України від союзників та активно застосовувались по всій лінії фронту[15].

Серед іншого, з гранатомета Carl Gustaf було знищено новітній російський танк Т-90М «Прорыв»: на початку травня під Старим Салтовом на Харківщини бійці окремої бригади територіальної оборони міста Харкова відбили контратаку російської ротно-тактичної групи. Російська група мала не менше трьох танків, сім бойових машин піхоти та декілька бронетранспортерів МТ-ЛБ[16].

Бронетехніка та танк були знищені з гранатометів. Танк був знищений бійцями ЗСУ Харківського 227 батальйону 127-ї бригади ТРО гранатометом «Carl Gustaf». Від ураження російського танка відбулася детонація боєкомплекту, яка зірвала башту[16]. Однак, уважний перегляд фахівцями видання Defense Express поширеного відео показав, що найімовірніше вибух боєкомплекту стався внаслідок пострілу танком зі складу тієї ж російської групи, що знаходився позаду Т-90М. Можливо, танк було знерухомлено пострілом з Carl Gustaf, і росіяни не хотіли, аби він потрапив до рук українських військових. Тому цей зразок новітньої російської техніки було знищено[17].

Гранатомет отримав схвальні відгуки завдяки широкій номенклатурі боєприпасів до нього (протитанкових тандемних, осколково-фугасних, тощо), здатності вести прицільний вогонь на відстані до 600—700 метрів, вищій, в порівнянні РПГ-7, швидкості польоту гранати 230—255 м/с (завдяки цьому поліпшується точність та зростає відстань прямого пострілу). Також вкрай позитивною рисою гранатомета є його казенне заряджання, коли другий номер розрахунку бере на себе всі маніпуляції, а стрілець може при цьому не втрачати контроль над полем бою[15].

Серед недоліків було названо значну вагу отриманої моделі гранатомета — 14,5 кг[15].

Оператори

[ред. | ред. код]

Дійсні

[ред. | ред. код]
Солдати австралійської армії ведуть вогонь з гранатомета Carl Gustaf M3. 2014
Підрозділ бразильських сухопутних військ під час проведення тренувань у веденні війни в джунглях з гранатометом Carl Gustaf M3.
Підрозділ Сухопутних військ Японії використовує ліцензійну версію гранатомета, випущену японською компанією Howa.
Оператори сил спеціальних операцій армії США проводять стрільбу з гранатомета «Карл Густав» на околиці Басри. 2009

Естонія

[ред. | ред. код]

У травні 2021 року Збройні сили Латвії та Естонії замовили шведській компанії Saab Dynamics AB поставку нового протитанкового гранатомета Carl Gustaf M4 на загальну суму приблизно 1,3 млн євро. Очікувалося, що нові гранатомети будуть поставлені до 2022 року[45].

У березні 2021 року компанія Saab отримала замовлення від естонської армії. Естонія мала закупити протитанкові гранатомети Carl Gustaf M4 і боєприпаси до них майже на 12 мільйонів доларів. Поставки мали здійснюватися протягом 2021—2022 років[46].

Зброю замовили в рамках угоди, підписаної Естонією та Латвією зі Шведською адміністрацією оборонних матеріалів (Försvarets materielverk, або FMV). Угода дає змогу Естонії замовляти гранатомети й боєприпаси протягом десяти років[46].

Естонія використовуватиме Carl Gustaf M4 паралельно з гранатометами модифікації М2, отриманими раніше зі Швеції та Норвегії[46].

Литва

[ред. | ред. код]

Литва має на озброєнні попередні версії гранатомета Carl-Gustaf, що використовуються з середини 90-х років[47].

На початку 2022 року стало відомо, що Збройні сили Литви приєднаються до тієї ж рамкової угоди по Carl-Gustaf, що й Швеція, Естонія та Латвія з придбання останньої на той час версії ручних гранатометів Carl-Gustaf M4 та пострілів до них[47].

У зв'язку з підписанням рамкової угоди Литовське агентство оборонних матеріалів розмістило перше замовлення на боєприпаси вартістю приблизно 150 мільйонів шведських крон[47].

Норвегія

[ред. | ред. код]

Сухопутні війська Норвегії мали на озброєні Carl-Gustaf M2 з початку 1970-тих років. Згодом арсенал було доповнено третьою версією — Carl-Gustaf M3. На початку 2021 року було підписано рамкову угоду на придбання Carl-Gustaf M4, супутнього обладнання і навчальних матеріалів протягом наступних 7 років[11].

Україна

[ред. | ред. код]
Див. також: Список постачання зброї та обладнання в Україну під час російського вторгнення 2022

На тлі російського вторгнення в Україну 2022 року Канада оголосила про відправлення в Україну 100 одиниць гранатометів «Карл Густав» та 2 000 гранат для них[33].

У квітні 2022 року стало відомо, що Харківська територіальна оборона проходить навчання з використання даного гранатомета[48].

19 серпня 2022 року Президент Сполучених Штатів Джо Байден підписав новий, вже 19-й, пакет допомоги для надання Україні додаткового озброєння та військової техніки. Серед іншого 2000 протитанкових снарядів (боєприпаси до 84-мм пускових установок сімейства Garl Gustav)[49].

Швеція

[ред. | ред. код]

У грудні 2021 року адміністрація оборонних закупівель замовила в компанії Saab фугасних пострілів нової моделі та електронних приладів налаштування до них на суму SEK 300 мільйон ($32 мільйона) та SEK 65 мільйонів ($7 мільйонів) відповідно[50].

Нова модель фугасних пострілів може отримувати налаштування від електронного пристрою управління, коли постріл уже заряджено в пускову трубу[50].

Колишні оператори

[ред. | ред. код]

Окремі рухи

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Солдат ЗСУ з гранатометом Carl Gustaf

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б за термінологією деяких країн протитанкова безвідкатна гармата
  2. ↑ Syria Rebel with Carl Gustav 84mm. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  3. ↑ За ліцензією
  4. ↑ Carl Gustaf M4, Saab, 2014, архів оригіналу за 30 вересня 2014 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  5. ↑ Saab’s latest Carl Gustaf M4 system impresses customers in live fire demonstration (press release), Saab, 26 вересня 2014, архів оригіналу за 30 вересня 2014, процитовано 20 серпня 2017, The official Carl Gustaf M4 product launch will take place at the AUSA exhibition in Washington, DC, on 13–15 Oct 2014
  6. ↑ Carl-Gustaf M3 THE BEST MULTI-PURPOSE WEAPON SYSTEM THERE IS. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  7. ↑ «НЕВСКИЙ БАСТИОН». Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-20 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Carl Gustaf M1/M2/M3 / Grg M/48/M/86 / RAAWS/MAAWS. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  9. ↑ Andy Oppenheimer and Andrew S. Ilan. Lethal and Lightweight: Shoulder-Launched Weapons — The Next Generation.// Military Technology, 10/2017, p. 16 — 19.
  10. ↑ а б в г SAAB поставить США гранатомети AT4 і постріли до Carl Gustaf. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 24 липня 2020.
  11. ↑ а б в Dylan Malyasov (12 січня 2021). Norwegian Army taps Saab for Carl-Gustaf M4 anti-tank recoilless rifles. Defence Blog. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
  12. ↑ а б Козацький Саня (21 листопада 2021). Гранатомет Carl-Gustaf отримає новий інтелектуальний приціл. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  13. ↑ Olga Ruzhelnyk (19 липня 2021). SOFINS 2021: Saab, a new HE round for the Carl Gustaf. European Defence Review. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  14. ↑ Kyle Rempfer (5 листопада 2019). Guided, longer-range Carl-Gustafs are on their way. Defense News.
  15. ↑ а б в Бійці ЗСУ розповіли про шведський гранатомет Carl Gustaf: в чому його перевага та особливості (відео). Defense Express. 26 травня 2022.
  16. ↑ а б З’явилися деталі знищення на Харківщині першого Т-90М “Прорыв”. Мілітарний. 9 травня 2022.
  17. ↑ Пекельне відео, як ТРО знищили найновіший Т-90М "Прорив" - розбираємо по кадрах. Defense Express. 10 травня 2022.
  18. ↑ Direct fire support weapons land 40 phase 2. Defence Material Organisation. October 2010. Архів оригіналу за 10 квітня 2011. Процитовано 24 квітня 2011.
  19. ↑ Saab contracted for Carl-Gustaf M4 multi-role weapon system for Australian Army. Defence Blog. 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  20. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Jones, Richard D. Infantry Weapons 2009/2010. Jane's; 35 ed. (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
  21. ↑ Owen, William F. (2007). Light Anti-Armour Weapons: Anti-Everything? (PDF). Asian Military Review. Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2011. Процитовано 12 травня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка) [Архівовано 2011-07-07 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Dysekanon M/79, Panser værns våben (дан.), DK: Dansk panser, архів оригіналу за 5 грудня 2008, процитовано 20 серпня 2017.
  23. ↑ Dysekanon M/85, Panser værns våben (дан.), DK: Dansk panser, архів оригіналу за 5 грудня 2008, процитовано 20 серпня 2017.
  24. ↑ https://web.archive.org/web/20171219143135/http://www.mil.ee/et/kaitsevagi/tehnika/relvad/carl-gustav-m2, Tehnika [Technical] (ee) , EE: Military, архів оригіналу за 19 грудня 2017, процитовано 20 серпня 2017 {{citation}}: Пропущений або порожній |title= (довідка).
  25. ↑ Armored vehicle weapons in formation, Greek Army ground forces military equipment, Army Recognition, архів оригіналу за 31 серпня 2018, процитовано 20 серпня 2017.
  26. ↑ DRDO Develops New 84mm Lightweight Anti-Tank System. India. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 20 серпня 2017.
  27. ↑ Kopassus & Kopaska – Specijalne Postrojbe Republike Indonezije (хор.). Хорватія: Hrvatski Vojnik Magazine. Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 12 червня 2010.
  28. ↑ Kuwait – Army Equipment, Global security, архів оригіналу за 25 грудня 2018, процитовано 20 серпня 2017.
  29. ↑ Prieštankinis granatsvaidis AT-4 (лит.), LT: KAM, архів оригіналу за 14 травня 2019, процитовано 20 серпня 2017.
  30. ↑ Prieštankinis granatsvaidis "Carl Gustaf" M2, M3 (лит.), LT: KAM, архів оригіналу за 31 липня 2010, процитовано 20 серпня 2017.
  31. ↑ Talens, Martien. De ransel op de rug deel 2. Brabantia Nostra. p. 400.
  32. ↑ Altair, PL, архів оригіналу за 26 березня 2010 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка) [Архівовано 2010-03-26 у Wayback Machine.].
  33. ↑ а б Burke, Ashley (28 лютого 2022). Canada to ban Russian oil imports, send anti-tank weapons and ammunition to Ukraine, says Trudeau. CBC. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 6 березня 2022.
  34. ↑ Exercício Capolo no distrito de Santarém [Capolo exercise in the Santarém district] (порт.), PT: Operacional, архів оригіналу за 25 липня 2011, процитовано 20 серпня 2017.
  35. ↑ Armas, Meios dos fuzileiros [Marines’ equipment] (порт.), Portugal: Marinha, архів оригіналу за 5 серпня 2010, процитовано 20 серпня 2017.
  36. ↑ Launch customer for Carl-Gustaf M4 [Архівовано 28 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Shephardmedia.com, 16 September 2015
  37. ↑ Tomkins, Richard (18 липня 2017). Slovakia deploys Saab's Carl-Gustaf M4 weapon. United Press International. Архів оригіналу за 18 July 2017. Процитовано 18 липня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  38. ↑ The World defense almanac 1996–97, с. 32.
  39. ↑ Robinson, Spc Nigel (27 жовтня 2011). Carl Gustaf Recoilless Rifle. 7th Mobile Public Affairs Detachment. Defense Video and Imagery Distribution System. Процитовано 15 листопада 2011.
  40. ↑ U.S. Army Orders Additional Carl-Gustaf Weapon System, Defense talk, 27 September 2012, архів оригіналу за 11 вересня 2013, процитовано 20 серпня 2017.
  41. ↑ Carl Gustaf Selected as Standard Equipment for U.S. Army Light Infantry Units, Deagel, 20 February 2014, архів оригіналу за 24 лютого 2014, процитовано 20 серпня 2017.
  42. ↑ US Army approves Carl Gustaf M3 MAAWS for general use, IHS Janes, 16 May 2016, архів оригіналу за 17 травня 2016, процитовано 20 серпня 2017.
  43. ↑ Karl Gustaf protitanková zbraň (чес.), CZ: Army, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 20 серпня 2017.
  44. ↑ Exhibision of Equipments. Архів оригіналу за 13 березень 2012. Процитовано 20 серпень 2017. [Архівовано 2012-03-13 у Wayback Machine.]
  45. ↑ Латвія та Естонія купують найновішу модифікацію гранатомета Carl Gustaf. Ukrainian Military Pages. 20 травня 2020. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  46. ↑ а б в Естонія замовила гранатомети Carl-Gustaf M4. Ukrainian Military Pages. 8 березня 2021. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  47. ↑ а б в Люксіков Михайло (11 січня 2022). Литва замовляє останню версію гранатометів Carl-Gustaf. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
  48. ↑ Світовий бестселер: гранатомет Carl Gustaf вже в Збройних Силах України - чим він крутий. Defense Express. 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  49. ↑ Новий пакет допомоги США – Україна отримає гаубиці, дрони та ракети. Мілітарний. 20 серпня 2022.
  50. ↑ а б Colton Jones (21 грудня 2021). Saab receives new Carl-Gustaf round contracts. Defence Blog. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
  51. ↑ Army News – Issue No. 235 (PDF). Ministry of Defence, Singapore. 2015. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2015. Процитовано 23 червня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка) [Архівовано 2015-06-23 у Wayback Machine.]
  52. ↑ Army, LK, архів оригіналу за 17 грудня 2011 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка).

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Carl Gustaf

Відео

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Carl_Gustaf&oldid=43989270