Blackburn Roc
| Blackburn Roc | |
|---|---|
 | |
| Blackburn Roc | |
| Призначення: | палубний винищувач |
| Перший політ: | 23 грудня 1938 |
| Прийнятий на озброєння: | квітень 1939 |
| Знятий з озброєння: | 1943 |
| На озброєнні у: |  Військово-повітряні сили флоту Великої Британії |
| Розробник: | Blackburn Aircraft |
| Виробник: |  Blackburn Aircraft |
| Всього збудовано: | 136 |
| Конструктор: | Blackburn Aircraft |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 217 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 359 км/год |
| Бойовий радіус: | 1300 км |
| Бойова стеля: | 5485 м |
| Довжина: | 10,85 м |
| Висота: | 3,68 м |
| Розмах крила: | 14,02 м |
| Площа крила: | 28,8 м² |
| Двигуни: | 1 × 9-циліндровий радіальний двигун Bristol Perseus XII |
| Тяга (потужність): | 905 к.с. (675 кВт) |
| Кулеметне озброєння: | 4 × .303-дюймових (7,7-мм) авіаційні кулемети в електричній турелі |
Blackburn Roc у Вікісховищі | |
Блекберн B-25 «Рок» («Рух», англ. Blackburn B-25 «Roc») — британський палубний винищувач, що перебував на озброєнні військово-повітряних сил ВМФ Британії часів Другої світової війни. Літак, розроблений на основі палубного пікірувального бомбардувальника Blackburn Skua, був, як і Boulton Paul Defiant, винищувачем, у якого все озброєння зосереджене в турелі. Ця концепція виявилася невдалою: літак мав лише обмежене використання.
B-25 створювався за специфікацією O.15/37 на створення турельного винищувача, який мав діяти проти ворожих бомбардувальників з більшою ефективністю, атакуючи з більшої кількості позицій. Ще до створення прототипів зробили замовлення на 136 літаків, які дістали військове позначення «Рок» (англ. «Roc»). Проте оскільки Blackburn Aircraft були зайняті виробництвом Blackburn Skua, виробництво нових літаків передали компанії Boulton Paul Aircraft. Перший літак здійнявся в повітря 23 грудня 1938 року. Після заводських випробувань, у березні 1939 року, почалися військові випробування. Хоча додавання великої турелі погіршили льотні характеристики порівняно з Blackburn Skua, «Рок» теж міг виходити зі стрімкого пікірування. Для покращення характеристик використали більший пропелер і ряд інших модифікацій.
Також випробували модифікацію гідроплана з поплавками від Blackburn Shark, але й без того невисока швидкість «Рока» була зменшена ще на 48 км/год, що робило його майже некерованим.[1]
Перші чотири «Роки» надано 806-й ескадрильї в лютому 1940 року, де вони мали використовуватись паралельно з Blackburn Skua, ще шість передали 801-й ескадрильї. Через чотири місяці 16 «Років» передали 2-й групі протиповітряної оборони в Госпорті. Чотири з останніх, пошкоджені після рейду німецької авіації, використовували як стаціонарні турелі протиповітряної оборони. [1]
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]
- Екіпаж: 2 особи
- Довжина: 10,85 м
- Висота: 3,68 м
- Розмах крила: 14,02 м
- Площа крила: 28,8 м²
- Маса порожнього: 2778 кг
- Максимальна злітна маса: 3606 кг
- Двигун: Bristol Perseus XII
- Потужність: 905 к. с. (675 кВт.)
- Максимальна швидкість: 359 км/год (на висоті 3050 м)
- Крейсерська швидкість: 217 км/год
- Дальність польоту: 1304 км
- Практична стеля: 5485 м
- Стрілецьке:
- 4 × 7,7-мм курсові кулемети в електричній турелі Boulton Paul
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Blackburn Roc
- ↑ а б в Monday, 1984, с. 37.
Військова авіація Великої Британії в Другій світовій війні  | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Винищувачі |  | ||||||||
| Важкі бомбардувальники | |||||||||
| Середні бомбардувальники | |||||||||
| Легкі бомбардувальники | |||||||||
| Штурмовики | |||||||||
| Гідролітаки | |||||||||
| Протичовнові літаки | |||||||||
| Літаки-розвідники | |||||||||
| Військово-транспортні літаки | |||||||||
| Літаки зв'язку | |||||||||
| Навчальні літаки | |||||||||
| Планери | |||||||||
| Палубна авіація | |||||||||
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
