Aloe argenticauda
| Aloe argenticauda | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. argenticauda
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe argenticauda | |
Aloe argenticauda (укр. Алое аргентікауда, Алое сріблясте)[1] — сукулентна рослина роду алое.
Видова назва походить через плодоніжку, що вкрита великими сріблястими приквітками — з лат. argenteus — сріблястий, лат. cauda — хвіст.[2]
Великиа чагарникова рослина, має численні дрібні коричневі шипи. Відмінною особливістю цього виду є їх вигнуті вгору листя. Aloe argenticauda схоже на Aloe asperifolia, Aloe claviflora і Aloe pachygaster. Але воно набагато вище, ніж інші згадані рослини.
Aloe agenticauda може рости, як одиночними рослинами, так і в кластерах. Суцвіття досягає до 1 м заввишки. Час цвітіння — з кінця серпня по кінець вересня і цей вид, як відомо, здатен витримувати мороз і холод.
Алое argenticauda є ендемічним в Намібії. Цей вид виявлений тільки в семи районах, але може бути поширенішим, ніж це відомо в даний час.
Алое argenticauda часто зустрічається на виходах чорного вапняку на висоті 1000–1300 м над рівнем моря.
Посухостійка рослина. Надає перевагу сонячному місцю, або злега притіненому. Мінімальна температура — + 10 °C.
Aloe argenticauda входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів з найменшим ризиком (LC).
Чисельність рослин точно не відома, але за оцінками, менше, ніж 10 000. Чисельність, як вважають, є стабільною в даний час.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ [Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2022. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)]
- Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. v. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2 (1-2): 1-152 (pt. 1), 1-270 (pt. 2). (англ.)
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
- Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.) (2003). Plants of Southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14.: I-VI, 1-1231. National Botanical Institute, Pretoria. (англ.)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne. (англ.)
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Asphodelaceae/Aloe_argenticauda.html [Архівовано 25 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Aloe argenticauda на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/18402255 [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Aloe argenticauda на сайті «Plantsystematics»(англ.)
- http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&id=39565 [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Aloe argenticauda на сайті «eMonocot» (англ.)
- Aloe argenticauda на сайті «Cardboard Box Travel Shop» [Архівовано 2 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про ксантореєві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
