Air Austral
| ||||
| Тип | авіакомпанія | |||
|---|---|---|---|---|
| Дата заснування | 1974 | |||
| Хаби | Roland Garros Airportd | |||
| Альянс | Alliance Vanilled[1] | |||
| Дочірні компанії | Ewa Aird | |||
| Штаб-квартира | Сен-Дені | |||
| Сайт | air-austral.com | |||
Air Austral — французька авіакомпанія зі штаб-квартирою у місті Сен-Дені (Реюньйон)[2][3], що здійснює регулярні пасажирські перевезення з Реюньйона у Францію, Південну Африку, Австралію, Нову Каледонію і країни, розташовані на узбережжі Індійського океану. Портом приписки авіакомпанії і її головним транзитним вузлом (хабом) є аеропорт імені Ролана Гарроса в Сен-Дені. У 2012 році в компанії працювало 900 осіб[4].
Air Austral є повноправним членом Міжнародної асоціації повітряного транспорту.
Réunion Air Services (RAS) була заснована в грудні 1974 року бізнесменом Жераром Етьєвом, ставши першою комерційної авіакомпанією, що базується на Реюньйоні[5][6]. У серпні 1977 року RAS відкрила перший регіональний маршрут між Сен-Марі і Майоттой на 32-місцевому турбогвинтовому літаку Hawker Siddeley HS 748. У грудні 1986 року авіакомпанія змінила офіційну назву на Air Réunion.
У жовтні 1990 року Air Réunion була придбана компанією Sematra, 46 % власності якої перебувало у володінні місцевого самоврядування, решта 54 % належали приватним бізнесменам і банкам. Місяцем пізніше авіакомпанія черговий раз змінила офіційну назву на чинне в даний час Air Austral. Ще через два місяці авіаперевізник отримав свій перший Boeing 737—500. Наступний літак того ж типу був введений в експлуатацію в 1994 році, а через три роки компанія придбала Boeing 737-300QC, який можливо було використовувати як в пасажирському, так і у вантажному варіантах.
У 2000 році Air Austral прийняла турбогвинтовий близькомагістральний літак ATR 72-500. До цього часу авіакомпанія здійснювала регулярні перевезення між реюньйонськими аеропортами в Сен-Марі, Сен-П'єра і Майоттом, Йоганнесбургом, Коморськими Островами, Маврикієм, Сейшельськими Островами та чотирма аеропортами міст Мадагаскару — Антананаріву, Туамасіна, Нусі-Бе та Махадзанга). У 2003 році Air Austral відкрила свій перший далекомагістральний маршрут між Реюньйон і Парижем, рейси по якому обслуговувалися двома літаками Boeing 777-200ER, два року тому компанія отримала третій лайнер того ж типу. Ще два дальніх маршруту були представлені в 2005 році з'єднавши Реюньйон з Марселем і Ліоном.
У 2007 році авіакомпанія відкрила далекомагістральний рейс між Реюньйон і Тулузою з проміжною посадкою в Марселі.
У 2008 році Air Austral ввела нову уніформу для членів екіпажів та працівників компанії, яка була розроблена фірмою Balenciaga. У тому ж році флот авіакомпанії поповнився двома турбогвинтовими літаками ATR 72-500.
У квітні 2009 року Air Austral відкрила далекомагістральний рейс в Сідней і Нову Каледонію, запропонувавши тим самим варіант перельоту між Парижем і Сіднеєм зі стикуванням у Реюньйоні. У тому ж році компанія ввела в експлуатацію ще два авіалайнера Boeing 777-300ER і листопаді-місяці розмістивши замовлення на два літака Airbus A380 з компонуванням тільки салонами економічного класу з 840 пасажирськими місцями в кожному лайнері. Нові A380 повинні були поповнити парк перевізника в 2014 році і за планами керівництва компанії використовуватися на маршруті Реюньйон-Париж[7], однак 31 липня 2013 стало відомо, що Air Austral відмовилася від цієї ідеї.[8]
У червні 2010 року керівництво авіакомпанії оголосив про запуск з лютого наступного року регулярних маршрутів з Реюньйона в Бордо і Нант.
У березні 2012 року Air Austral повідомила про закриття регулярних перевезень за маршрутом Реюньйон-Сідней-Нова Каледонія, через місяць скасувала свої плани, а ще через місяць знову випустила прес-реліз про зупинення всіх рейсів на даному маршруті.
У квітні 2012 року Air Austral не змогла здійснити платіж за замовлений літак Boeing 777-200LR, авіакомпанія розглядала варіанти перепродажу даного лайнера іншим перевізникам. У підсумку лайнери пішли Orenair.[9][10][11]
Незабаром була проведена реструктуризація компанії, після якої вже в 2014 році Air Austral знову почала приносити прибуток.[12]
В кінці січня 2015, компанія замовила два Boeing 787-8 Dreamliners, які будуть поставлені відповідно у травні та жовтні 2016. Літак будуть розраховані на перевезення 242 пасажирів з двома класами обслуговування. Пропонуючи меншу потужність, ніж Boeing 777—300, Dreamliner буде ідеальний для далекомагістральних рейсів в Африку і Азію. Boeing 787 замінить старіючий B777-200.
Стратегічно, Boeing 787 буде поміщений на службу в Бангкок, головний центр Air Austral в Азії. Поточний семигодинний варіант рейсу до Таїланду на Boeing 737—800 із зупинкою в Ченнаї з великою кількістю транзитних пасажирів, що летять далі в Китай, не виглядає привабливим. Dreamliner також може допомогти відкрити кілька щотижневих рейсів в Гуанчжоу, головне місце призначення для китайської громади, що живе на Острові Реюньйон.
Перший комерційний рейс B787 Air Austral намічений на 10 червня 2016.[13]
У грудні 2011 року маршрутна мережа регулярних перевезень авіакомпанії Air Austral включала в себе наступні пункти призначення[14]:
Австралія
Комори
- Мороні — міжнародний аеропорт імені принца Саїда Ібрагіма
Франція
- Бордо — аеропорт Бордо Мериньяк
- Ліон — аеропорт імені Сент-Экзюпері
- Марсель — аеропорт Прованс
- Нант — аеропорт Нант Атлантик
- Париж — Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля
- Тулуза — аеропорт Бланьяк
Мадагаскар
- Антананаріву — аеропорт Івату
- Носи Бе — аеропорт Носи-Бе
- Туамасіна — аеропорт Туамасіна
Маврикій
- Маврикій — міжнародний аеропорт імені сера Сівусагара Рамгулама
Майотта
- Дзаудзі — аеропорт Дзаудзі
Нова Каледонія
- Нумеа — міжнародний аеропорт Ла-Тонтута
- Реюньйон
- Сен-Дені — аеропорт імені Ролана Гарроса — хаб
- Сен-П'єр — аеропорт Сен-П'єра
Сейшельські Острови
- Мае — аеропорт Мае
ПАР
- Йоганнесбург — аеропорт імені О. Р. Тамбо
У 2017 році середній вік повітряних суден авіакомпанії Air Austral становив 5,8 років.
| Тип літака | Всього | Замовлено | Пасажирських місць | |||
| C | Y+ | Y | Всього | |||
| ATR 72-500 | 3 | — | 0 | 0 | 68 | 68 |
| Boeing 737—800 | 2 | — | 0 | 18 0 |
144 171 |
162 171 |
| Boeing 787-8 | 2 | — | 18 | — | 244 | 262 |
| Boeing 777-300ER | 3 | — | 18 | 40 | 384 | 442 |
| Всього | 10 | — | ||||
- Експлуатувалися раніше
- Boeing 737—300 — 1 од.
- Boeing 737—500 — 2 од.
- Boeing 777-200LR — 3
Air Austral використовує власну бонусну програму заохочення часто літаючих пасажирів «Capricorne» (посилання на Південний тропік — фр. Tropique du Capricorne, що проходить через південну частину Реюньйона).
- ↑ http://www.ch-aviation.com/portal/news/40422-vanilla-alliance-agreements-signed-in-antananarivo
- ↑ «Géographie [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.].
- ↑ »Legal notices [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Air-Austral renfort de la flotte [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] TourMag.com 2 June 2010.
- ↑ 30 years of history in the Indian ocean sky. Air Austral. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 16 червня 2011. [Архівовано 2010-12-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Air Austral brochure for Australian passengers, April 2009.
- ↑ «Air Austral signs firm order for two single class A380s» [Архівовано 16 лютого 2011 у Wayback Machine.], Airbus press release 17 November 2009.
- ↑ Plan for 840 seat all economy A380 ditched by Air Austral. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 5 серпня 2017. [Архівовано 2013-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ VP-BLA Orenair (Orenburg Airlines) Boeing 777—200 — cn 28676 / ln 246. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 5 серпня 2017. [Архівовано 2015-07-04 у Wayback Machine.]
- ↑ VP-BHB Orenair (Orenburg Airlines) Boeing 777—200 — cn 29402 / ln 517. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 5 серпня 2017. [Архівовано 2015-04-01 у Wayback Machine.]
- ↑ VQ-BNU Orenair (Orenburg Airlines) Boeing 777—200 — cn 29908 / ln 229. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 5 серпня 2017. [Архівовано 2014-08-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Air Austral unveils provisory new aircraft fleet. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Air Austral précise les vols du Dreamliner. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ http://www.air-austral.com/IMG/reseau-270409.png[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Air Austral Fleet Details and History. www.planespotters.net. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 17 листопада 2016.
- Офіційний сайт авіакомпанії Air Austral [Архівовано 27 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційний сайт авіакомпанії Air Austral [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] (фр.)
