Перейти до вмісту

ASMR

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Автоно́мна се́нсорна меридіона́льна реа́кція (англ. autonomous sensory meridian response, ASMR, абревіатуру АСМР) — неологізм, що виник в інтернет-культурі, котрий описує феномен сприйняття, що характеризується виразним приємним відчуттям поколювання на шкірі голови або інших частинах тіла у відповідь на певні зорові, слухові й (або) когнітивні стимули. Природа і класифікація феномену АСМР неоднозначні. На думку викладача Шеффілдського університету Тома Стаффорда, «цілком можливо, що це явище дійсно існує, однак за своєю природою воно важко піддається вивченню».

Походження

[ред. | ред. код]

У 2008 році американський художник Боб Росс відкрив на YouTube канал[1], де давав уроки малювання. Відеоролики несподівано стали популярними — одне з перших відео набрало понад 7 млн переглядів. Незабаром шанувальники Росса відкрили вебфорум, із обговорень на якому стало зрозуміло, що фанатів приваблює не живопис автора, а його м’який голос та шелест від дотиків пензля або мастихина до палітри та полотна.

За даними сайту Know Your Meme, перша згадка терміну «АСМР» була зафіксована 25 лютого 2010 р. в назві групи в соціальній мережі Facebook (Autonomous Sensory Meridian Response Group), яка була запропонована засновницею групи Дженніфер Аллен (псевдо — Envelope Nomia) на підставі матеріалів дискусії на форумі Steady Health, під час якої багато учасників обговорювали до того часу не описане відчуття[2].

Обговорення на таких сайтах, як група Society of Sensationalists («Товариство сенсуалістів») на Yahoo!, засновано в 2008 р., або блоґ Unnamed Feeling («Безіменне відчуття»), створений Ендрю Макмірісом у 2010 р., мали за мету створення співтовариства для подальшого вивчення цього відчуття за допомогою обміну ідеями й особистим досвідом[3].

Шепіт і рольові ігри

[ред. | ред. код]

Один з найбільш часто згадуваних стимулів (тригерів), що викликають АСМР, це близький шепіт. На YouTube, Twitch та інших платформах представлено безліч відео- і аудіозаписів, в яких автори розмовляють пошепки або впівголоса[4].

Багато відео- та аудіозаписів, що спеціально створені для збудження АСМР, містять елементи рольових ігор. Прикладами можуть служити симуляція стрижки, відвідування лікаря або чищення вух. Глядачі та слухачі записів, в яких автори розігрують подібні сцени, відзначають ефект АСМР, що знімає безсоння, тривогу і панічні атаки.

Висвітлення в ЗМІ

[ред. | ред. код]

АСМР-відео були однією з тем, що обговорювалися на конференції Boring 2012 у Великій Британії. У статті журналу Slate, присвяченій цій конференції, був згаданий музикант і журналіст Родрі Марсден, який виступив з доповіддю про АСМР [під альтернативною назвою «аутосенсорна меридіональна реакція» (Auto-Sensory Meridian Response)] як одного з різновидів відео з рольовими іграми на YouTube[5][6].

На думку викладача музичного факультету Університету штату Огайо Девіда Х'юрона, ефект АСМР «тісно пов'язаний з відчуттям безпеки і альтруїстичної уваги». Х'юрон відзначає його сильну схожість зі взаємним чищенням у приматів (грумінг)[7]

Темі АСМР були присвячені випуски різних новинних програм в аудіо- та відеоформаті[8][9][10]. Ця тема також висвітлювалася в друкованих та інтернет-виданнях. В одному з подкастів на сайті «McGill Daily» зазначається широка поширеність АСМР-відео на YouTube і наводяться висловлювання різних людей, що описують їх особистий досвід, пов'язаний з цим відчуттям[11]. Один з випусків програми «This American Life» чиказької радіостанції WBEZ був присвячений американській письменниці Андрії Сейґел і її враженням від АСМР.

На сакраментському новинному телеканалі News10/KXTV повідомлялося про поширення в Інтернеті відео, що викликають АСМР і допомагають глядачам розслаблятися і засинати. У кількох авторів АСМР-відео були взяті інтерв'ю, в яких вони розповідали про АСМР-співтовариство, АСМР-відео і цільову аудиторію цих відео[12]. Авторів АСМР-відео іноді називають АСМР-тистами.

Фільми про АСМР

[ред. | ред. код]

Фільм студентки з України визнали найкращим на церемонії RTS East, яка відбулася у Норвічі. 24-річна Соломія Джуровська з Тернополя третій рік навчається в Кембриджській школі мистецтв. Вона — режисерка фільму «Tertiary Sound» («Третинний звук»), який виборов одразу дві нагороди — за найкращий звук та як найкраще документальне кіно RTS East 2020[13] у Великій Британії.[14][15]

Над стрічкою працювали ще дві українки: АСМР-митець — Єлизавета Тимошенко та аніматор — Олена Калініна. Решта учасників команди з Нідерландів, Румунії та Британії. Усі вони разом навчаються у Кембриджі.[16]

Реакція наукової спільноти

[ред. | ред. код]

Старший викладач неврології Єльського університету Стівен Новелла у своєму блозі, присвяченому прикладним нейронаукам, відзначає брак наукових досліджень, присвячених АСМР, і пропонує використовувати функціональну магнітно-резонансну томографію і транскраніальну магнітну стимуляцію для порівняльного вивчення мозку людей, що зазнають і які не зазнають АСМР. Новелла розглядає поняття неврологічного розмаїття і вказує на складність людського мозку як результат еволюційних процесів[17]

У газеті «Independent» наводиться висловлювання Тома Стаффорда, викладача психології та когнітивістики Шеффілдського університету:

«Цілком можливо, що це явище дійсно існує, однак за своєю природою воно важко піддається вивченню. Внутрішні переживання — предмет безлічі психологічних досліджень, але коли ми стикаємося з чимось невидимим і невідчутним, і не всі здатні це відчувати, - це стає «білою плямою». Як у випадку з синестезією - довгі роки її вважали міфом, але потім в 1990-х роках був запропонований надійний спосіб її виміру.»

На думку невролога Едварда Дж. О'Коннора, викладену в газеті «Corsair», що випускається Коледжем Санта-Моніки, перешкодою до докладного вивчення феномену АСМР є відсутність такого стимулу, який викликав би АСМР у всіх без винятку людей[18].

Вербальні тригери намагається описати користувач YouTube під псевдо So-Ti Lordonsky[19]

Останнім часом темою АСМР активно зацікавились діти та підлітки. Тему консолідує і досліджує команда «АСМР-діти»[20].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bob Ross - YouTube. www.youtube.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
  2. ↑ Don. (6 липня 2012). Autonomous Sensory Meridian Response (ASMR). Know Your Meme (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  3. ↑ Cheadle, Harry. (31 липня 2012). ASMR, the Good Feeling No One Can Explain. Vice.com (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  4. ↑ Green-Oliver, Heather. (9 квітня 2013). I have ASMR, do you? A national day for a tingly feeling? You bet. Northern Life (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  5. ↑ Parsons, Chris. (21 листопада 2012). 'Boring 2012' conference becomes complete sell-out. Yahoo! News (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  6. ↑ O'Connell, Mark. (27 листопада 2012). Surprisingly Interesting. Slate (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  7. ↑ Collins, Sean T. (10 вересня 2012). Why Music Gives You The Chills. BuzzFeed (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  8. ↑ Horning, Rob. (5 жовтня 2012). Radio ASMR. The New Inquiry (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013. [Архівовано 2013-02-16 у Wayback Machine.]
  9. ↑ (Auto Sensory Meridian Response) hit tingles with @autodespair – 8:00pm. ResonanceFM.com (англ.). 5 жовтня 2012. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013. [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Seigel, Andrea. (29 березня 2013). A Tribe Called Rest. This American Life (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  11. ↑ Overton, Emma. (2012-10-22work=The McGill Daily). That Funny Feeling (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  12. ↑ Iqbal, Maneeza. (6 травня 2013). Q&A: What are ASMR videos and how do they help people relax. News10/KXTV (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  13. ↑ Royal Television Society. Архів оригіналу за 6 грудня 2021.
  14. ↑ Tertiary Sound film website. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
  15. ↑ Tertiary Sound - Trailer. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020.
  16. ↑ Українка виграла на кінофестивалі в Британії: відео - новини освіти | «Освіторія». Освіторія Медіа (укр.). Процитовано 15 жовтня 2023.
  17. ↑ Novella, Steven. (12 березня 2012). ASMR. NeuroLogica (англ.). New England Skeptical Society. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  18. ↑ Arias, Luis. (16 квітня 2013). A new trend in relaxation. The Corsair (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013. [Архівовано 2013-04-20 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Триггеры ASMR (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  20. ↑ «АСМР-діти» :: «ASMR kids». Архів оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 5 жовтня 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=dead (довідка) [Архівовано 2023-10-11 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ASMR&oldid=43977514