158
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 158 CLVIII |
Ab urbe condita | 911 |
Ассирійський | 4908 |
Бенгальський | −435 |
Берберський | 1108 |
Бірманський | −480 |
Буддистський | 702 |
Візантійський | 5666–5667 |
Голоценовий | 10158 |
Ера Селевкідів | 469/470 AG |
Ефіопський | 150–151 |
Єврейський | 3918–3919 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 214–215 |
- Шака самват | 79–80 |
- Калі Юґа | 3258–3259 |
Іранський | 464 BP – 463 BP |
Ісламський | 478 BH – 477 BH |
Китайський | 丁酉年 (вогняний півень) 2855 або 2648 — до — 戊戌年 (земляний собака) 2856 або 2649 |
Коптський | −126 – −125 |
Корейський | 2491 |
Тайванський | 1754 до РК 民前1754年 |
Тайський сонячний | 700–701 |
Юліанський | 158 CLVIII |
Яванський | 34–35 |
158 рік — невисокосний рік, що почався в неділю за григоріанським календарем.
Римська імперія • Парфянське царство • Кушанське царство • Східна Хань • Сармати
У Римській імперії править імператор Антонін Пій (до 161). Імперія займає Апеннінський, Піренейський та Балканський півострови, Галлію, частину Британії, Близький Схід, Північну Африку включно з Єгиптом.
Наймогутніша держава центральної Азії — Парфянське царство. Наймогутніша держава Індостану — Кушанське царство. Династія Хань править у Китаї. Корейський півострів ділять між собою Три корейські держави.
Триває докласичний період цивілізації мая.
На території майбутньої України, в степах Причорномор'я, кочують сармати, північніше — племена Черняхівської культури.
- Консулами у Римі були Секст Сульпіцій Тертулл та Квінт Тіней Сакердон Клемент.
- У Британії закінчилася війна піктів з римлянами. Вал Антоніна відновлено.
- Римляни пацифікували заворушення в Римській Дакії (початок 157)[1]
- Апулей написав і виголосив захисну промову «De magia».
- На цей рік припадає найдавніше свідчення про культ Sol Invictus у Римі[2].
- Почалося правління Вашиштіпутри Сатакарні у Сатавагані в центрі індійського субконтиненту.
- Летючі загони сяньбі заполонили Північний Китай та вчинили «великий грабіж».
- Імператорська влада заарештувала шаньюя, хунну втекли до сяньбі.
- ↑ René Bustan. Les relations roumano-hongroises dans la perspective de la construction européenne. — Éditions Publibook, 2007. — С. 58. — ISBN 9782748335705.
- ↑ Gaston H. Halsberghe. The Cult of Sol Invictus. — Brill Archive, 1972. — С. 45.