Координати: 49°35′26″ пн. ш. 28°15′30″ сх. д. / 49.59056° пн. ш. 28.25833° сх. д. / 49.59056; 28.25833
Очікує на перевірку

Шепіївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шепіївка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Хмільницький район Хмільницький район
Тер. громада Іванівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA05120050130066233
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване раніше 1603
Населення 548
Площа 11,96 км²
Густота населення 45,82 осіб/км²
Поштовий індекс 22421
Телефонний код +380 4333
Географічні дані
Географічні координати 49°35′26″ пн. ш. 28°15′30″ сх. д. / 49.59056° пн. ш. 28.25833° сх. д. / 49.59056; 28.25833
Середня висота
над рівнем моря
250 м
Водойми р. Снивода
Місцева влада
Адреса ради 22420, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Пиків, вул. Соборна, 11
Карта
Шепіївка. Карта розташування: Україна
Шепіївка
Шепіївка
Шепіївка. Карта розташування: Вінницька область
Шепіївка
Шепіївка
Мапа
Мапа

CMNS: Шепіївка у Вікісховищі

Шепії́вка — село в Україні, у Іванівській сільській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 548 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

27 березня 1589 р. Сигізмунд III дозволяє видати з королівської канцелярії лист короля Стефана Баторія, писаний в Городні 1585 р., про згоду смоленського воєводи Філона Кмита повернути своїй сестрі Магдалені Дубицькій після закінчення опіки спадковий маєток Овдіївку, що він назвав Шепіївкою, в Брацлавському воєводстві і ґрунти в маєтку Кам'яногірка.[1]

Князь Юрій Друцький-Гірський та його дружина, Богдана Філонівна Кмітянка-Чорнобильська, у 1603 році за 100000 фл. продали Острозькому Пиків, Глинсько, Жуків, Шепіївку, Кривошиїнці тощо[2]

Постаті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Я. Р. Д а ш к е в и ч , Л. А. П р о ц е н к о , 3. С. Х о м у т е ц ь к а (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ.: Наукова думка. с. 33. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019. [Архівовано 2019-04-08 у Wayback Machine.]
  2. Boniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku. W. 1883. str. 132(пол.)
  3. «Iз «Фаріком» було не страшно».

Література

[ред. | ред. код]
  • Пи́ків // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.296 (Шепіївка)