Цяньтан
Цяньтан | |
---|---|
29°32′13″ пн. ш. 119°31′22″ сх. д. / 29.537° пн. ш. 119.5229° сх. д. | |
Витік | повіт Сюнін, Хуаншань, провінція Аньхой |
• координати | 29°32′13″ пн. ш. 119°31′22″ сх. д. / 29.537° пн. ш. 119.5229° сх. д. |
Гирло | Східнокитайське море |
• координати | 30°22′46″ пн. ш. 120°41′20″ сх. д. / 30.3794° пн. ш. 120.6889° сх. д. |
Країни: | КНР[1] |
Регіон | Чжецзян[1] |
Довжина | 459 км |
Площа басейну: | 55 600 км² |
Водойми в руслі | Qiandao Laked |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цяньтан (кит.: 钱塘江, раніше називалася Чжецзян[a] (кит. 浙江, пін. Zhèjiāng), Чжешуй (кит. 浙水, пін. Zhèshuǐ) і Чжехе (кит. 浙河, пін. Zhèhé) — річка у Китаї, найдовша річка в провінції Чжецзян.
Впадає в затоку Ханчжоу Східнокитайського моря. Площа водозбору становить близько 55 тисяч км², з яких на провінцію Чжецзян припадає 44 тисячі.
Живлення стоку відбувається переважно за рахунок дощових вод. Сезонний розподіл витрат води в річці Цяньтан нерівномірний, оскільки найбільше опадів у регіоні випадає з травня по червень, і на цей період припадає максимальний стік. Середній вміст наносів становить від 0,1 до 0,4 кг/км³. Середньорічний обсяг транспортування піску становить 6,68 млн тон. Вода в річці прозора, але на час паводків каламутніє.
З 1950-х років на річці Цяньтан ведеться каскадна забудова. Побудовано десятки водосховищ і гідроелектростанцій.
Основний водний шлях Цяньтану нижче Ланьсі придатний для обмеженого судноплавства (водотоннажність від 30 до 100 тонн). Нижче Ханчжоу доступні лише морські пороми. Річка Цяньтан сполучається з Янцзи, Хуанхе, Хуайхе, Хайхе тощо через канал Пекін — Ханчжоу.
- У гирлі Цяньтану можна спостерігати одні з найвищих у світі припливних хвиль.
- ↑ від цієї назви річки пішла назва усієї провінції
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |