Координати: 43°26′ пн. ш. 16°41′ сх. д. / 43.433° пн. ш. 16.683° сх. д. / 43.433; 16.683
Очікує на перевірку

Цетина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

43°26′ пн. ш. 16°41′ сх. д. / 43.433° пн. ш. 16.683° сх. д. / 43.433; 16.683

Цетина
43°58′36″ пн. ш. 16°25′47″ сх. д. / 43.976666666667° пн. ш. 16.429722222222° сх. д. / 43.976666666667; 16.429722222222
ВитікДинарське нагір'я
• координати43°58′36″ пн. ш. 16°25′47″ сх. д. / 43.976666666667° пн. ш. 16.429722222222° сх. д. / 43.976666666667; 16.429722222222
висота, м385 м
ГирлоАдріатичне море
• координати43°26′21″ пн. ш. 16°41′11″ сх. д. / 43.4391° пн. ш. 16.6864° сх. д. / 43.4391; 16.6864
Басейнбасейн Адріатичного моряd
Країни:Хорватія Хорватія
Довжина105 км
Площа басейну:3 700 км²
Середньорічний стік105±0,001 м³/с
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Цетина (хорв. Cetina) — річка в Хорватії.

Довжина — 105 км. Впадає в Адріатичне море. Річка знаменита своїм мальовничим міжгір’ям з бурхливою течією.

Вид на гирло Цетини з фортеці Оміша

На Цетині розташовані міста Триль (хорв. Trilj) і Оміш (хорв. Omiš).

Географія протікання

[ред. | ред. код]

Річка починається за сім кілометрів від маленького села Цетина на схилах Динарського нагір'я на висоті 385 метрів над рівнем моря поряд з кордоном Боснії і Герцеговини. За 20 кілометрів від витоку на річці утворено велике водосховище Перуча, зване також hr (Перуцьким озером:Perućko jezero|Перуцьке озером|Перуцьким озером). Довжина водосховища становить близько 18 кілометрів.

Після витоку з водосховища річка тече на південний схід, протікаючи повз місто Триль і кілька сіл. Швидкість течії дуже велика, на цій ділянці на річці побудовано декілька невеликих гідроелектростанцій.

Біля села Задвар'є річка різко повертає на південний захід і починає пробиватися крізь суцільний гірський масив, що відокремлює від континенту вузьку смужку південного адріатичного узбережжя, утворюючи знамениту Цетинського ущелину. Ущелина є одним з нечисленних шляхів, що з'єднують південне узбережжя з іншою частиною країни, і є найзручнішим серед них, що з давніх-давен робило його стратегічно важливим торговим і військовим шляхом. На північ від ущелини розташований хребет Мосор, а на південь — хребет Біоково.

Гирло Цетини

Річка тече в каньйоні дуже швидко, утворюючи численні пороги і водоспади. Найбільший водоспад — Велика Губавіца (48 м) знаходиться у верхній частині ущелини.

У місці впадання річки в Адріатичне море стоїть місто Оміш. Над містом — залишки фортеці Стари Град, що контролювала вихід з ущелини Цетини.

Археологія

[ред. | ред. код]

У ході археологічних розкопок по берегах Цетини були виявлені важливі знахідки від епохи раннього неоліту до епохи раннього бронзової доби (hr (Цетинська культура:Cetinska kultura|Цетинська культура|Цетинська культура)). Також на берегах річки збереглися залишки декількох римських фортець, що прикривали вхід в стратегічно важливу Цетинсьу ущелину.

Туризм

[ред. | ред. код]

Мальовничі пейзажі, види скелястих стін ущелини і водоспадів залучають сюди числе́нних туристів. Цетіна - одне з найпопулярніших місць для рафтингу в Хорватії. У Цетинській ущелині кіностудія ДЕФА (НДР) знімала деякі фільми зі свого знаменитого циклу про індіанців.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]