Хільдеберт Усиновлений
Хільдеберт | |
---|---|
лат. Hildebert Adoptivus фр. Childebert l'Adopté | |
Народився | бл. 650 невідомо |
Помер | 18 жовтня 662 невідомо ·страта |
Національність | франк |
Діяльність | монарх |
Титул | король |
Посада | king of Franks[d] |
Термін | 656—661 роки |
Попередник | Сігіберт III |
Наступник | Хлотар III |
Конфесія | католицтво |
Рід | Pippinidsd |
Батько | Ґрімоальд Старший |
Родичі | Ґрімоальд Старший[1] і Сігіберт III[1] |
Брати, сестри | Vulfetruded |
Хільдеберт (*Hildebert Adoptivus, бл. 650 — 18 жовтня 662) — король Австразії у 656—661 роках.
Походив з роду Піпінідів. Син Грімоальда, майордома Австразії, та онук Піпіна Ланденського. Про дату народження Хільдеберта немає відомостей.
Оскільки у короля Сігіберта III тривалий час не було дітей, Грімоальд переконав того у 652 році усиновити і призначити спадкоємцем Хільдеберта. Незабаром після цього у Сігіберта III народився син Дагоберт.
Незважаючи на це, після того як короля у 656 році було вбито в результаті змови, Грімоальд домігся обрання королем Австразії Хільдеберта, а законного спадкоємця Дагоберта постриг у ченці і відправив до Ірландії.
Втім незабаром частина австразійської знаті повстала, не бажаючи посилення роду Піпінідів та виступаючи проти короля не з династії Меровінгів. За допомогою вони звернулися до Хлодвіга II і Еброїна, мажордома Нейстрії. Війська Нейстрії рушили проти Грімоальда, повалили того та відправили до Парижа, де запроторено до в'язниці і там закатовано до смерті. Водночас у 661 році було повалено короля Хільдеберта, якого вбито у 662 році.
- ↑ а б Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 106–108. — ISBN 978-2-9501509-3-6
- Christian Settipani, La Préhistoire des Capétiens (Nouvelle histoire généalogique de l'auguste maison de France, vol. 1), Villeneuve d'Ascq, éd. Patrick van Kerrebrouck, 1993, 545 p. (ISBN 978-2-95015-093-6)
- Patrick J. Geary: Die Merowinger. Europa vor Karl dem Großen. Aus dem Englischen von Ursula Scholz. Beck, München 1996, ISBN 3-406-40480-4.
- Christian Pfister, La Gallia sotto i Franchi merovingi. Vicende storiche, in Storia del mondo medievale, Cambridge, Cambridge University Press, 1999, pp. 688—711.
- Le Jan, Regne. Convents, violence and competition for Power in Francia. In Theuws, France; De Jong, Mayke; van Rhijn, Carine Topographies of power in the Early Middle Ages. Leeiden: Koninkslijke Brill NV, 2001.