Френсіс Бомонт
| Френсіс Бомонт | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1584[1][4][…] Лестершир, Англія |
| Помер | 6 березня 1616[1][2][…] Лондон, Королівство Англія |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Діяльність | актор, драматург, поет, письменник |
| Alma mater | Пембрук-коледж |
| Знання мов | англійська[1][6] |
| Батько | Francis Beaumontd[7] |
| Мати | Anne Pierrepontd[7] |
| У шлюбі з | Ursula Isleyd |
| Діти | Elizabeth Beaumontd[7] і Frances Beaumontd[7] |
Фре́нсіс Бомо́нт (англ. Francis Beaumont; *1584 — †6 березня 1616) — англійський драматург Яковіанської епохи.
Син судді, Бомонт після його смерті залишив Оксфордський університет і мало не став адвокатом. Найраніше з його творів — поема «Гермафродит і Салмакіда» (1602), що рясніє довготами, на міфологічний сюжет, почерпнутий з Овідія. З 1607 жив у одному будинку зі своїм співавтором Джоном Флетчером. По 1613 вони спільно написали не менше 10 п'єс. Свого часу вони були найпопулярнішими і найзатребуванішими драматургами Англії, але згодом загубилися в тіні Шекспіра. Незмінне значення зберігають їхні п'єси Філастр, Трагедія дівчини, Король і не король.
У 30-річному віці одружився з багатою спадкоємицею і залишив літературну діяльність. Помер через два роки і був похований у Вестмінстерському абатстві (Куточок поетів).
Прийнято вважати, що Флетчеру і Бомонту комедія вдавалася краще за трагедію і що вони вільно поєднували елементи цих жанрів. Нині літературознавці розрізняють творчі прийоми Флетчера і Бомонта, хоча зазвичай вважалося, що вони «зрослися одного автора».
За словами Драйдена, Бомонт вирізнявся бездоганним літературним смаком і на його суд представляв свої твори сам Бен Джонсон. З самостійних п'єс Бомонта збереглася пародія «Лицар полум'яного Пестика».
Автор комедії «Ненависник жінок» (бл. 1606). З 1607 по 1613 разом із Джоном Флетчером створив трагікомедії та комедії («Філастер», 1609; «Трагедія дівчини», 1609—11, та ін.). Найкращими є комедії «Лицар полум'яніючого товкачика» (1610) — сатира на буржуазно-міщанські смаки того часу та «Іспанський священик» (1622).
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118657771 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ British Museum person-institution thesaurus
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.