Перейти до вмісту

Франк Ерне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франк Ерне
зображення
Загальна інформація
Прізвисько«The Buffalo Boy»
ГромадянствоСША США
Народження8 січня 1875(1875-01-08)
Дьоттінген, Ааргау, Швейцарія
Смерть17 вересня 1954(1954-09-17) (79 років)
Баффало, Нью-Йорк, США
Вагова категоріянапівлегка, легка, напівсередня
Зріст169 см
Розмах рук173 см
Професіональна кар'єра
Перший бій17 березня 1892
Останній бій29 лютого 1908
Боїв53
Перемог31
Перемог нокаутом15
Поразок6
Поразок нокаутом4
Нічиїх16

Франк Ерне (нім. Frank Erne; 8 січня 1875 — 17 вересня 1954) — американський боксер швейцарського походження. Чемпіон світу з боксу у напівлегкій (1896—1897) та легкій (1899—1902) вазі.

У 2020 році посмертно введений до Міжнародної зали боксерської слави.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в громаді Дьоттінген округи Цурцах кантону Ааргау на півночі Швейцарії.

Боксерський дебют відбувся 17 березня 1892 року перемогою над Джеймсом Маккарті у напівлегкій вазі.

27 листопада 1896 року в чемпіонському поєдинку переміг канадійця Джорджа Діксона, виборовши звання чемпіона світу у напівлегкій вазі. За рік втратив чемпіонський титул, поступившись тому ж таки Діксону.

28 вересня 1898 року звів у ничію поєдинок за звання чемпіона світу у легкій вазі проти американця Кіда Лавіна. 3 липня 1899 року у повторному поєдинку проти Лавіна здобув перемогу, ставши чемпіоном світу у легкій вазі.

23 вересня 1901 року здійснив невдалу спробу вибороти звання чемпіона світу у напівсередній вазі, поступившись американцю Рубе Фернсу.

Повернувшись у легку вагу, 12 травня 1902 року втратив чемпіонський титул у двобої з американцем Джо Гансом.

У своєму останньому поєдинку 29 лютого 1908 року переміг британця Роберта Ватсона, здобувши титут чемпіона Франції у напівсередній вазі. Після цього завершив боксерську кар'єру.

Посилання

[ред. | ред. код]