Фоліс
| Фоліс | |
 | |
| Історичний період | Пізня Античність і середньовіччя |
|---|---|
 Фоліс у Вікісховищі | |
Фоліс, фолл[1] (лат. follis (множина: folles) — давньоримська і візантійська монета. Введена в рамках грошової реформи Діоклетіана у 294. Монета вартістю 1/32 римського фунта (лібри) — близько 10 грам.
Карбувалася з бронзи та була покрита тонкою плівкою срібла. Назва фоліс (фолл) означає гаманець[2].
Під час введення в обіг Фоліс мав вартість 12,5 d. c. (denarii communes, «розрахункових денарів»), а після реформи 1 вересня 301 досяг вартості 25 d. c.
За Константина І фоліси було знецінено. Монета фактично не містила срібла. Як наслідок фінансових криз 346 року фоліс замінили на ас.
498 року візантійський імператор Анастасій I провів грошову реформу, знову ввівши в обіг фолл. Карбували бронзові фолли та нуммії (1/2 фолісу). Розміри і вага фоллів постійно коливалася. За правління Анастасія I у 498 році монети важили 9 г і мали діаметр 23-27 мм, у 512 році — 18 г; за Юстиніана I (538 рік) — вага 22 г і діаметр до 40 мм. Номінали позначалася грецькими літерами: M (1 фолл або 40 нуммій), K (1/2 фолісу або 20 нуммій), I (1/4 фолісу або 10 нуммій) — деканумміон, E (1/8 фолісу або 5 нуммій) — пентанум. Монету карбували на трьох візантійських монетних дворах: у Константинополі, Нікомедії та Антіохії до X століття.[3][2]
_17,50g_gepraegt_512_-_517.jpg)
На аверсі фоллу Анастасія I зображено погруддя імператора у профіль праворуч у військовому одязі й діадемі. Легенда: DN ANASTASIVS PP AVG (лат. Dominus Noster Anastasius Perpetuus Augustus) — Владика наш Анастасій Вічний Август.
На реверсі викарбувана велика цифрова літера М (40 нуммій); зверху хрест; з обох боків дві зірки. В ексерзі позначено знак монетного двору: CON (Constantinopolis) — Константинополь, а над лінією — знак цеху (Α, Β, Γ, Δ тощо — відповідно 1-й, 2-й, 3-й або 4-й цех).
Вага монети становить 16,5 г.
Фолл Анастасія I — найдавніша візантійська монета, знайдена на території Києва — на Замковій горі[4][5][6]. Саме за цією знахідкою датували заснування столиці. Це дало підставу 1982 року відзначити 1500-річний ювілей української столиці, а у подальші роки — День Києва[7][8][9][10].
- ↑ Історія Візантії, 2011, с. 85, 651.
- ↑ а б Нумізматичний словник, 1972, с. 127.
- ↑ Paul Beliënn, 2005, с. 314-322.
- ↑ Розкопи в Києві на горі Киселівці, 1947, с. 147.
- ↑ До питання про виникнення міста Києва, 1959, с. 60.
- ↑ Візантійська монета в Середньому Подніпров'ї, 1991, с. 75.
- ↑ Кто в Киеве нача первее княжити, 1982, с. 38, 40—42.
- ↑ 1982 рік: як рахували вік Києва, 2016.
- ↑ Обличчя столиці в долях її керівників, 2018.
- ↑ Ювілей міста, 2012.
- Paul Beliën. A hoard of Byzantine folles from Beirut // COIN HOARDS. — 2005. — С. 314-322.
- Михайло Брайчевський. До питання про виникнення міста Києва // Український історичний журнал. — 1959. — № 5.
- Зварич В. В. Нумізматичний словник. — Львів : Вища школа, 1972. — 147 с.
- Зоценко В. Византийская монета в Среднем Поднепровье // Южная Русь и Византия: Сборник научных трудов (к XVIII конгрессу византинистов). — 1991. — С. 57–79.
- Ковалинський Віталій. Ювілей міста // 2000. — 2012. — № 41 (11 жовтня).
- Рибаков Борис. «Кто в Киеве нача первее княжити» // Наука и жизнь. — 1982. — № 4. — С. 36—42.
- Розкопи в Києві на горі Киселівці // Археологія. — 1947. — Т. І. — С. 147-149.
- Салій Іван Миколайович. Обличчя столиці в долях її керівників. — К. : Довіра, 2018. — 598 с.
- С.Б.Сорочан, Л.В.Войтович та ін. Історія Візантії. Вступ до візантиністики. — Львів : Апріорі, 2011. — 880 с. — ISBN 978-966-8256-91-2.
- Цалик Станіслав. 1982 рік: як рахували вік Києва // BBC. — 2016. — 28 травня. Архівовано з джерела 19 жовтня 2020. Процитовано.
- Фоліс // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 439. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.