Тулузький музей
| Тулузький музей | |
|---|---|
| фр. Muséum de Toulouse | |
 | |
| |
| 43°35′35″ пн. ш. 1°26′57″ сх. д. / 43.593055555556° пн. ш. 1.4491666666667° сх. д. | |
| Тип | музей природничої історії |
| Країна |  Франція |
| Розташування | Сад рослин Тулузи Тулуза |
| Адреса | Тулуза,  Франція 35 allée Jules Guesde31000 Toulouse |
| Засновник | Picot de La Peyroused |
| Засновано | 1796 |
| Відкрито | 1796 і 8 липня 1865 |
| Відвідувачі | 243 432 осіб (2013)[1] 289 862 осіб (2017)[1] 195 327 осіб (2011)[1] 210 432 осіб (2009)[1] 273 932 осіб (2015)[1] 267 583 осіб (2016)[1] 208 185 осіб (2012)[1] 294 567 осіб (2014)[1] 329 213 осіб (2008)[1] 201 864 осіб (2010)[1] |
| Директор | Франсуа Дюрантон |
| Сайт | www.museum.toulouse.fr |
  Тулузький музей (Франція) | |
| Нагороди | |
 | |
 Тулузький музей у Вікісховищі | |
Тулузький музей (фр. Muséum de Toulouse) — природознавчий музей міста Тулузи, заснований 1796 року. Площа музейних залів — 6000 м². У музеї зібрано більше 2,5 млн експонатів природної історії[2].
Музей було засновано 1796 року французьким натуралістом Філіпом Піко де Лаперузом у приміщенні колишнього монастиря Кармеліток босих. Спершу музей був відкритий лише для науковців, а з 1865 року він став публічним.
Приблизно в той самий час університетський ботанічний сад було перенесено на територію монастиря Кармеліток босих. З нагоди міжнародної виставки 1887 року ботанічний сад одержав назву «Сад рослин».
Тулузький музей — перший музей у світі, де було відкрито доісторичний відділ. За розмірами Тулузький музей поступається лише паризькому Музею природознавства[3].
З 1950 року музей має 19 залів, відкритих для відвідувачів. Музей збагатився за рахунок численних колекцій, переданих науковцями в дар музею.
1971 року в музеї відкрито педагогічне відділення та дитячу бібліотеку.
1997 року було виявлено суттєві пошкодження музейної будівлі, пов'язані з її давністю. Відтоді почалися реставраційні роботи, а музей був розосереджений в різних будівлях Тулузи.
2007 року відбулося урочисте відкриття музею після тривалого ремонту, площа якого збільшилася удвічі, з 3000 до 6000 м².
Постійна експозиція представлена за 5 темами:
- Відділ 1 — «Відчути силу Землі» (фр. Sentir la puissance de la Terre).
- Природа сонячної системи та її формування. Природа Землі — тектоніка плит, сейсмічна та вулканічна діяльність, ерозія, петрологія та мінералогія.
- Відділ 2 — «Відкинути поняття ієрархії» (фр. Faire disparaître les notions de hiérarchie)
- Життя на Землі — біорізноманіття, класифікація та організація життя.
- Відділ 3 — «Ознайомлення з великою шкалою часу» (фр. Se familiariser avec la grande échelle du temps).
- Історія Землі за 3,8 мільярдів років. Палеонтологія та еволюція життя.
- Відділ 4 — «Визнати очевидність» (фр. Admettre l'évidence)
- Основні функції живих істот — харчування, дихання, пересування, розмноження, захист та комунікація.
- Відділ 5 — «Винайти майбутнє» (фр. Inventer l'avenir).
- Вплив людської діяльності на екосистеми, демографія та природні ресурси.
- Філіп Піко де Лаперуз (1744–1818) — засновник музею, власник колекцій, що стали базою для його розвитку.
- Едуар Філоль (1814–1883)
- Жан-Батіст Нуле (1802–1890)
- Ежен Трюта (1840–1910)
- Франсуа Дюрантон (1961-), директор музею з січня 2011 року.
- ↑ а б в г д е ж и к л Міністерство культури Франції Fréquentation des Musées de France — Міністерство культури Франції.
- ↑ Le Muséum de Toulouse на сайті туристичного центру міста Тулузи. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 12 жовтня 2012.
- ↑ Le Muséum de Toulouse et l'invention de la préhistoire, 2010 ISBN 978-2-906702-18-9
- Тев'єк — Артефакти й кістяки з поховань на цьому острові зберігаються в Тулузькому музеї.
- Офіційний сайт [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
