Перейти до вмісту

Тулсіпур

Координати: 28°07′52″ пн. ш. 82°17′50″ сх. д. / 28.131111111111° пн. ш. 82.297222222222° сх. д. / 28.131111111111; 82.297222222222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тулсіпур


Координати 28°07′52″ пн. ш. 82°17′50″ сх. д. / 28.131111111111° пн. ш. 82.297222222222° сх. д. / 28.131111111111; 82.297222222222

Країна  Непал[1]
Адмінодиниця Данг (район)
Дата заснування 1992
Площа 384,63 км²
Висота центру 725 м
Населення 51 537 осіб (2011)
Телефонний код 082
Поштовий індекс 22412
GeoNames 1282635
OSM 4586360 ·R (Данг (район))
Офіційний сайт tulsipurmun.gov.np
Тулсіпур. Карта розташування: Непал
Тулсіпур
Тулсіпур
Тулсіпур (Непал)
Мапа

Тулсіпур (неп. तुलसीपुर उपमहानगरपालिका) — місто на південь від метрополії в районі Данг провінції Лумбіні в Непалі. За чисельністю населення це друге за чисельністю населення місто округу після Ґорахі. Його було засновано в 1992 році шляхом злиття колишніх комітетів розвитку села Тулсіпур і Амрітпур. У 2014 році його було розширено та створено комітети розвитку сіл Урахарі, Тарігауна, Паваннагара та Халвара[2]. На момент перепису 2011 року в Непалі проживало 141 528 осіб, які проживали в 31 243 домогосподарствах[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Штатом Тулсіпур[en] керував одним із найбільших Талуків Ауду, Індія, який тоді включав долини Данг і Деухурі. Таким чином, він також зараховується до Baise Rajya (неп. बाइसे राज्य; 22 князівства), конфедерація на території Західного Непалу[4]. Цивілізація Тару Сукауракот (на північному березі річки Бабай) є однією з найдавніших людських цивілізацій, яка була поширена на східну частину країни з міграцією людей цієї спільноти на схід[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. पृष्ठभूमि तथा अवस्था (Nepali) . Tulsipur Su-Metropolitan City. Архів оригіналу за 10 October 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
  3. National Population and Housing Census 2011 (PDF). Central Bureau of Statistics. November 2017. Архів (PDF) оригіналу за 27 January 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. [Архівовано 2018-01-27 у Wayback Machine.]
  4. а б Bouillier(1993).

Посилання

[ред. | ред. код]