Перейти до вмісту

Тоні Коллетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тоні Коллетт
англ. Toni Collette
Тоні Коллетт на фестивалі Tropfest, Сідней, Австралія, 2012 рік
Тоні Коллетт на фестивалі Tropfest, Сідней, Австралія, 2012 рік
Тоні Коллетт на фестивалі Tropfest, Сідней, Австралія, 2012 рік
Ім'я при народженніТоні Коллетт
Toni Collett
Народилася1 листопада 1972 (50 років)
Glebed, City of Sydneyd, Новий Південний Вельс, Австралія
Громадянство Австралія
Діяльністьакторка, співачка, акторка озвучення, кіноакторка, акторка театру, кінопродюсерка
Alma materBlacktown Girls High Schoold і Національний інститут драматичного мистецтваd (1992)
Роки діяльності1990 — сьогоднішній день
ЧоловікДейв Галафассі (2003-)
Діти2
Провідні роліТара Грегсон «Нав'язливі стани Тари»
IMDbID 0001057
Нагороди та премії
Прайм-тайм премія «Еммі» (2009), «Золотий глобус» (2010)
CMNS: Тоні Коллетт у Вікісховищі

Тоні Коллетт-Галафассі (англ. Toni Collette-Galafassi; нар. 1 листопада 1972, Сідней, Новий Південний Уельс) — австралійська актриса театру, кіно і телебачення, також продюсер і співачка. Відома по своїм ролям у незалежному кіно, а також по ролям другого плану у фільмах провідних кінокомпаній, за які отримала чисельні нагороди.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки життя

[ред. | ред. код]

Тоні Коллетт народилась 1 листопада 1972, у Сіднеї і була старшою з трьох дітей.[3][4] Її батько Боб Коллетт був водієм вантажівки, а мати Джуді працювала консультантом у колл-центрі по обслуговуванню клієнтів.[3] Попри скрутне економічне становище родини, батьки докладали зусиль, щоб діти відчували їхню турботу і підтримку.[5][6] Навчаючись у середньозагальній школі для дівчаток района Блектаун, Тоні була досить активною та любила займатись волейболом, танцями і плаванням.[6][7] Також вона брала участь у місцевих співочих конкурсах і мріяла зіграти у мюзиклі, тому що дуже любила співати і танцювати.[8][9]

Свою першу роль Коллетт зіграла у шкільній виставі, мюзиклу Godspell, коли їй виповнилось 14 років, пройшовши кастинг і заспівавши пісню Вітні Г'юстон «Saving All My Love for You».[10][11] Тоні пригадує, що вирішила стати актрисою в наступні роки,[5] коли побачила блискучу гру Джеффрі Раша у виставі «Нотатки божевільного» (1989).[12] У віці 16 років в тому ж 1989 році, з дозволу і підтримки батьків, Коллетт переводиться до Австралійського Театру для Юнаків (Australian Theatre for Young People). Коллетт зазначає: «не те, щоб я була не здатна вчитись у звичайній школі, або не любила навчання, просто акторська діяльність мені була більше до вподоби. І я не шкодую про це рішення, але й досі не можу повірити, що його здійснила».[7] Разом з цим Тоні змінює своє прізвище і повертає літеру «e» (Toni Collette),[3] яку свого часу прибрав Stanley Collett.[13] Це повинно було зробити її ім'я більш благозвучним і відповідним до сценічного імені. У 1991 році Тоні Коллетт вступає до Національного Інституту Драматичного Мистецтва (National Institute of Dramatic Art), але через 18 місяців навчання йде звідти, заради участі у виставі «Дядя Ваня» (1992), граючи роль Соні, одним з її партнерів по сцені став Джеффрі Раш якому дісталась головна роль.[9][14]

Акторська кар'єра

[ред. | ред. код]

Свій дебют у великому кіно, Тоні Коллетт здійснила в австралійській драмі «Спотсвуд» (1992), але після цього їй знадобилось пару років, щоб отримати наступні ролі, які і стали рушієм її акторської кар'єри. За австралійську комедійну драму «Весілля М'юріел» (1994) Коллетт була номінована на премію «Золотий глобус» у категорії найкраща жіноча роль у комедії або мюзиклі. Досягнувши успіху Тоні продовжує працювати в австралійській кіноіндустрії, а також починає грати другорядні ролі у великих голлівудських проєктах, за один з яких «Шосте відчуття» (1999) отримує номінацію на премію «Оскар» у категорії найкраща жіноча роль другого плану. Ця роль принесла Тоні Коллетт світову відомість.

Тонні Коллетт продовжує зніматись у фільмах різноманітного жанру, трилери «У чужому ряді» (2002), драми «Години» (2002), комедії «Хочу бути тобою» (2005), комедійні фільми жахів «Нічка жахів» (2011) та «Крампус» (2015) і детективи «Ножі наголо» (2019). Окрім фільмів Коллетт бере участь у серіалах, за один з яких «Нав'язливі стани Тари» (2008—2011) здобуває премії «Еммі» і «Золотий глобус» у категорії найкраща жіноча роль комедійного серіалу або мюзикла.

Особисте життя

[ред. | ред. код]
Коллетт на фестивалі San Diego Comic-Con, 2015

На початку своєї кар'єри, ставши відомою і опинившись в центрі уваги преси, Тоні починає боротися з булімією та панічними атаками.[9] В цей період свого життя вона п'ять разів голить голову, багато подорожує і навіть купляє квартиру в Лондоні. Але довго там не затримується, бо вже через пару місяців вона побачила, як чоловік бився головою о стовп лише в 30 метрах від її помешкання.[15]

У 1997 році Коллетт зустрічається зі своїм партнером по зйомках фільма «Оксамитова золота копальня», Джонатоном Ріс-Мейєрсом, але вже десь після року їхні стосунки припинились. Пізніше Тоні згадує, що ці стосунки були занадто розпусними, під впливом алкоголю та можливо навіть небезпечними.[16]

У 2002 році Тоні Коллетт знайомиться з музикантом Дейвом Галафассі і вже наступного 2003 року вони одружуються за традиційною буддистською церемонією.[17] Подружжя виховує доньку Сейдж Флоренс, народжену 9 січня 2008 року[18] та сина Арло Роберта, народженого 22 квітня 2011 року.[19]

На початку 2000-х Коллетт разом родиною мешкали у Сіднеї, перед тим як переїхали до Лос-Анджелеса.[15] Але в 2019 році після 10 років у США вони повертаються додому в Австралію у Сідней.[15][20]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1984 с Сільська лікарня A Country Practice Трейсі
1992 ф Спотсвуд Spotswood Венді Робінсон
1994 ф Особливість дівчини на марші This Marching Girl Thing Сінді
1994 ф Весілля М'юріел Muriel's Wedding М'юріел Геслоп
1995 ф Злодій і швець The Thief and the Cobbler озвучка, няня і чаклунка
1996 ф Таким чином Cosi Джулі
1996 ф Той, хто несе труну The Pallbearer Синтія
1996 ф Емма Emma Гаррієт Сміт
1996 ф Історія Ліліан Lilian's Story молода Лілія Сінгер
1997 ф Нероби Clockwatchers Айріс Чепмен
1997 ф Банда Джеймса The James Gang Джулія Армстронг
1997 ф Діана і я Diana & Me Діана Спенсер
1998 ф Хлопці The Boys Мішель
1998 ф Оксамитова золота копальня Velvet Goldmine Менді Слейд
1999 ф Вісім з половиною жінок 8½ Women Гризельда
1999 ф Шосте відчуття The Sixth Sense Лінн Сіер
2000 ф Шафт Shaft Даян Палм'єрі
2000 ф Розкішний готель Hotel Splendide Кет
2000 ф Чарівний пудинг The Magic Pudding озвучка, Мег Блугам
2001 ф Вечеря з друзями Dinner with Friends Бет
2002 ф У чужому ряді Changing Lanes Мішель
2002 ф Мій хлопчик About a Boy Фіона Брювер
2002 ф Брудні вчинки Dirty Deeds Шерон Раян
2002 ф Години The Hours Кітті Барлоу
2003 ф Японська історія Japanese Story Сенді Едвардс
2004 ф Останній кадр The Last Shot Емілі Френч
2004 ф У шоу тільки дівчата Connie and Carla Карла
2005 ф Хочу бути тобою In Her Shoes Роуз Феллер
2006 ф Маленька міс Щастя Little Miss Sunshine Шеріл Гувер
2006 ф Цунамі: Наслідки Tsunami: The Aftermath Кеті Грехем
2006 ф Нічний слухач The Night Listener Донна Д. Логант
2006 ф Подібні думки Like Minds Саллі Роу
2006 ф Мертва дівчинка The Dead Girl Арден
2007 ф Вечір Evening Ніна Марс
2007 ф Рушникоголова Towelhead Меліна Гайнс
2008 ф Чорна кулька The Black Balloon Меггі Моллісон
2008 ф Агов, це ж Естер Блуберг Hey, Hey, It's Esther Blueburger Мері
2009 ф Мері та Макс Mary and Max озвучка, Мері Дейзі Дінкл
2009—2011 с Нав'язливі стани Тари United States of Tara Тара Грегсон
2011 ф Нестерпний Генрі Jesus Henry Christ Патрісія Герман
2011 ф Нічка жахів Fright Night Джуді Брюстер
2011 ф Прийомна дитина Foster Зої
2012 ф Гічкок Hitchcock Пеггі Робертсон
2012 ф Психічний розлад Mental Шерон Торнбендер
2012 с Аморальний Rake Клаудія Маршал
2013 ф Далеко, далеко позаду The Way, Way Back Пем
2013 ф Достатньо сказано Enough Said Сара
2013 ф Вони фартові Lucky Them Еллі Клаг
2013—2014 с Заручники Hostages Еллен Сандерс
2014 с Бісові розваги Devil's Playground Маргарет Волас
2014 ф Довгий шлях вниз A Long Way Down Морін Томпсон
2014 ф Теммі Tammy Міссі Дженкінс
2014 ф Подорож Гектора у пошуках щастя Hector and the Search for Happiness Агнес
2014 ф Сімейка монстрів The Boxtrolls Леді Портлі-Рінд
2014 ф Крихка країна Glassland Джин
2015 с Хто ти в біса такий? Who Do You Think You Are? у ролі самої себе
2015 ф Кліпаючий Білл: Фільм Blinky Bill the Movie озвучка, Беріл і Черіл
2015 ф Вже сумую за тобою Miss You Already Міллі
2015 ф Крампус: викрадач Різдва Krampus Сара
2016 ф Абсолютна влада Imperium Анджела Зампаро
2017 ф Джаспер Джонс Jasper Jones Рут Бактін
2017 ф Три ікси: Реактивізація XXX: Return of Xander Cage Джейн Марк
2017 ф Жовті пташки The Yellow Birds Емі Бартл
2017 ф Весела мамина вечеря Fun Mom Dinner Кейт
2017 ф Таємний агент Unlocked Емелі Ноулс
2017 ф Мадам Madame Анна Фредрікс
2017 ф Зачекайте будь ласка Please Stand By Скотті
2018 с Любов до подорожей Wanderlust Джой Річардс
2018 ф Спадковість Hereditary Енні Грехем
2018 ф Гучний стук сердець Hearts Beat Loud Леслі
2018 ф Родима пляма Birthmarked Катрін
2019 с Неймовірне Unbelievable Грейс Расмуссен
2019 ф Оксамитова бензопилка Velvet Buzzsaw Гретхен
2019 ф Ножі наголо Knives Out Джоні Тромбрей
2020 ф Фантастичний кінь Dream Horse Джен Вокс
2020 ф Я думаю закінчити це все I'm Thinking of Ending Things мати Джейка
2021 ф Алея жаху Nightmare Alley Зіна Крумбейн
2021 ф Далекий космос Stowaway Марина Барнетт, командир корабля
2022 с Її частини Pieces of Her Лора Олівер
2022 с Сходи The Staircase Кетлін Пітерсон
2022 ф Боротьба за спадок The Estate Мейсі
2023 ф Мафія Мама Mafia Mamma Крістін
2023 мф Кракен-дівча на ім'я Рубі Ruby Gillman, Teenage Kraken Рубі Ґіллман (озвучення)
2024 ф Присяжний №2 Juror No. 2 Фейт Кіллебрю
2025 ф Міккі-17 Mickey 17 Гвен

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Оскар 2000 Найкраща жіноча роль другого плану Шосте відчуття Номінація
BAFTA Film Awards 2003 Найкраща жіноча роль другого плану Мій хлопчик Номінація
2007 Маленька міс Щастя Номінація
Золотий глобус 1996 Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл Весілля М'юеріла Номінація
2007 Маленька міс Щастя Номінація
Найкраща жіноча роль другого плану — телебачення Цунамі: Наслідки Номінація
2010 Найкраща жіноча роль у телесеріалі — комедія або мюзикл Нав'язливі стани Тари Перемога
2011 Номінація
2020 Найкраща жіноча роль другого плану — телебачення Неймовірне Номінація
Еммі 2007 Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільмі Цунамі: Наслідки Номінація
2009 Найкраща жіноча роль у комедійному телесеріалі Нав'язливі стани Тари Перемога
2010 Номінація
2020 Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільмі Неймовірне Номінація
2022 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Сходи Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 2003 Найкращий акторський склад в ігровому кіно Години Номінація
2007 Маленька міс Щастя Номінація
2010 Найкраща жіноча роль у комедійному серіалі Нав'язливі стани Тари Номінація
2020 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Неймовірне Номінація
Кінопремія «Вибір критиків» 2003 Найкращий акторський склад Години Номінація
2007 Маленька міс Щастя Номінація
2019 Найкраща акторка Спадковість Номінація
2020 Найкращий акторський склад Ножі наголо Номінація
Вибір телевізійних критиків 2020 Найкраща акторка другого плану в мінісеріалі або телефільмі Неймовірне Перемога
AACTA International Awards 2019 Найкраща жіноча роль Спадковість Номінація
2020 Найкраща жіноча роль другого плану Ножі наголо Номінація
Сатурн 2019 Найкраща кіноакторка Спадковість Номінація
Незалежний дух 2019 Найкраща жіноча роль Спадковість Номінація
HCA TV Awards 2022 Найкраща акторка в телесеріалі, драма Сходи Номінація
Національна рада кінокритиків США 2019 Найкращий акторський склад Ножі наголо Перемога
Премія Лондонського гуртка кінокритиків 2019 Найкраща акторка року Спадковість Номінація
Тоні 2000 Найкраща жіноча роль у мюзиклі Дика вечірка Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129577391 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Season 7 Episode 2: Toni Collette. Who Do You Think You Are?. SBS On Demand. 11 серпня 2015. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 4 квітня 2020. Note: Only available in Australia. Login with email address required to access video, available for 41 days from 4 April 2020.
  4. ↑ Hume, Marion (21 липня 2004). Free Spirit. The Sun-Herald. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 квітня 2020.
  5. ↑ а б McLean, Gareth (26 квітня 2002). Interview: Toni Collette. The Guardian. ISSN 0261-3077. OCLC 60623878. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 5 січня 2020.
  6. ↑ а б Straight to the top. The Sydney Morning Herald. 27 вересня 2003. ISSN 0312-6315. OCLC 226369741. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  7. ↑ а б Harrod, Horatia (13 березня 2014). Toni Collette interview: 'If I couldn't work, I'd wither and die'. The Daily Telegraph. ISSN 0307-1235. OCLC 49632006. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  8. ↑ The Inventory: Australian actor Toni Collette. Financial Times. ISSN 0307-1766. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
  9. ↑ а б в Don't call her Muriel. The Sydney Morning Herald. 7 вересня 2012. ISSN 0312-6315. OCLC 226369741. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  10. ↑ Mordue, Mark (30 листопада 2006). The Little Drummer Girl. The Sydney Morning Herald. ISSN 0312-6315. OCLC 226369741.
  11. ↑ Toni Collette. Biography. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
  12. ↑ Event: The Diary of a Madman. AusStage. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  13. ↑ Parry, Jessica (21 липня 2015). Toni Collette's Family Secrets Unravel. Artemis Media. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020. [Архівовано 2020-04-07 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Contributor: Toni Collette. AusStage. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  15. ↑ а б в Kelly, Guy (21 вересня 2018). Toni Collette: 'Some people stick to the rules, some question them'. The Sydney Morning Herald. ISSN 0312-6315. OCLC 226369741. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  16. ↑ Waxman, Sharon (7 травня 2006). Toni Collette, Lovely When Necessary but Vulnerable Always. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  17. ↑ Benns, Matthew; Sams, Christine (12 січня 2003). Toni's wedding. The Sydney Morning Herald. ISSN 0312-6315. OCLC 226369741. Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 11 грудня 2013.
  18. ↑ Tan, Michelle (10 січня 2008). Toni Collette Has a Girl. People. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 11 грудня 2013.
  19. ↑ Chi, Paul; Jordan, Julie (25 квітня 2011). Toni Collette Is a Mom – Again!. People. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 11 грудня 2013.
  20. ↑ Graham, Ben (28 грудня 2019). Toni Collette’s husband injured in ‘devastating accident’. news.com.au. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тоні_Коллетт&oldid=43898411