Тезія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тезія
Тезія жовтоброва (Tesia cyaniventer)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Cettiidae
Рід: Тезія (Tesia)
Hodgson, 1837
Мапа поширення роду
Мапа поширення роду
Види

Tesia cyaniventer
Tesia everetti
Tesia olivea
Tesia superciliaris

Посилання
Вікісховище: Tesia
Віківиди: Tesia
EOL: 104752
ITIS: 558288
NCBI: 330763

Тезія[1] (Tesia) — рід горобцеподібних птахів родини Cettiidae (до останніх досліджень їх відносили до родини Sylviidae). Містить 4 види як населяють підлісок гірських лісів у Південній та Південно-Східній Азії, де вони є резидентами або мігрують на короткий час. Вони мають довгасті ноги і здаються безхвостими, попри те мають 8 кермових.[2]

Історія дослідження

[ред. | ред. код]

Рід Тезії перше був описаний в 1837 році англійським натуралістом Браяном Гоутоном Годжсоном.[3] Назву птах отримав від непальського слова Tisi.[4] Типовий вид Tesia cyaniventer названий англійським зоологом Джорджем Робертом Греєм в 1847 році.[5][6] Раніше рід входив до родини Sylviidae. Молекулярне філогенетичне дослідження, опубліковане в 2011 році, показало, що тезія належить до родини Cettiidae[7]

Поширення

[ред. | ред. код]

Рід поширений у Південно-Східній Азії. Два північні види поширені на півдні Китаю, в М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, а також в Гімалаях на півночі Індії та півдні Непалу; тоді як інші два види трапляються на Яві та Малих Зондських островах на півдні Індонезії.

Дрібні птахи, завдовжки 7-10 см, вагою 6-12 г.[8] Вони мають досить довгі ноги та дуже короткий хвіст. Оперення північних видів оливкове на спині і крилах та сіре на череві; у південних видів коричневі крила і спина. Всі види окрім тезії золотоголової мають темну смугу, що проходить від основі дзьоба через очі.[9] Оперення тезії золотоголової відрізняється від інших видів. У неї яскраво-жовті тім'я, груди та горло, темно-каштанова голова та неповне біле орбітальне кільце. У виду відсутні лицьові смуги інших видів. Тезії мають також міцний хребець на верхній щелепі.[10]

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Тезії живуть у підліску гірського широколистяного лісу. Вони віддають перевагу вологому лісу, і їх часто можна зустріти біля води. Це активні комахоїдні птахи, які годуються біля землі серед підліску та підстилки, але можуть добувати їжу на висоті до 25 м від землі серед ліан на стовбурах великих дерев.[8] Три північні види відомі як наземні співуни.[11] Три північні види — це високкогріні птахи, вони розмножуються на висоті до 4000 м, а зимують на висоті до 150 м. Два південних види не мігрують і проживають у межах свого ареалу.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Інформації про біологію розмноження тезій мало, більш детально описано лише три види, золотоголова, жовтоброва та яванська. Вони розмножуються раз в рік.[8] Птахи розмножуються сезонно. У різних видів може бути або один, або 2 сезони. Сезони припадає на травень — липень для односезонних, та з квітня по червень і з жовтня по грудень для двосезонних (тезія рудоголова).

Гніздо тезій має вигляд кулі з моху, рослинних волокон і коріння. Воно закріплюється у високій рослинності або в основі стовбура дерева.

Розмір кладки становить 3-5 яєць, а в рудоголової тезії лише 2 яйця. У тезії жовтобрової обидві статі висиджують кладку. Також відомо, що у цього виду іноді паразитує зозуля Cuculus poliocephalus.

Загальна назва Наукова назва Поширеність
Тезія золотоголова Tesia olivea від Бутану до В'єтнаму
Тезія жовтоброва Tesia cyaniventer північ Індії до В'єтнаму
Тезія яванська Tesia superciliaris Західна Ява
Тезія рудоголова Tesia everetti схід Індонезії

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Pearson, David.; Small, B. (2010). Reed and Bush Warblers. London: A & C Black. ISBN 978-1-4081-3401-6. OCLC 742333584.
  3. Asiatic Society of Bengal; Bengal, Asiatic Society of; Bengal, Asiatic Society of; Bengal, Asiatic Society of (1837). The journal of the Asiatic Society of Bengal. Т. 6. Calcutta :: Bishop's College Press,.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm dictionary of scientific bird names [electronic resource] : from aalge to zusii. London : Christopher Helm. ISBN 978-1-4081-3326-2.
  5. Gray, George Robert. A list of the genera of birds : with their synonyma an indication of the typical species of each genus. [London] :: R. and J.E. Taylor,.
  6. Cottrell, G. W.; Greenway, James C.; Mayr, Ernst; Paynter, Raymond A.; Peters, James Lee; Traylor, Melvin A.; University, Harvard (1986). Check-list of birds of the world. Т. 11. Cambridge :: Harvard University Press,.
  7. Alström, Per; Höhna, Sebastian; Gelang, Magnus; Ericson, Per GP; Olsson, Urban (5 грудня 2011). Non-monophyly and intricate morphological evolution within the avian family Cettiidae revealed by multilocus analysis of a taxonomically densely sampled dataset. BMC Evolutionary Biology. Т. 11, № 1. с. 352. doi:10.1186/1471-2148-11-352. ISSN 1471-2148. PMC 3261208. PMID 22142197. Процитовано 10 лютого 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. а б в Franz Bairlein, Per Alström, Raül Aymí, Peter Clement, Andrzej Dyrcz, Gabriel Gargallo, Frank Hawkins, Steve Madge, David Pearson & Lars Svensson «Family Sylviidae (Old World Warblers)» in del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2006). Handbook of the Birds of the World. Volume 11: Old World Flycatchers to Old World Warblers. Lynx Edicions. ISBN 84-96553-06-X.
  9. Captain J. Delacour (1942) «The Bush-Warblers of the Genera Cettia and Bradypterus, with Notes on Allied Genera and Species». Ibis 84 (4): 509—519, DOI:10.1111/j.1474-919X.1942.tb03450.x
  10. Delacour, J. (1942). The Bush-Warblers of the Genera Cettia and Bradypterus, with Notes on Allied Genera and Species. Ibis (англ.). Т. 84, № 4. с. 509—519. doi:10.1111/j.1474-919X.1942.tb03450.x. ISSN 1474-919X. Процитовано 10 лютого 2021.
  11. Hoyo, Josep del.; Elliott, Andrew.; Sargatal, Jordi.; Cabot, José. (©1992-©2013). Handbook of the birds of the world. Barcelona: Lynx Edicions. ISBN 84-87334-10-5. OCLC 861071869.

Посилання

[ред. | ред. код]