Перейти до вмісту

Сусуман

Координати: 62°46′51″ пн. ш. 148°09′14″ сх. д. / 62.780833333333° пн. ш. 148.15388888889° сх. д. / 62.780833333333; 148.15388888889
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сусуман
рос. Сусуман
Герб Сусумана Прапор Сусумана
Панорама на центр міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Магаданська область
Муніципальний район Сусуманський район
Код ЗКАТУ: 44 213 501
Код ЗКТМО: 44713000001
Основні дані
Час заснування 1938
Населення 5010 осіб (2015)[1]
Площа 28 км²
Поштовий індекс 686310, 686314
Телефонний код +7 41345
Географічні координати: 62°46′51″ пн. ш. 148°09′14″ сх. д. / 62.780833333333° пн. ш. 148.15388888889° сх. д. / 62.780833333333; 148.15388888889
Часовий пояс UTC+10
Мапа
Сусуман (Росія)
Сусуман
Сусуман

Сусуман (Магаданська область)
Сусуман
Сусуман

Мапа


CMNS: Сусуман у Вікісховищі

Сусума́н (рос. Сусуман) — місто в Росії, адміністративний центр Сусуманського району Магаданської області. Утворює міське поселення місто Сусуман. Розташоване на березі річки Берелех (басейн Колими).

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше річка Кухуман згадана в роботах М. Березкіна, який проїжджав через цю місцевість у 1901 році[2][3].

Назва міста походить від назви річки Сусуман, лівої притоки Берелеха — походить від евенського «кухуман», «хугуман» і означає «буран», «поземка», «вітер» — «вітряна» річка[4].

У 1932 році був проведений шліховий аналіз проб, узятих партією геолога Є. Шаталова в долині Сусумана, який показав, що в басейнах річок Сусуман і Берелех є розсипне золото[5].

У 19491956 роках у Сусумані розміщувалося управління виправно-трудового табору Заплаг, табірного підрозділу, що діяв у структурі Дальстрой. Максимальна кількість ув'язнених могла досягати 16 585 осіб[6].

12 грудня 1964 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР робітниче селище Сусуман Сусуманського сільського району Магаданської області було перетворено в місто районного підпорядкування. Перше засідання Сусуманської міськради депутатів трудящих відбулося 30 грудня 1964 року[7].

До кінця 1980-х років у Сусумані працювали кілька промислових підприємств: гірничо-збагачувальний комбінат, ремонтно-механічний завод, створений на базі ремонтних майстерень, завод будівельних матеріалів (цегельний завод), пивоварний завод, хлібозавод і м'ясо-молочний комбінат[7]. У місті були відкриті 5 загальноосвітніх шкіл, дитячі садки «Ромашка», «Світлячок», «Чайка», музична школа, гірничий технікум, лікарня, поліклініка. Діяли два кінотеатри — дерев'яний «Тайга» і кам'яний «Промінь», побудовані, відповідно, в 1950-х і 1970-х роках, а також три будинки культури. Перший будинок культури був побудований у 1940 році за ініціативою начальника Західного гірничо-промислового управління Сенатова[7][8].

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність населення за роками:

1959[9] 1970[10] 1979[11] 1989[12] 2002[13] 2010[14] 2015[1]
13 310 12 643 16 025 16 818 7833 5855 5010

За даними перепису населення 2010 року на території міста проживало 5855 осіб. Частка чоловіків у населенні складала 51,2 % або 2999 осіб, жінок — 48,8 % або 2856 осіб[14].

Клімат

[ред. | ред. код]

Сусуман має взимку екстремально сухий субарктичний клімат (класифікація кліматів Кеппена Dwd/Dwc) з надзвичайно холодною сухою зимою та коротким, дуже м’яким літом. Це одне з найхолодніших постійно населених поселень у світі, із середньорічною температурою -11,9 °C.


Клімат Сусуман (1981-2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Абсолютний максимум, °C −4,1 −1,6 0,2 12,1 26,1 32,0 35,0 33,0 24,4 11,3 2,1 −1,6
Середній максимум, °C −33,7 −27,1 −16 −4 8,9 19,7 22,0 17,6 8,9 −7,2 −23,6 −33,6
Середня температура, °C −37,9 −33,2 −24,2 −11,6 3,0 12,2 14,5 10,4 2,6 −12,9 −28 −37,2
Середній мінімум, °C −41,8 −38,2 −31,2 −19,6 −3,4 4,6 7,1 3,8 −2,5 −17,8 −32,2 −41
Абсолютний мінімум, °C −60,6 −59,9 −53,7 −44 −27,5 −8,3 −4,6 −11,1 −24,3 −44,7 −53,8 −58,5
Норма опадів, мм 9 8 6 7 14 40 60 65 34 20 14 9
Кількість сонячних годин 20 89 213 283 273 291 274 223 152 132 53 10
Кількість днів з опадами 13,9 11,8 8,1 6,1 7,4 12,7 13,7 13,2 10,2 11,6 13,5 13,1


Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Б.Г.Щербинин, В.В.Леонтьев: Там, где геологи прошли, 1980, с. 134.
  3. Н.М.Березкин: Изв. РГО, LI, вып.1, 1915.
  4. Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь северо-востока СССР. — Магадан : Магаданское книжное издательство, 1989. — С. 92. — 15 000 прим. — ISBN 5-7581-0044-7.
  5. Б.Г.Щербинин, В.В.Леонтьев: Там, где геологи прошли, 1980, с. 52.
  6. Западный ИТЛ Дальстроя, www.memo.ru(рос.)
  7. а б в «Горняк Севера», О. Соколова, № 148, 1974
  8. «Горняк Севера», В. Румянцев, № 148, 1974
  9. Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 листопада 2015. [Архівовано 2012-10-10 у Wayback Machine.]
  10. Перепись населения СССР 1970 года. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 13 листопада 2015. [Архівовано 2012-03-23 у Wayback Machine.]
  11. Перепись населения СССР 1979 года. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 13 листопада 2015. [Архівовано 2012-03-23 у Wayback Machine.]
  12. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
  13. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 13 листопада 2015.
  14. а б Численность и размещение населения Магаданской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]