Координати: 43°25′00″ пн. ш. 22°07′00″ сх. д. / 43.416666666667° пн. ш. 22.116666666667° сх. д. / 43.416666666667; 22.116666666667

Сврліг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Муніципалітет
Сврліг
Сврљиг
Герб
Герб

Координати 43°25′00″ пн. ш. 22°07′00″ сх. д. / 43.416666666667° пн. ш. 22.116666666667° сх. д. / 43.416666666667; 22.116666666667

Країна Сербія
Район Нишавський округ
Перша згадка 1019
Висота центру 379 м
Населення 7705 осіб 
Часовий пояс UTC+1 (Svrljig Municipality)
Телефонний код 018
Поштовий індекс 18360
Автомобільний код NI
GeoNames 785164, 785163
Офіційний сайт svrljig.rs
Сврліг. Карта розташування: Сербія
Сврліг
Сврліг
Сврліг (Сербія)
Мапа

Сврліг (серб. кир.: Сврљиг) — місто та муніципалітет у Нишавському окрузі на півдні Сербії. Згідно з переписом 2011 року, у місті проживало 7 553 жителі, а в муніципалітеті — 14 249 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Сврліг розташований на річці Сврлішські Тимок, 30 км на схід від Ніша, третього за величиною міста Сербії. До сусідніх сіл належать Црнолєвиця та Преконога.

Історія

[ред. | ред. код]

Антропологія

[ред. | ред. код]

Антропологічне дослідження Михайло Костича стверджує, що провінція Сврліг була населена переважно «старим» населенням, а частина походить від «колоністів другої половини 15 століття». [1] За словами Петра Влаховича, Сврліг є частиною сербського етнографічного регіону Шопи. [1]

Середньовіччя

[ред. | ред. код]

Сврліг — назва жупи (жупи) в середні віки. Вперше згадується в географічному переліку графств і міст у грамотах візантійського імператора Василія II 1019–20 років. [2] Поселення та його околиці згадуються як частина Ніської єпархії. У 1183 році Сврліг та інші прилеглі укріплення були захоплені сербським великим князем Стефаном Неманею. Укріплення здебільшого відноситься до середньовічного сербського періоду. [2] Він знаходився на дорозі, яка з'єднувала Ніш з дорогою на Константинополь. [3] Євангеліє, написане в Сврлігу в сербській редакції старослов'янської мови 1279 року, збереглося фрагментарно. [4] Після завоювання Бранічево сербським королем Стефаном Мілютіном у 1290-х роках Сврліг став прикордонним регіоном.  Сврліг був завойований і пограбований у 1413 році османським принцом Мусою Челебі. [2] Тоді воно було частиною Сербської деспотовини Стефана Лазаревича. [2]

Ранньомодерний період

[ред. | ред. код]

Османською мовою місто було відоме як Ісферлік та Ісфірліг. [5] В адміністративному відношенні входило до Відинського санджаку. [6]

Новий час

[ред. | ред. код]

Під час Топлицького повстання (1917) в регіоні діяли сербські партизанські загони. [7]

У 1922 році було побудовано шосе Ніш–Сврліг–Княжевац–Заєчар. [8] З 1929 по 1941 рік Сврліг входив до складу Моравської бановини Королівства Югославія. Під час Другої світової війни в регіоні діяли югославські партизани. [9]

Демографія

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1948 32 282
1953 32 939 +2.0%
1961 30 260 −8.1%
1971 26 505 −12.4%
1981 24 242 −8.5%
1991 20 740 −14.4%
2002 17 284 −16.7%
2011 14 249 −17.6%

Згідно з результатами перепису 2011 року, муніципалітет Сврліг мав 14 249 мешканців.

Етнічні групи

[ред. | ред. код]

Етнічний склад муніципалітету: [10]

Етнічна група Населення %
серби 13 843 97,15%
цигани 157 1,10%
угорці 9 0,06%
македонці 8 0,06%
болгари 6 0,04%
хорвати 6 0,04%
інші 220 1,54%
Всього 14 249

Економіка

[ред. | ред. код]

У наступній таблиці наведено попередній огляд загальної кількості зайнятих за основним видом діяльності (станом на 2017 рік): [11]

діяльність Всього
Сільське, лісове та рибне господарство 8
Переробна промисловість 1,105
Розподіл електроенергії, газу та води 20
Розподіл води та поводження з водними відходами 36
Будівництво 109
Опт і роздріб, ремонт 344
Рух, зберігання та зв'язок 88
Готелі та ресторани 73
ЗМІ та телекомунікації 35
Фінанси та страхування 10
Майновий фонд і статут -
Професійна, наукова, інноваційна та технічна діяльність 54
Адміністративні та інші послуги 12
Адміністрація та соціальне забезпечення 128
Освіта 172
Охорона здоров'я та соціальна робота 113
Мистецтво, дозвілля та відпочинок 4
Інші послуги 28
Всього

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. а б Jasna Bjeladinović-Jergić (2001). Зборник Етнографског музеја у Београду: 1901-2001. Етнографски музеј. с. 183. ISBN 9788678910081.
  2. а б в г Geografsko društvo (1969). Glasnik. Т. 49—52. с. 103.
  3. Синиша Мишић (2010). Лексикон градова и тргова средњовековних српских земаља: према писаним изворима. Завод за уџбенике. с. 252. ISBN 978-86-17-16604-3.
  4. Arheografski prilozi. Narodna biblioteka Srbije, Arheografsko odeljenje. 1999. с. 555. Ово је писани споменик чије је друго издање приредио Никола Родић 1999. године 1 Фрагменти старог рукописног јеванђеља српске редакције старословенског језика писани су на пергаменту године 1279. у Сврљигу
  5. Hazim Šabanović (1969). Prilozi za orijentalnu filologiju: Revue de philologie orientale.
  6. Gliša Elezović (1974). Turski spomenice. с. 169.
  7. Божица Младеновић (1 вересня 2007). Топлички устанак 1917.: збирка докумената. Istorijski institut. с. 64–. GGKEY:X5X73Z78UTZ.
  8. Srboljub Đ Stamenković (2001). Географска енциклопедија насеља Србије: М-Р. Универзитет у Београду. Географски факултет. ISBN 978-86-82657-15-6.
  9. Petar Višnjić (1985). Operacije za oslobođenje istočne Srbije: jun-oktobar 1944. Izd. Istorijski arhiv "Timočka krajina".
  10. ETHNICITY Data by municipalities and cities (PDF). stat.gov.rs. Statistical Office of Serbia. Процитовано 16 лютого 2018.
  11. ОПШТИНЕ И РЕГИОНИ У РЕПУБЛИЦИ СРБИЈИ, 2018 (PDF). stat.gov.rs (серб.). Statistical Office of the Republic of Serbia. Процитовано 16 березня 2019.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]