Сврліг
Муніципалітет
Сврліг
Сврљиг
Координати 43°25′00″ пн. ш. 22°07′00″ сх. д. / 43.416666666667° пн. ш. 22.116666666667° сх. д.
|
Сврліг (серб. кир.: Сврљиг) — місто та муніципалітет у Нишавському окрузі на півдні Сербії. Згідно з переписом 2011 року, у місті проживало 7 553 жителі, а в муніципалітеті — 14 249 осіб.
Сврліг розташований на річці Сврлішські Тимок, 30 км на схід від Ніша, третього за величиною міста Сербії. До сусідніх сіл належать Црнолєвиця та Преконога.
Антропологічне дослідження Михайло Костича стверджує, що провінція Сврліг була населена переважно «старим» населенням, а частина походить від «колоністів другої половини 15 століття». [1] За словами Петра Влаховича, Сврліг є частиною сербського етнографічного регіону Шопи. [1]
Сврліг — назва жупи (жупи) в середні віки. Вперше згадується в географічному переліку графств і міст у грамотах візантійського імператора Василія II 1019–20 років. [2] Поселення та його околиці згадуються як частина Ніської єпархії. У 1183 році Сврліг та інші прилеглі укріплення були захоплені сербським великим князем Стефаном Неманею. Укріплення здебільшого відноситься до середньовічного сербського періоду. [2] Він знаходився на дорозі, яка з'єднувала Ніш з дорогою на Константинополь. [3] Євангеліє, написане в Сврлігу в сербській редакції старослов'янської мови 1279 року, збереглося фрагментарно. [4] Після завоювання Бранічево сербським королем Стефаном Мілютіном у 1290-х роках Сврліг став прикордонним регіоном. Сврліг був завойований і пограбований у 1413 році османським принцом Мусою Челебі. [2] Тоді воно було частиною Сербської деспотовини Стефана Лазаревича. [2]
Османською мовою місто було відоме як Ісферлік та Ісфірліг. [5] В адміністративному відношенні входило до Відинського санджаку. [6]
Під час Топлицького повстання (1917) в регіоні діяли сербські партизанські загони. [7]
У 1922 році було побудовано шосе Ніш–Сврліг–Княжевац–Заєчар. [8] З 1929 по 1941 рік Сврліг входив до складу Моравської бановини Королівства Югославія. Під час Другої світової війни в регіоні діяли югославські партизани. [9]
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1948 | 32 282 | — |
1953 | 32 939 | +2.0% |
1961 | 30 260 | −8.1% |
1971 | 26 505 | −12.4% |
1981 | 24 242 | −8.5% |
1991 | 20 740 | −14.4% |
2002 | 17 284 | −16.7% |
2011 | 14 249 | −17.6% |
Згідно з результатами перепису 2011 року, муніципалітет Сврліг мав 14 249 мешканців.
Етнічний склад муніципалітету: [10]
Етнічна група | Населення | % |
---|---|---|
серби | 13 843 | 97,15% |
цигани | 157 | 1,10% |
угорці | 9 | 0,06% |
македонці | 8 | 0,06% |
болгари | 6 | 0,04% |
хорвати | 6 | 0,04% |
інші | 220 | 1,54% |
Всього | 14 249 |
У наступній таблиці наведено попередній огляд загальної кількості зайнятих за основним видом діяльності (станом на 2017 рік): [11]
діяльність | Всього |
---|---|
Сільське, лісове та рибне господарство | 8 |
Переробна промисловість | 1,105 |
Розподіл електроенергії, газу та води | 20 |
Розподіл води та поводження з водними відходами | 36 |
Будівництво | 109 |
Опт і роздріб, ремонт | 344 |
Рух, зберігання та зв'язок | 88 |
Готелі та ресторани | 73 |
ЗМІ та телекомунікації | 35 |
Фінанси та страхування | 10 |
Майновий фонд і статут | - |
Професійна, наукова, інноваційна та технічна діяльність | 54 |
Адміністративні та інші послуги | 12 |
Адміністрація та соціальне забезпечення | 128 |
Освіта | 172 |
Охорона здоров'я та соціальна робота | 113 |
Мистецтво, дозвілля та відпочинок | 4 |
Інші послуги | 28 |
Всього |
- ↑ а б Jasna Bjeladinović-Jergić (2001). Зборник Етнографског музеја у Београду: 1901-2001. Етнографски музеј. с. 183. ISBN 9788678910081.
- ↑ а б в г Geografsko društvo (1969). Glasnik. Т. 49—52. с. 103.
- ↑ Синиша Мишић (2010). Лексикон градова и тргова средњовековних српских земаља: према писаним изворима. Завод за уџбенике. с. 252. ISBN 978-86-17-16604-3.
- ↑ Arheografski prilozi. Narodna biblioteka Srbije, Arheografsko odeljenje. 1999. с. 555.
Ово је писани споменик чије је друго издање приредио Никола Родић 1999. године 1 Фрагменти старог рукописног јеванђеља српске редакције старословенског језика писани су на пергаменту године 1279. у Сврљигу
- ↑ Hazim Šabanović (1969). Prilozi za orijentalnu filologiju: Revue de philologie orientale.
- ↑ Gliša Elezović (1974). Turski spomenice. с. 169.
- ↑ Божица Младеновић (1 вересня 2007). Топлички устанак 1917.: збирка докумената. Istorijski institut. с. 64–. GGKEY:X5X73Z78UTZ.
- ↑ Srboljub Đ Stamenković (2001). Географска енциклопедија насеља Србије: М-Р. Универзитет у Београду. Географски факултет. ISBN 978-86-82657-15-6.
- ↑ Petar Višnjić (1985). Operacije za oslobođenje istočne Srbije: jun-oktobar 1944. Izd. Istorijski arhiv "Timočka krajina".
- ↑ ETHNICITY Data by municipalities and cities (PDF). stat.gov.rs. Statistical Office of Serbia. Процитовано 16 лютого 2018.
- ↑ ОПШТИНЕ И РЕГИОНИ У РЕПУБЛИЦИ СРБИЈИ, 2018 (PDF). stat.gov.rs (серб.). Statistical Office of the Republic of Serbia. Процитовано 16 березня 2019.